Курсовая работа: Апеляційне провадження
а) не допустити виконання незаконного, необґрунтованого та несправедливого вироку;
б) швидко виправити допущені на попередніх стадіях помилки, прорахунки та порушення;
в) забезпечити захист і реалізацію прав, законних інтересів учасників процесу;
г) сприяти однаковому розумінню та застосуванню законів судами першої інстанції.
Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства. Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню якості роботи судів нижчого рівня та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.
Кримінально-процесуальний закон закріплює низку важливих положень, що виражають сутність, характер і демократизм апеляційного провадження. Ці положення в юридичній літературі називають основними рисами апеляції (раніше - касації). Як визначають М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко, основними рисами касаційного провадження є:
- свобода оскарження вироків учасниками судового розгляду кримінальної справи;
- поєднання перевірки законності з перевіркою обґрунтованості вироку;
- ревізійне начало касаційного провадження;
- можливість подання в касаційну інстанцію нових (додаткових) матеріалів;
- заборона погіршення становища засудженого при перегляді справи за його скаргою;
- обов'язковість вказівок апеляційної інстанції для суду нижчого рівня.
Беручи до уваги значення і завдання апеляційного провадження, вважаємо, що основними рисами апеляційного провадження слід вважати:
- реалізацію права учасника судового розгляду на перевірку рішення в кримінальній справі суду першої інстанції іншим складом суду, який є колегіальним і незалежним від суду, який постановив оскаржуване рішення;
- поєднання перевірки законності з перевіркою обґрунтованості судового рішення і виправлення допущених судом першої інстанції помилок;
- можливість подання в апеляційну інстанцію нових документів;
- право апеляційного суду витребувати у необхідних випадках додаткові докази;
- право апеляційного суду постановити свій вирок;
- обов'язковість вказівок апеляційного суду, який скасував вирок (постанову) і повернув справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд, для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні та суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
2. Суб'єкти, процесуальний порядок і строки розгляду в суді кримінальних справ у апеляційному провадженні:
а) суб'єкти розгляду в суді кримінальних справ у апеляційному провадженні;
Апеляцію може бути подано:
1) на вироки, що не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами;
2) на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами;
3) на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;
4) на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом;
5) на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених КПК (ст. 347 КПК).
Суб'єктами, які мають право подати апеляцію на зазначені рішення місцевих судів, є:
- засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;