Курсовая работа: Атомна енергетика України і РПС

Атомна енергетика(АЕ) – енергетика, зв’язана з проблемами виробітку та використання атомної енергії.

АЕ стала окремою галуззю енергетики після Другої світової війни. Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці України.

Це зумовлено тим, що Україна належить до держав, недостатньо забезпечених власним енергоресурсом.

Окремими видами палива країна забезпечена лише на 20-30% і тільки вугіллям на 100%. Водночас Україна має найбільш енергомістьку економіку: споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5 т. Тоді як у США, Японії та країн західної Європи тільки 4,2-5,5 т.

Запаси горючих копалин в Україні обмежені, вони здатні задовольнити потреби на протязі всього 100-150 років, тоді як атомні енергоносії (уран, торій, літій), та використання реакторів нового покоління сприяють тому, що запаси атомної енергетики стануть безмежними.

Протягом останніх років Україна зазнає великої енергетичної кризи, викликаної прискореним розвитком енергомісткіх галузей господарського комплексу безплатним і марнотратним використанням енергоносіїв, відсталими технологіями, виснаженням і деградацією розвіданих покладів вугілля, нафти і газу, через що, наприклад, відбуток нафти став знижуватись з 1970р., газу і вугілля з 1975р.

Тільки роботу атомних електростанцій в Україні визначено як задовільну. Сьогодні немає жодного надпланового простою блоків АЕС Найбільш системно до осінню – зимового періоду готуються саме атомні електростанції.

Використання транспортабельного палива дає змогу розташовувати АЕС незалежно вид паливно – енергетичного фактора та орієнтувати на споживача у районах з напруженим паливно – енергетичним балансом. Приклад. Виплавляння алюмінію завдяки Запорізький АЄС.

Велика перевага атомної енергетики перед енергетикою інших видив вища енергоємність ядерного палива (в 2 млн. разів більша ніж нафти, в 3 млн. разів ніж вугілля).

кращі економічні показники;

не потребує кисню, якого на енергетичні потреби використовується в 5 разів більше, ніж цього потребують усі живі істоти;

запаси ядерного палива в 20 разів більше, ніж палива інших видів. Відсоток ядерної енергетики і у виробництві енергії в Україні в 2000 році становив 19% від загального виробітку

По даних експертів зараз на 40% електростанції (ТЕС,ГЕС) України використовуються морально-застаріле обладнання, що в 2010 році призведе до різкого зниження виробництва електроенергії.

Атомна енергетика України працює і над тим, щоб збільшити виробництво рідкого палива: вилучені з обробітку надмірно забруднені радіонуклідами землі використовуються для вирощування ріпаку, зерна, картоплі та інших культур і виробництва з них спирту які можна додавати до бензину. Калорійність такого палива набагато вища, ніж одного бензину.

Економічна комісія ООН зробила важливий висновок: існує пряма залежність рівня економічного розвитку енергетики.

Якщо через 100 років відбудеться збільшення народонаселення в Україні навіть в 5 разів, то практично задовольнити потреби людей в їжі можливо буде тільки тоді, коли енергопостачання дасть можливість довести урожаї до високого рівня, тобто не їжа, а енергія може бути гальмом усунення голоду із життя людства. В цих умовах постає питання: який вид енергії самий економічний, безпечний і самий чистий? На розвиток якої галузі направити основні засоби.

Виробіток електроенергії не єдина область застосування ядерно-енергетичних установок. Не менше важлива й інша їхня спеціалізація - для виробництва промислового і побутового тепла. Нагадаємо, що, наприклад, в Україні на ці потреби витрачається ? що добуваються пальних копальневих. Таким чином, електроенергетика є лише одним із багатьох, але не головним споживачем копальневого палива. Серед інших у першу чергу необхідно назвати енергоємні процеси в металургійної, нафтової, хімічної промисловості.

На металургійних заводах опукло виявляється екологічна перевага атомної енергії. Зникають тисячотонні викиди вуглекислого газу і сірчистого ангідриду, неминуче традиційним властивим засобам виплавки чавуна і стали. У тисячу разом зменшується надходження шкідливих відходів у воду, у повітря, у землю.

Перспективно застосування ядерної енергії в інших областях - для виробництва цинку, алюмінію, у підземній газифікації, при видобутку крекінга і риформінгу нафти, у хімічній індустрії (виробництво хром звинувачувала, етилену, аміаку), одержання ароматних вуглеводів. Немає сумніви, що в області мирного використання атомної енергії в найближчі роки будуть включені нові галузі, техніки і виробництво.

Сучасні темпи енергоспоживання складають приблизно 0,5 Q у рік, проте вони ростуть у геометричній прогресії. Так, у першій чверті такого тисячоріччя енергоспоживання, за прогнозами, складе 1 Q у рік. Отже, якщо навіть врахувати, що темпи росту споживання електроенергії декілька скоротяться через удосконалювання енергозберігаючих технологій, запасів енергетичної сировини вистачить, як було вже зазначено, максимум на 100 років.

Проте положення збільшується ще і невідповідністю структури запасів і споживання органічної сировини. Так, 80% запасів органічного палива припадає на вугілля і лигниты і лише 20% на нафту і газ, у той час як 8/10 сучасного енергоспоживання припадає на нафту і газ. Отже, тимчасові рамки ще більш звужуються.

Альтернативою органічному паливу і поновлюваному джерелу енергії є гідроенергетика. Проте і тут джерело енергії достатньо сильно обмежений. Це пов'язано з тим, що значні ріки, як правило, сильно віддалені від промислових центрів або їхніх потужностей практично цілком використані. Таким чином, гідроенергетика, у дійсний момент забезпечивающая біля 10% виробництва енергії у світі, не зможе істотно збільшити цю цифру.

Величезний потенціал енергії Сонця (порядку 10 Q у середньому в добу) міг би теоретично забезпечити усі світові потреби енергетики. Але якщо віднести цю енергію на один квадратний метр поверхні Землі, то середня теплова потужність утвориться не більш 200 Вт/м, або біля 20 Вт/м електричної потужності при КПР перетворення в електроенергію 10%. Це, очевидно, обмежує можливості сонячної енергетики при створенні електростанцій великої потужності (для станції потужністю 1 млн. кВт площа сонячних перетворювачів повинна бути біля 100 км ). Принципові трудності виникають і при аналізі можливостей створення генераторів великої потужності, що використовують енергію вітру, припливи і відливи в океані, геотермальну енергію, біогаз, рослинне паливо і т.д. Все це призводить до висновку про обмеженість можливостей розглянутих так називаних “відтворених” і щодо екологічно чистих ресурсів енергетики, принаймні, у щодо близькому майбутньому. Хоча ефект від їхнього використання при рішенні окремих приватних проблем енергозабезпечення може бути вже зараз дуже вражаюча, сумарна частка відтворених ресурсів у найближчі 40 50 років не перевищить 15 20%.

Звичайно, існує оптимізм із приводу можливостей термоядерної енергії й інших ефективних засобів одержання енергії, інтенсивно досліджуваних наукою, але при сучасних масштабах енерговиробництва, при практичному освоєнні цих можливих джерела буде потрібно декілька десятків років через високої капіталоємності (до 30% усіх капітальних витрат у промисловості потребує енергетика) і відповідної інерційності в реалізації проектів. Так що в перспективі до середини такого сторіччя можна орієнтуватися на істотний внесок у світову енергетику лише тих нових джерел, для котрих уже сьогодні вирішені принципові проблеми масового використання і створена технічна база для промислового освоєння. Єдиним тут конкурентом традиційному органічному паливу може бути тільки ядерна енергетика, що забезпечує вже зараз біля 20% світового виробництва електроенергії з розвитою сировинною і виробничою базою для подальшого розвитку галузі.

Розділ I. Особливості і фактори розміщення атомної енергетики України

На усе більш конкурентному і багатонаціональному глобальному енергетичному ринку ряд найважливіших чинників буде впливати не тільки на вибір виду енергії, але також і на ступінь і характер використання різних джерел енергії. Ці чинники містять у собі:

оптимальне використання наявних ресурсів;

скорочення сумарних витрат;

зведення до мінімуму екологічних наслідків;

переконливу демонстрацію безпеки;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--