Курсовая работа: Аудит фінансових інвестицій
- обліку результатів від фінансових інвестицій.
2) Чи дотримані вимоги податкового законодавства.
В процесі аудиторської перевірки операцій з фінансовими інвестиціями слід керуватися наступними нормативними документами:
- Ухвала "О оформленні взаємної заборгованості підприємств і організацій векселями єдиного зразка і розвитку вексельного звернення".
- Положення по бухгалтерському обліку "Облік фінансових вкладень"
Для того, щоб сформулювати об'єктивну думку про достовірність і законність операцій, здійснених на підприємстві з фінансовими інвестиціями, правильності їх оформлення і віддзеркалення в бухгалтерському обліку і звітності аудитори повинні вирішити ряд завдань:
1) Вивчити склад фінансових вкладень за даними первинних документів і облікових регістрів.
Аудитори повинні проаналізувати дані первинних документів і облікових регістрів і з'ясувати склад фінансових інвестицій підприємства (короткострокові і довгострокові; державні, муніципальні і корпоративні цінні папери; паї і акції; облігації; надані позики; внески за договором простого товариства і ін.). Аудитори знайомляться з організацією обліку і зберігання цінних паперів. На основі аналізу прибутковості встановлюється економічна доцільність фінансових інвестицій, досліджується вплив відвернення засобів на показники фінансово-господарської діяльності підприємства.
2) Підтвердити первинну оцінку системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку фінансових інвестицій.
Аудитори на основі отриманої інформації заповнюють заздалегідь розроблені тести. За наслідками тестування встановлюється оцінка надійності систем і порівнюється з первинною оцінкою, отриманою на стадії планування аудиту. Якщо така оцінка виявиться нижче первинною, то необхідно скоректувати об'єм і порядок проведення інших аудиторських процедур. Аудитори визначають об'єкти підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур і уточнюють аудиторський ризик.
3) Встановити правильність віддзеркалення в обліку операцій з фінансовими інвестиціями.
Аудитори розглядають господарські операції, в результаті яких відбулася зміна розміру і складу фінансових інвестицій підприємства. До таких операцій належать: надання і повернення позик, покупка і продаж цінних паперів, безвідплатне їх отримання і передача, здійснення і отримання внеску в статутний капітал. Вивчаючи порядок оформлення цих операцій, аудитори проводять взаємну звірку документів, якими оформлявся рух фінансових інвестицій: договори, акти приймання-передачі, цінні папери, сертифікати цінних паперів, виписки з реєстру акціонерів, виписки по рахунку "депо" і ін. При цьому звертається увага на відповідність самих документів чинному законодавству, наявність в них всіх необхідних реквізитів і правильність проведених арифметичних розрахунків.
Для перевірки вартості окремих фінансових інвестицій (акції, долі в статутному капіталі інших підприємств, надані позики) слід вивчити договір купівлі-продажу цінних паперів, засновницькі договори, договори позики, договори простого товариства, розрахунково-платіжні документи, підтверджуючі фактичне перерахування коштів. Для оцінки правильності формування вартості цінних паперів, необхідно з'ясувати склад витрат, пов'язаних з їх придбанням і відбиваних по дебету рахунку 58 на відповідних субрахунках по видах інвестицій. Окрім сум, сплачених продавцеві, витрати з придбання цінних паперів включають: витрати по оплаті інформаційних і консультаційних послуг, винагороди, що сплачуються посередницьким організаціям, витрати по сплаті відсотків по позикових засобах, використаних на покупку цінних паперів до ухвалення їх до бухгалтерського обліку, і ін. Якщо в рахунок оплати за цінні папери, що набувають, передаються готова продукція, основні засоби і інше майно, то ці операції відбиваються в обліку з використанням рахунків реалізації 90 і 91. Аналогічна методика використовується при обліку внесків в статутний капітал іншого підприємства (або просте товариство). При цьому слід перевірити правильність віддзеркалення в обліку різниці між договірною вартістю і балансовою вартістю переданого майна в рахунок внеску в статутний капітал (просте товариство). Ця різниця списується на рахунок. Сальдо по рахунку повинне підтверджуватися аналітичній інформації про склад, кількість і вартість цінних паперів, вказану в книзі реєстрацію (обліку) цінних паперів.
Аудиторам слід підтвердити відповідність методу оцінки собівартості цінних паперів, вживаного при їх списанні (вибутті), методу, зафіксованому в обліковій політиці підприємства (за собівартістю кожного цінного паперу, за середньою собівартістю; за собівартістю перших за часом придбання цінних паперів (метод ФІФО)). Для цього вивчаються аналітичні дані, кількість, що відображають, і собівартість придбаних і реалізованих (вибулих) цінних паперів. Необхідно перевірити також правильність віддзеркалення в обліку фактичної собівартості цінних паперів і фінансових результатів при їх реалізації.
Аудиторові слід встановити правильність формування, використання і обліку резервів під знецінення цінних паперів, відбиваних на рахунку. Для цього необхідно перевірити, що такий резерв формується в кінці року за підсумками інвентаризації, окремо по кожному виду цінних паперів, що дійсно котируються на біржі або спеціальних аукціонах. Підтвердженням такої обставини можуть служити відомості, поширювані у відкритому друці, в спеціальних бюлетенях і тому подібне Зменшення раніше сформованого резерву під знецінення цінних допускається при зростанні ринкової вартості цінних паперів в порівнянні з їх вартістю на момент формування резерву.
Особлива увага має бути приділене перевірці надання підприємством позик іншим юридичним особам. Законність надання позик вивчається шляхом перевірки укладених договорів позики і розрахунково-платіжних документів.
4) Підтвердити достовірність нарахування, надходження і віддзеркалення в обліку доходів по операціях з фінансовими інвестиціями.
Аудитори повинні підтвердити повноту і своєчасність виконання облікових записів. При віддзеркаленні доходів в обліку повинен застосовуватися принцип "нарахування". Нараховані доходи повинні відбиватися у складі інших доходів на рахунку.
Для отримання вичерпної інформації про суми і терміни нарахування доходів по фінансових інвестиціях, аудитори можуть зробити від свого імені або від імені підприємства запит на адресу підприємств і організацій, що виплатили доходи (у вигляді відсотків, дивідендів і тому подібне). Отримані відомості порівнюються з даними, вказаними в регістрах бухгалтерського обліку, підприємства, що перевіряється.
5) Оцінити якість інвентаризацій фінансових інвестицій.
Для цього аудиторам доцільно самостійно провести інвентаризацію. Інвентаризація цінних паперів проводиться по окремих емітентах з вказівкою в акті назви, серії, номера, номінальної і фактичної вартості, термінів погашення і загальної суми. Реквізити кожного цінного паперу зіставляються з даними книг (реєстрів), що зберігаються в бухгалтерії підприємства. Інвентаризація цінних паперів, зданих на зберігання в спеціальні організації (банк, депозитарій і ін.), полягає в звірці залишків сум, що числяться на відповідних рахівницях бухгалтерського обліку підприємство, з даними виписок цих організацій. Фінансові вкладення в статутні капітали інших підприємств, а також позики, надані іншим підприємствам, при інвентаризації мають бути підтверджені документами (засновницькими договорами, договорами позики, розрахунково-платіжними документами).
Якщо результати інвентаризацій, поведених аудиторами і співробітниками підприємства, збігаються, то можна зробити вивід про якісну інвентаризацію фінансових інвестицій перед складанням річного звіту.
6) Підтвердити правильність документального оформлення вкладень в статутні капітали інших організацій і спільну діяльність.
Виявлені в ході перевірки помилки і порушення фіксуються в робочій документації аудиторів і визначається їх кількісний вплив на показники бухгалтерської звітності.
Аналіз аудиторської практики свідчить, що найбільш поширеними помилками, які виявляються в ході перевірки операцій з фінансовими інвестиціями, є наступні:
- відсутність документів, підтверджуючих фактичні фінансові інвестиція;
- оформлення документів з порушенням встановлених вимог;
- фіктивні документи і операції;
- виправлення записів в документах без необхідних підстав;