МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДАМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

ІНСТИТУТ ОБЛІКУ І АУДИТУ

Кафедра аудиту

Курсова робота

На тему:

“Аудит в комп’ютерному середовищі”

Виконав:

Ст. гр. РК-41

Борщ С.П.

Науковий керівник:

Проф. Мех Я.В.

Тернопіль 2008

ЗМІСТ

Розділ 1 Організація аудиту в комп’ютерному середовищі

Розділ 2 Характеристика автоматизованих систем обробки економічної інформації, функціонування та принципи побудови

Розділ 3 Автоматизація робочого місця (АРМ)

АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

Розділ 1. Організація аудиту в комп'ютерному середовищі.

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій у 80 - 90-х роках викликав необхідність визначення шляхів створення ефективної методики аудиту в середовищі електронної обробки даних (ЕОД). Результатом зусиль національних аудиторських організацій і КМАП було видання в лютому 1984 р. МНА № 15 "Аудит в середовищі електронної обробки даних" і № 16 "Техніка проведення аудиту з використанням, комп'ютерів", а в липні 1985 р. — МНА № 20 "Вплив електронної обробки даних на оцінку облікових систем і внутрішнього контролю".

До середини 80-х років великі аудиторські фірми самостійно напрацьовували і використовували методики аудиту з допомогою великих універсальних ЕОМ, сфера використання яких була досить обмеженою. З розвитком мікрокомп'ютерної техніки виникли нові концепції організації та проведення аудиту, і саме тому аудиторські організації різних країн почали друкувати вказівки щодо аудиту в середовищі ЕОД і техніки застосування власних комп'ютерів під час перевірок.

Сферу використання комп'ютерної техніки в аудиті багато науковців оцінюють по-різному. Деякі автори вважають, що застосовувати ЕОМ необхідно лише у випадках здійснення складних економіко-математичних розрахунків, зберігання аудиторського архіву, складання і оформлення документів. Справді, вказані напрями використання ЕОМ є перспективними і необхідними для аудиту. На думку проф. А.М. Кузьмінського, "головна перевага використання ЕОМ для складання робочих документів аудитора полягає в якісній зміні технології аудиту, праці аудитора"

Професор М.Т. Білуха стверджує, що "застосування у аудиторському контролі економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів (на технічній базі ЕОМ) підвищує наукову достовірність аудиту і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах ринкових відносин".

Вказані міркування є, безумовно, правильними й обґрунтованими. Але сучасний розвиток комп'ютерної техніки і програмного забезпечення дозволяє значно розширити сферу застосування ЕОМ у процесі аудиту, залучити комп'ютер до виконання будь-яких логічних, аналітичних, розрахункових чи інших процедур.

Зміст використання комп'ютерної техніки особливо проявляється на дослідній стадії аудиторського процесу, коли аудитор збирає левову частку доказів щодо об'єктів контролю.

Окремі вітчизняні аудитори розуміють і враховують важливість застосування можливостей ЕОМ у дослідному процесі, але часто зменшують інформаційну цінність комп'ютерних процедур. Так, не можна вважати точним визначення проф. М.Т. Білухи, який вважає, що "дослідний етап — це виконання аудиторських процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки, а також способом діалогового спілкування з ЕОМ" [43, с. 66]. Найпростіші засоби обчислювальної техніки — це, практично, лише арифметичні розрахунки, а роль діалогового спілкування аудитора з ЕОМ М.Т. Білуха розуміє у виконанні "процедур щодо вивчення кон'юнктури ринку, дослідженні науково обґрунтованих нормативів витрачання сировини на виробництво продукції, створення безвідходного виробництва, ритму конвеєра, оплати праці, рентабельності продукції тощо" [43, с. 71]. Таким чином, роль комп'ютерної техніки в аудиті свідомо обмежується виконанням обчислень, які можна здійснювати з допомогою калькулятора і певних допоміжних процедур, що стосується, в першу чергу, операційного (управлінського) аудиту, а не фінансового.

Роль комп'ютерної техніки в сучасних умовах може однаково виявлятися на різних стадіях аудиторського процесу. На початковій стадії, під час ознайомлення з бізнесом клієнта і планування роботи, аудитори можуть використовувати комп'ютер не лише для друкування листів і організаційних документів, а й для виконання розрахунків, оцінки ефективності внутрішнього контролю і здійснення аналітичних процедур.

Комп'ютерну техніку клієнта аудитор обов'язково застосовує у випадках, коли облік ведуть з допомогою спеціальних програм, а інформацію зберігають у файлах даних. У цьому випадку "при наявності ЕОМ деякі процедури контролю здійснюють з використанням комп'ютерних програм. Такі процедури контролю отримали назву "програмованих", наприклад, порівняння на ЕОМ рахунків-фактур на закупку з файлами записів щодо отриманих товарів" [140, с.166]. Подібні програмовані процедури внутрішнього контролю аудитор повинен перевіряти дуже ретельно, оскільки персонал часто надто покладається на них і не здійснює ефективного керування процесом автоматизованої обробки даних. Американські аудитори Ф.Л. Дефліз, Г.Р. Дженік, В.М.О'Рейлі, М.Б.Хірш вказують, що "проведення перевірок засобів контролю викликає необхідність перевірки великої кількості процедур, наприклад, якщо відповідні загальні процедури контролю в системі на базі ЕОМ не забезпечують ефективності програмованих процедур контролю" [140, с. 202].

Проведення аналітичних процедур також тісно пов'язано з комп'ютерною технікою. Американські аудитори Е. А. Аренс і Дж. К. Лоб-бек вказують, що "програму комп'ютерного аудиту можна використовувати при виконанні широких аналітичних процедур як додатковий спосіб аудиторського тестування" [29, с. 217]. Методика використання комп'ютерної техніки полягала в наступному: в аудиторські файли вводили інформацію з Головної книги клієнта, яка зберігається і нагромаджується з року в рік. На основі даних Головної книги виконували аналітичні розрахунки, що не потребувало великих затрат часу. Крім того, як справедливо вказують Е. А. Аренс і Дж. К. Лоббек, підвищується інформативність аналітичних процедур — легко формувати таблиці і будувати графіки. Це допомагає аудитору правильно інтерпретувати дані. Якщо ж у фінансову звітність клієнта вносять зміни, то за допомогою комп'ютерних програм можна отримати розрахунок нових коефіцієнтів майже без усяких затрат.

Вітчизняні аудитори також широко використовують комп'ютерну техніку і спеціальні програмні засоби (наприклад, електронні таблиці Ехсеl, ) для виконання аналітичних процедур, але, на відміну від зарубіжних колег, розрахунки проводять переважно на завершальній стадії аудиту. В Україні аналітичні процедури дуже часто трактують як додатковий вид аудиторських послуг, прямо не пов'язаний із процесом перевірки, що є неправильним. Дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оцінки показників Головної книги і фінансової звітності, правильно спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити фактори ризику тощо.

Систему основних фінансових показників можна розглядати як основу для прийняття рішення за наслідками аналітичного дослідження в процесі аудиту. Перспективними шляхами вдосконалення методики аналізу з допомогою комп'ютерів можна назвати розширення бази дослідження у часі і просторі (збільшення кількості об'єктів аналізу), використання математичного забезпечення для вирішення економічних задач, розробку перспективних методів узагальнення і оцінки результатів із метою прогнозування та ін.

На наш погляд, організація і методика виконання аналітичних процедур є, в основному, однаковою для зовнішнього та внутрішнього аудиту, хоча й має деякі відмінності. Основну увагу при зовнішньому аудиті зосереджують на детальному аналізі фінансової сфери, а внутрішнього — на дослідженні найважливіших аспектів господарської і фінансової діяльності підприємств у комплексі. Це не означає, що предметом зовнішнього (незалежного) аудиту не може бути господарська діяльність суб'єкта перевірки. Є випадки, коли система внутрішнього контролю і аналізу підприємства-замовника не забезпечує потреб управління в надійній інформації про фінансовий стан і перспективи підприємства. Відповідно, власники (акціонери, засновники, інвестори тощо) також не мають можливості ознайомитися з цією інформацією. В таких випадках, згідно з угодою між аудиторською фірмою і клієнтом, додаткові аналітичні процедури можуть виконувати незалежні аудитори.

Розбіжності в організації і техніці проведення аудиту з використанням комп'ютерів в Україні та за кордоном є досить значними. Наприклад, вітчизняні спеціалісти досі не виробили єдиного підходу щодо термінології комп'ютерного аудиту. В багатьох вітчизняних джерелах фігурують англосаксонські терміни і абревіатури, які без значних зусиль можна перекласти і визначити українською мовою.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--