Курсовая работа: Автоматизована система Державного казначейства України

Підсистема здійснення видатків у процесі виконання бюджету (рис. 2) функціонує на центральному, обласному та районному рівнях. Зміст наведених на рисунку функцій та інформаційних потоків такий:

Рис. 2. Схема здійснення видатків у процесі виконання бюджету

Державне казначейство України щоденно, з урахуванням наявних коштів, готує розпорядження про виділення коштів у розрізі головних розпорядників коштів (ГРК). ГРК відкриваються зведені особові рахунки або особові рахунки для зарахування виділених коштів. Кошти, виділені відповідно до розпорядження, зараховуються на зазначені рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головного розпорядника коштів, зараховуються на відповідні особові рахунки. Після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника ІІ ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки.

Виписка з особового рахунка або зведеного особового рахунка надається головному розпоряднику коштів.

На підставі виписки головний розпорядник протягом одного робочого дня готує розподіл коштів та платіжне доручення на перерахування коштів.

Перевірені розподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків. На підставі розподілу коштів і реєстрів на здійснення видатків складається розпорядження на перерахування коштів.

На підставі розпорядження про перерахування коштів складається платіжне доручення на переказ коштів державного бюджету. Реєстри на здійснення видатків передаються засобами телекомунікаційного зв’язку відповідним управлінням Державного казначейства.

Відповідно до отриманих реєстрів і наявних коштів управління зараховує кошти на особові рахунки розпорядників ІІ ступеня для подальшого їх розподілу (для зарахування на реєстраційні рахунки самого розпорядника коштів або зарахування на реєстраційні рахунки розпорядника коштів ІІІ ступеня, або безпосередньо на реєстраційні рахунки одержувачів).

Орган Державного казначейства надає клієнтам (одержувачам коштів — ОК) виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта.

Розпорядники коштів ІІ ступеня протягом одного робочого дня після отримання виписок з особових рахунків, що підтверджують зарахування коштів, готують розподіл коштів і платіжне доручення на перерахування коштів.

Розділ 3. Інформаційне забезпечення органів казначейства

Однією з умов підвищення ефективності роботи казначейських органів є застосування перспективної та ефективної системи їх інформаційного забезпечення на всіх рівнях. В основу створення такого ІЗ покладено розроблення інформаційної бази для кожного рівня Казначейства, де функціонує локальна система оброблення даних. Інформаційна база (ІБ) в цілому визначена як така, що включає позасистемну і внутрішньосистемну частини.

Позасистемна ІБ — це сукупність вхідних і вихідних повідомлень, які входять і виходять з інформаційного комплексу відповідного рівня системи Казначейства. Те саме повідомлення може бути, наприклад, для РВДК вихідним, а для ОУДК — вхідним. Але в системі Казначейства є вхідні повідомлення, які надходять від інших державних структур, наприклад від НБУ, і є такі, що передаються в інші державні структури, наприклад в Міністерство фінансів. Усі ці повідомлення казначейської системи надаються в електронній формі, а деколи можуть бути у вигляді паперових документів. За існуючою класифікацією вони поділяються на п’ять груп.

Перша група — бюджетні документи. Видання та використання цих документів регламентується Міністерством фінансів. Бюджетні дані занесено в такі документи:

Закон про державний бюджет після схвалення Парламентом надсилається до Державного казначейства Міністерством фінансів і зберігається в електронній формі в центральному органі ДКУ, обласних управліннях і районних відділах ДКУ.

Бюджетні зміни — поправки до Закону про державний бюджет — схвалюються Парламентом кілька разів на рік і надсилаються органами Державного казначейства по тих самих каналах, що й бюджетні документи.

Місячні витратні ліміти — це максимальні суми, які розпорядник коштів може використовувати протягом певного місяця. Витратні ліміти також доводяться до всіх органів Казначейства.

Запити на зміни бюджетних лімітів — це документи, складені і надіслані до Державного казначейства розпорядниками коштів.

Асигнування — документ, який видається Міністерством фінансів та є підставою для надання коштів Казначейством за їх наявності.

Друга група — дані щодо видатків, які заносяться в такі документи:

Замовлення на закупівлю та інші платіжні операції — подаються розпорядниками коштів на основі їхніх витратних лімітів згідно з асигнуваннями, що видані відповідним міністерствам і зберігаються на державному та обласному рівнях Казначейства.

Розпорядження на здійснення видатків — надсилається Міністерством фінансів в органи Казначейства як дозвіл на використання розпорядником бюджетних коштів.

Запит на оплату — складається розпорядником бюджетних коштів на основі рахунків-фактур, наданих постачальниками. Рахунки-фактури після перевірки розпорядником коштів надаються постачальником для оплати.

Запит на здійснення платежу — надсилається районним відділенням ДКУ до обласного управління казначейства у кожному випадку, коли необхідно затвердження запиту на платіж. Зберігається в районних та обласних органах Казначейства.

Платіжні доручення — їх надсилають обласні управління ДКУ та центральний орган ДКУ до відповідного управління Національного банку України, та схвалюючи таким чином виконання платежу. Зазначені платежі можуть здійснюватися на користь постачальників, на забезпечення певних товарів, а також для покриття інших видатків (наприклад, виплати заробітної плати). Платіжні доручення складаються районним відділенням ДКУ.

Третя група — дані про надходження, зафіксовані в таких документах:

Податкові форми — відповідні документи (декларації), що періодично надають платниками згідно із законодавством з метою оцінювання податкових зобов’язань платника. Для розрахунку даних про обсяги податкових надходжень ураховують такі види податків: прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок на майно; автотранспортні збори, податок на землю, податок на дохід від операцій з цінними паперами, державне мито, інші податки. Податкові форми надаються платниками податків до підрозділів ДПІ, які надсилають копії цих документів в електронній формі до районних відділень ДКУ. Податкові форми подають протягом року.

Банківські виписки, які регулярно надходять до районних відділень ДКУ. Виписки з рахунків використовують для підтвердження виконання платежів, що занесені на рахунки ОУДК або ДКУ.

Документи про повернення сум податків. Підрозділи ДПА можуть коригувати сплачені суми податків внаслідок здійснення перевірок, сплати надлишкових платежів тощо. Зберігаються ці документи в районних та обласних відділеннях ДКУ.