Курсовая работа: Банкрутство метод комплексного фінансового аналізу

К3 = П/Чоп,

де П - сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов'язаннями і податкових виплат;

- коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (K4)

К4 = Чп/Чоп,

де Чп - сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов'язаннями та сплати податків;

-критичний коефіцієнт рентабельності (K5)

К5 = (Чоп - Зв) / Чоп,

де Зв - це сума змінних витрат у складі вартості продажу.

У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та інших підприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна); інвестиційна - вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова - облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видів діяльності знаходить відображення у відповідних формах звітності.

Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обрахунку - чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок). Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і дають змогу провести комплексний фінансовий аналіз стану підприємства.

Показники рентабельності групи "б" розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі коефіцієнти:

- коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)

К6=Чп/ВА,

де ВА - середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;

- коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)

К7=П/СА,

де СА - середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань, або середньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов'язання);

- коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (Kg)

К8=Чп/СК,

де СК - середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.

Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т. д.

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу - довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього коефіцієнта. Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану підприємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників - коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.

Одним із основних підходів до аналізу фінансових показників діяльності підприємства та прогнозування банкрутства є використання сучасних інформаційних технологій та інструментальних засобів обробки даних для діагностики банкрутства. Діагностика банкрутства повинна мати декілька рівнів і спиратися на моніторинг внутрішніх явищ фірми, помітних зсередини. Доцільно формувати систему діагностики банкрутства з двох частин: експрес-діагностика банкрутства та фундаментальна діагностика банкрутства.

Основною метою експрес - діагностики банкрутства є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства та попередня оцінка масштабів кризового його стану. Експрес-діагностика банкрутства характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, що здійснюється на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу, постійного моніторингу фінансового стану підприємства. Тому методика експрес-діагностики може трактуватися як універсальна, що майже не залежить від специфічних характеристик підприємства.

Експрес - діагностика банкрутства здійснюється за наступними основними етапами:

- визначення об'єктів спостереження "кризового поля", що реалізує загрозу банкрутства підприємства;

- формування системи індикаторів оцінки загрози банкрутства підприємства;

- аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, що здійснюється стандартними методами;

- попередня оцінка масштабів кризового фінансового стану підприємств;