Курсовая работа: Безготівкові розрахунки в господарському обороті підприємства та шляхи їх удосконалення
На підставі таблиці можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у 2005 році становить продукція рослинництва 53,3% у загальній сумі товарної продукції; у 2006 році - 44,1% продукції рослинництва, а у 2007 році – 68,2%, в тому числі озима пшениця становить 15,9%, кукурудза - 53,4%, соняшник – 27,5%, овес – 3,2 %.
Таблиця 2.4.Показники ліквідності за 2007 рік
| Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення, +,- |
| І. Ліквідні активи, тис.грн. | |||
| 1.Грошові кошти і поточні фінансові активи, тис.грн. | 5,3 | 0,8 | - 4,5 |
| 2.Дебіторська заборгованість, тис.грн. | 42,6 | 60,9 | 18,3 |
| 3.Запаси | 685,5 | 726,1 | 40,6 |
| Разом | 733,4 | 787,8 | 54,4 |
| ІІ.Корокострокові забовязання,тис.грн | 978,3 | 834,6 | -143,7 |
Продовження таблиці 2.4.
| ІІІ. Коефіцієнт ліквідності балансу | |||
| - абсолютний | 0,005 | 0,001 | -0,004 |
| - проміжний | 0,04 | 0,07 | 0,03 |
| - за покриття | 0,7 | 0,9 | 0,2 |
На підставі даних таблиці можна зробити наступні висновки, що у СТОВ „Колос” дуже малий абсолютний коефіцієнт ліквідності балансу на початок року 0,05, який при нормативі повинен дорівнювати 0,2-0,25. Коефіцієнт ліквідності балансу покриття становить на початок року 0,7, а на кінець року – 0,9, що менше нормативів, які становлять 2,2- 2,5. Це означає, що у СТОВ „Колос” недостатньо ліквідних активів, щоб покрити свої короткострокові забов’язання.
Таблиця 2.5. Показники платоспроможності за 2007 рік
| Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення, +,- |
| І.Платіжні засоби | |||
| 1.Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції, тис.грн. | 0,2 | 5,3 | 5,1 |
| 2.Дебіторська заборгованість, тис.грн | 78,2 | 42,6 | -35,6 |
| 3.Товари і готова продукція, тис. грн | 123,9 | 150,8 | 26,9 |
| Разом | 202,3 | 198,7 | -3,6 |
| ІІ. Короткострокові забо’язання, тис. грн | 927,7 | 978,3 | 50,6 |
| 1.Короткострокові кредити банків, тис.грн | 35,0 | - | - |
| 2.Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн | 370,4 | 416,2 | 45,8 |
| 3.Інша кредиторська заборгованість, тис.грн | 522,3 | 562,1 | 39,8 |
| Перевищення платіжних засобів над поточними забов’язаннями, + | - | - | - |
| Перевищення поточних забов’язань над платіжними засобами,- | -725,4 | -779,6 | - |
| Коефіцієнт платоспроможності | 0,2 | 0,2 | - |
Розрахувавши таблицю можна зробити висновок, що підприємство не платоспроможне, бо коефіцієнт платоспроможності 0,2, який менше 1, нормативного значення коефіцієнта платоспроможності.
3. Зміст основної частини
3.1.Економічний зміст і класифікація безготівкових розрахунків
Розрахункові відносини в Україні зумовлені наявністю товарного виробництва, товарного обороту грошей. В Україні більшість розрахунків здійснюється у безготівковій формі. Зобов’язання платника (покупця, замовника, і іншого споживача) розрахуватись з своїм контрагентом за поставлену йому продукцію (виконану роботу, надані послуги) виникає в наслідок укладення відповідного договору поставки, купівлі-продажу, підряду тощо.
Існування цього зобов’язання базується на відповідному виконанні отримувачем засобів (поставником, підрядчиком, виконавцем тощо), свого зобов’язання по цьому договору, яке є зустрічним по відношенню до зобов’язання платника.
Безготівковий грошовий обіг - це рух грошових коштів без використання готівкових грошових знаків шляхом перерахування сум за рахунками в банках чи зарахування взаємних вимог. У безготівковому обігу гроші функціонують як засіб платежу, бо є певний проміжок часу між одержуванням товарів та оплатою їх. Переваги безготівкового обігу перед готівковим очевидні - прискорюється обіг грошових коштів господарських суб’єктів; значно скорочуються суспільні витрати обігу; збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери тощо.
Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу.
Безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські та міжгосподарські, які обслуговують, відповідно, відносини між банками та між клієнтами банків. Безготівкові розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами: акцептно-інкасовим, коли поставка передує оплаті, та акредитивним, - коли оплата передує відправленню продукції. Акцепт у даному разі виступає як згода на оплату розрахункових документів. Інкасо - це банківська розрахункова операція, завдяки якій банк одержує гроші за дорученням клієнта і зараховує ці гроші на його банківський рахунок на підставі поданих розрахункових документів. Акредитив - це розрахунковий документ, за яким один банк доручає іншому здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені чи надані послуги.
Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку.
Як правило, безготівкові розрахунки поділяються за об’єктом розрахунків, тобто залежно вид призначення платежу, на дві групи:
• розрахунки за товарні операції - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконанні роботи;
• розрахунки за нетоварні операції - сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позичок, страхових сум тощо.
В залежності від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:
• внутрідержавні (внутріміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);
• міждержавні розрахунки (між господарськими суб’єктами, які знаходяться на територіях різних держав).
Безготівкові розрахунки класифікуються також як:
• гарантовані, тобто, такі що забезпечують гарантію платежу за рахунок депонування грошових засобів;
• негарантовані, тобто, такі за яких платіж не гарантується;
Залежно від способу реалізації продукції безготівкові розрахунки можуть буди:
• прямі - здійснюються безпосередньо між постачальниками;
• транзитні - здійснюються за наявності проміжних структур (ланок).
Безготівкові розрахунки між підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності, підприємствами без створення юридичної особи і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банки шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Кошти з рахунка клієнта списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягування та безакцептне списання коштів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки в межах наявних на рахунку клієнта коштів. Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускається. Господарські суб’єкти самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні договорів. Установи банків здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків підприємств. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати проведення безготівкових розрахунків.
3.2. Принципи організації безготівкових розрахунків
Для створення ефективної системи безготівкових розрахунків принципове значення має правильне визначення її принципів - основних нормативних положень, якими слід керуватися, щоб безготівкові розрахунки максимально сприяли прискоренню народногосподарського обороту.