Курсовая работа: Боротьба зі шкідниками сільськогосподарських культур
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Родина: Chrysomelidae
Підродина: Criocerinae
Рід: Oulema
Вид:П’явиця синя
Біноміальна назва:Oulema lichenis
Синоніми:Oulema gallaeciana
П’явиця синя (Oulema lichenis Voet, Oulema gallaeciana) — шкідник зернових культур поширений в Україні.
Зимують жуки в рослинній підстилці,траві,соломі на глибині до 5 см. Навесні, після виходу, живляться дикими та культурними злаками, пошкоджуючи й сходи ярих зернових. Жуки прогризають листя, утворюючи видовжені отвори. Самки відкладають яйця на нижньому боці листків ланцюжком уздовж жилок. Період яйцекладки триває понад місяць, а ембріональний розвиток — приблизно два тижні. Личинки шкідника вкриті зеленувато-бурим слизом, який захищає їх від пересихання. Розвиваються вони теж два тижні, виїдаючи м’якоть листка вздовж жилок, заляльковуються безпосередньо на рослинах. Через тривалий період льоту й розтягнутий період яйцекладки жуки та личинки пошкоджують рослини від фази кущіння до початку колосіння. Лялечка розвивається близько 14 діб. Молоді жуки виходять на поверхню ґрунту й живляться на рослинах, але більшість їх залишається в ґрунті до весни наступного року. Період відкладання яєць триває від 34 до 75 діб. Протягом року розвивається одне покоління.
П’явиця червоногруда (звичайна):
Зимують жуки у ґрунті на глибині 3-5 см на полях, де вирощували зернові та у лісосмугах. Навесні при температурі повітря понад плюс 9-100 С (початок фази виходу озимих в трубку) комахи розлітаються переважно на крайові смуги ярих культур. Яйця відкладають ланцюгом на нижньому боці листків, через два тижні відроджуються личинки, які згодом вкриваються слизом. Розвиток личинок на озимій пшениці збігається з фазами прапорцевого листка і формування зерна, а на ячмені — від виходу рослин в трубку до початку воскової стиглості зерна. Шкідники заляльковуються у ґрунті, а через два тижні відроджуються молоді жуки. Ці комахи мають одну генерацію.
Злакові блішки:
Жуки з родини Листоїдів. Пошкоджують колосові злаки і кукурудзу. Широко розповсюджені, часто шкодять у степових і лісостепових районах. Жуки невеликі, зелено – бронзові, із стрибальними ногами. Личинки невеликі, червоподібні, білуваті, вкриті бурими цятками. Зимують жуки на узліссях, серед кущів, в ярах, на перелогах. Навесні вони перелітають на посіви спершу озимих культур, а потім ярих, і живляться прив’ялими листками злаків.
Таблиця 1.1
| Основні шкідники,виявлені на ярому ячмені | |||||
| Шкідник | Стадія та місце зимівлі | Найбільш шкодочинна дія | Тип пошкодження рослини | Кількість поколінь | Час хімічних обробок |
| П’явиця синя (Oulema lichenis) | Зимують жуки в рослинній підстилці, траві,соломі на глибині до 5 см. | Через тривалий період льоту й розтягнутий період яйцекладки жуки та личинки пошкоджують рослини від фази кущіння до початку колосіння. | Жуки прогризають листя, утворюючи видовжені отвори. | Одне покоління. | Глибоко вспахувати грунт перед посівом,а також протруювання всходів. |
| П’явиця червоногруда (Oulema melanopus L.) | Зимують жуки у ґрунті на глибині 3-5 см на полях, де вирощували зернові та у лісосмугах | Розвиток личинок на ячмені збігається з фазами від виходу рослин в трубку до початку воскової стиглості зерна. | Яйця відкладають ланцюгом на нижньому боці листків, через два тижні відроджуються личинки, які згодом вкриваються слизом. | Одне покоління. | Протруювання зерна перед висівом. |
| Злакові блішки | Зимують жуки на узліссях, серед кущів, в ярах, на перелогах. | Жуки згризають листя. | Два покоління. | Протруювання всходів. | |
Хвороби:
Борошниста роса (Erysiphe communis f. glycine-Jacz)
Характеризується появою на верхній стороні листів, на стеблах і бобах білуватого паутинчастого або борошнистого нальоту. Пізніше наліт ущільнюється, сіріє і на ньому у виді чорних крапок утворяться клейстотеції патогенну.
Збудник - сумчастий гриб Erysiphe communis f. glycine-Jacz. з порядку Erysiphales. Клейстотеції гриба зимують на опалих уражених органах рослин. Навесні з них викидаються сумки із сумкоспорами, що розносяться повітряними потоками і заражають рослини.Ураження відбувається при температурі від 3 до 300 С і відносній вологості повітря 50-100%,при 300 С розвиток хвороби зменшується.
Уражені листи мають меншу асиміляційну поверхню, стають тендітними. При інтенсивному розвитку гриб може бути причиною значного недобору врожаю (15% і більше).
Темно-бура плямистість листя
Темно-бура плямистість, темно-бурий гельмінтоспоріоз в останні роки, поряд з борошнистою росою, найчастіше уражує посіви ярого ячменю. На листках появляються бурі сітчасті плями, які на пізніших фазах розвитку можуть охопити всю поверхню листкової пластинки. Може уражатися колос - колоскові луски буріють, зародковий кінець насінини чорніє або коричневіє. Крім надземних органів можливий негативний вплив на кореневу систему. Корінці темніють і загнивають, що призводить до пожовтіння і випадання рослин. Патоген темно-бурої плямистості одночасно є збудником кореневої гнилі. Втрати врожаю деколи досягають 30-40%.
Таблиця 1.2
| Хвороби, виявлені на культурі | |||||
| Хвороба,її назва | Збудники хвороби | Джерело інфекції | Спосіб поширення інфекції |
Ознаки захворювання | Час хімічних обробок |
| Борошниста роса (Erysiphe communis) | Сумчастий гриб (Erysiphe communis f. glycine-Jacz.) | Мікроконідії | Повітряними потоками у сумках із сумкоспорами. | Характеризується появою на верхній стороні листів, на стеблахі бобах білуватого паутинчастого або борошнистого нальоту. | |
| Темно-бура плямистість листя((Drechslera sorokiniana) | Недосконалий гриб (Bipolaris sorokiniana Shoem) | Конідії | Зараження відбувається при температурі від 3 до 35С,та вологості 25-30%, | На листках з`являються бурі сітчасті плями. | Протруювання насіння.Обприскування в період вегетації. |
Бур’яни:
Волошка синя:
Родина:
Айстрових (Asteraceae Dumort)