Курсовая работа: Будівництво дорожнього одягу автомобільної дороги
Основне населення – українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Пересічна густота населення (біля м. Києва) – 68,6 чол. на 1км2 (1984). Найгустіше заселені центральні і південні райони області. Міське населення (крім Києва) становить 51% (1984). Найбільші міста (крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів.
Поверхня області – погорбована рівнина з загальним похилом до долини Дніпра. За характером рельєфу вона поділяється на три частини. На північ – Поліська низовина (висотою до 198 м), яка являє собою акумулятивну рівнину з незначними перевищеннями відносних висот. Лівобережна частина області, зайнята Придніпровською низовиною з розвитком широких річкових долин. На південному-заході – Придніпровська височина – найбільш розчленована і підвищена частина області з абсолютними висотами до 273 м. З корисних копалин в області виявлено і розробляють переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Невеликі поклади торфу. Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Пересічна температура січня –6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, переважно влітку. Київщина має густу річкову сіт ку (177 річок довжиною понад 10 км). Найважливіша водна артерія – Дніпро (довженною в межах області 246 км), його головні притоки – Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області – Київське водосховище та частина Канівського водосховища, створених на Дніпрі. Всього в області 13 водосховищ і понад 2000 ставків, у заплавах річок – понад 750 невеликих озер. На північ поширені дерново-підзолисті, в долинах річок – дернові глейові та болотні ґрунти. У центральній частині на лесах – опідзолені чорноземи, темно-сірі та світло-сірі лісові ґрунти; в південних районах – глибокі малогу-мусні чорноземи. На лівобережжі трапляються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті й солончакові та болотні солончакові ґрунти. Загальна площа лісового фонду області 675,6 тис.га. Для північній частини території області характерні масиви хвойних та мішаних лісів, значні площі заболочених ділянок; для півдня – широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, сосна, вільха, липа), чагарники. Область лежить у межах двох природних зон: мішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На північ області переважають не дреновані перезволожені та заболочені і поліські алювіально-зандрові й терасові, на півдні – лукостепові підвищені розчленовані й терасові, а також лісостепові підвищені розчленовані природно-територіальні комплекси.
Економіка області – складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою та харчовою промисловістю. Область виділяється виробничою продукцією харчової промисловості, окремими видами продукції машинобудування і металообробки, деревообробки, легкої промисловості, деякими видами будівельних матеріалів.
Основний вид транспорту – залізничний. Експлуатаційна довжина залізниць 880км (1983). Теріторією області проходять залізниці: Москва – Київ – Львів; Київ – Дніпропетровськ – Донецьк та інші. Електрифіковані приміські ділянки залізниць: Київ – Фастів – Козятин; Київ – Фастів – Миронівка; Київ – Тетерів; Київ – Ніжин; Київ – Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних шляхів 7677км, у тому числі з твердим покриттям 7345км. Найважливіші автомобільні шляхи: Ленінград – Київ – Одеса; Київ – Харків; Київ – Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип’яті та частково по Тетереву. У Києві – аеропорти Бориспіль та Жуляни.
Таблиця 1.1 - Основні кліматичні характеристики.
Місяці | Середньомі-сячна температура повітря,°С |
Переважний напрямок вітру |
Швидкість вітру, середньомісячна, м/с | Середньомісячна кількість опадів, мм |
Число днів з опадами більш 5 мм | Висота сніжного покриву, см. | Число днів з хуртовиною |
I | -5,9 | Сх | 2,9 | 48 | 2,4 | 13 | 3 |
II | -5,2 | ПнСх | 3,2 | 48 | 2,1 | 19 | 4 |
III | -0,4 | ПнСх | 3,2 | 50 | 2,7 | 11 | 2 |
IV | 7,5 | ПнСх | 3,0 | 50 | 3,0 | 0 | 0,4 |
V | 14,7 | Пн | 2,7 | 60 | 3,4 | 0 | 0 |
VI | 17,8 | ПнСх | 2,4 | 76 | 4,0 | 0 | 0 |
VII | 19,8 | ПнСх | 2,3 | 79 | 4,4 | 0 | 0 |
VIII | 18,7 | ПнСх | 2,2 | 69 | 4,0 | 0 | 0 |
IX | 13,9 | Сх | 2,2 | 50 | 2,6 | 0 | 0 |
X | 7,5 | Сх | 2,5 | 49 | 2,7 | 0 | 0,1 |
XI | 1,2 | ПдЗх | 2,8 | 56 | 2,9 | 1 | 0,8 |
XII | -3,5 | ПдЗх | 2,8 | 50 | 2,4 | 5 | 2 |
2. Аналіз конструкції дорожнього одягу
Геометричні параметри конструкції дорожнього одягу приймаємо згідно з ДБН В.2.3-4:2007. Тип дорожнього одягу капітальний. Конструкція дорожнього одягу належить до нежорстких дорожніх одягів. Усі товщини дорожнього одягу відповідать номативним документам.
3. Визначення параметрів спеціалізованих загонів
Потрібну кількість матеріалу для будівництва дороги визначаємо за ДБН Д 2.2-27-99
Таблиця 3.1- Обсяги робіт і потреба в матеріалах.
Посилання |
Найменування матеріалу |
Один. виміру | Кількість матеріалів | Змінні темпи | ||
На 1000м2 | На всю дорогу | LЗМ | VЗМ | |||
27-21-1 27-21-5 |
Гравійно- піщана суміш 30см ГПС Вода |
м3 м3 |
379,7 24,9 |
К-во Просмотров: 944
Бесплатно скачать Курсовая работа: Будівництво дорожнього одягу автомобільної дороги
|