Курсовая работа: Бухгалтерський облік касових операцій і грошових документів

Гроші- це фінансовій капітал, який по суті нічого не виробляє;

Гроші – загальний еквівалент, який виражає вартість будь-якого товару;

Гроші – матеріальна цінність, яка надає власнику певні повноваження;

Гроші – явище суспільне, вони є форма суспільних відносин, які виникають з приводу обміну продуктами праці, що грунтуються на принципі еквівалентності.

Гроші - виконують специфічну суспільну функцію. Вони є посередником при обміні товарів.

Гроші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів.[23]

Гроші – економічна категорія, що означає специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента. Обслуговують всі сфери економічних відносин і виконують при цьому 5 функцій : міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження, світових грошей, про які буде йти мова далі. [24, с. 58]

Гроші – всезагальний еквівалент, особливий товар, що виконує роль всезагального еквівалента та є загальним засобом обігу;

Гроші – товар, якому всі інші товари виражають свою вартість [25,с.152]

Гроші – це усе, що приймається в обмін на товари або як погашення боргу, причому не задля власного вживання, а для наступного аналогічного обміну, має характер грошей, оскільки виконує їхню первинну функцію, тобто є засобом платежу[26, с.152]

Гроші – це особливий, виключно широко вживаний універсальний товар, який можна зрівняти по цінності з будь-яким товаром, обміняти на будь-який товар.

Гроші – це засіб виміру величини вартості товару, обміну здійснення платежів, розрахунків, накопичення багатства.

Гроші використовуються як товар посередник, що дозволяє обмінювати одні товари на інші, продаючи один товар за гроші і купуючи за отримані гроші інший товар. Гроші володіють купівельною спроможністю, тому кажуть, що гроші – це товар, який можна на них купити.

З допомогою грошей установлюється ціна товару. Грошима називають не тільки готівка у вигляді банкнот і монет, але і безготівкові гроші на рахунках в банках. Завдяки грошам вдається досягати еквівалентного обміну товарів, зіставляти, порівнювати їх цінність кількісним чином.[27, с.70]

Це не всі визначення, які пропонують нам економісти, але суть в них фактично виражена. Гроші, як і будь-яке інше поняття, мають свою сутність. Їх грошей виявляється через :

1) загальну безпосередню обмінюваність;

2) самостійну мінову вартість ;

3) зовнішню речову міру праці .

У процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за придбані ними товари, з банками - за одержання коштів і погашення кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками - із заробітної плати, наданих їм позик тощо.

Функція засобу платежу тісно пов'язана з функцією грошей як засобу обігу. В товарообороті, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функцію вони здійснюють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так і поза ним (наприклад, сплата заробітної плати, податків, орендної плати, квартирної плати, комунальних послуг тощо).

Функція світових грошей. Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міра вартості золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало виконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігу стосується і світових грошей. Паперові знаки (долари, фунти стерлінгів, марки, єни тощо) відіграють все більшу роль у міжнародних розрахунках. Проте золото залишається твердими і бажаними для всіх країн світовими грошима, надійним гарантом у міжнародних розрахунках.

Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі.

Як запільний купівельний засіб світові гроші функціонують при оплаті міжнародної товарної угоди наявними грошима (наприклад, придбання країною у надзвичайних умовах зерна, зброї тощо).

Як загальне втілення суспільного багатства гроші у світовому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься з однієї країни в іншу (при переведенні підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон, при наданні зовнішніх позик тощо). Для здійснення міжнародних платежів кожна країна потребує певного запасу золота. Тому золото у вигляді скарбу одночасно є резервним фондом, світових грошей. Зростає також реальна роль у цій функції національних резервних валют та інших різновидів грошей.

З розвитком виробництва і обігу товарів, ринкового господарства в цілому відбувалися як кількісні, так і якісні зміни у функціонуванні грошей, що привело нині до демонетизації золота. Щоб осягнути сутність сучасних грошових систем, зміни у грошовому обігу і в самих грошах при демонетизації золота, слід розкрити підвалини цього процесу через розгляд функцій грошей як загального еквівалента.

У розвинутому товарному господарстві гроші у вигляді золота як загальний еквівалент виконували п'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу і світових грошей.

Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Не гроші роблять товари сумірними, а втілена в них абстрактна, суспільне необхідна праця. Тому їх вартість може вимірюватись особливим товаром грошима, що, як конкретна форма втілення абстрактної праці, самі мають вартість і можуть бути мірою вартості.

Ціна - це грошове вираження вартості товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін. У різних країнах за грошову одиницю були прийняті різні вагові кількості грошового металу.

Масштаб цін встановлює держава в законодавчому порядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об'єктивно. Масштаб цін не залежить від зміни вартості грошового металу, бо він є фіксованою ваговою кількістю металу.