В процесі самої екскурсії (за потреби) вчитель, вибачившись перед екскурсоводом, подає саме ту інформацію про об'єкт, яка є необхідною, наприкінці в гурті учнів підбиває підсумки того, що було ними побачено, і повідомляє цифри і факти, які стануть у пригоді. У класі, на уроці, обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії – усне опитування, використання даних у ході наступних уроків. У міру потреби наслідки екскурсії, коли її сфотографовано, з використанням виробничої або іншої інформації, оформлюються у вигляді стенда, плаката чи альбому.

2.2. Методика проведення екскурсій

Проведення екскурсій потребує тяжкого і серйозного підготування до неї, що часто виявляється складніше, ніж підготування до уроку або семінару. До її організації і проведення подаються визначені організаційні, дидактичні , виховні вимоги,як-от: наявність у школі системи екскурсійної роботи з централізованим плануванням і керівництвом; підготування вчителів до екскурсійної роботи; чітке визначення образотворчих і виховних задач екскурсії; вибір оптимального змісту відповідно до задач екскурсії, з урахуванням рівня підготування учнів, їх індивідуальних і вікових особливостей; правильний вибір екскурсійних об'єктів; дотримання логіки пізнавального процесу; систематичне створення проблемних ситуацій; оптимальний вибір адекватних методів і прийомів навчання і забезпечення їхнього цілеспрямованого застосування; раціональне сполучення слова і наочності, мотивація навчальної діяльності школярів, формування і розвиток у школярів пізнавальних інтересів, прагнення до самостійного пошуку; оптимальне сполучення колективних, групових і індивідуальних форм навчальної роботи; формування в учнів на основі досліджуваного матеріалу діалектико-матеріалістичного світогляду, моральних якостей, естетичних смаків, любові до природи; формування в учнях загальноосвітніх і спеціальних умінь і навичок у процесі застосування знань на практиці; організаційна чіткість проведення екскурсії; дотримання правил техніки безпеки і правил поведінки на екскурсійних об'єктах.

Екскурсія залежить від старанності підготовки. Вчитель уважно вивчає екскурсійний об'єкт, з'ясовує його образотворчі і виховні можливості, визначає цілі і задачі, тип і структуру екскурсії, готує проблемні питання і завдання для учнів, встановлює основні і додаткові джерела інформації, вибирає оптимальне сполучення методів і прийомів навчання, складає план екскурсії, знайомиться на місці з екскурсійним об'єктом, намічає маршрут пересування, готує додаткові наочні приладдя (схеми, таблиці, фотографії) і необхідне устаткування (вимірювальний інструмент, блокноти, олівці, гербарні папки, фотоапарат, компас), проводить організаційну бесіду з учнями, під час якої повідомляє дату, місце, ціль і задачі екскурсії, роз'ясняє правила безпеки і поведінки на екскурсії, коротко характеризує екскурсійний об'єкт, радить, як і що дивитися, за чим спостерігати, як і що записувати і фотографувати, як пересуватися по маршруту. Вчитель розподіляє обов'язки серед всіх учнів; якщо потрібно за планом, поділяє їх на ланки, призначає ланкових і визначає завдання для кожної ланки; призначає відповідальних за наочні приладдя й устаткування, старших на маршруті; інструктує учнів про порядок опрацювання інформації і матеріалів, упорядкування письмових звітів, підведення результатів.

Екскурсія починається з того моменту, коли учні на чолі з учителем виходять із школи. Потрібно раціонально використовувати час пересування до екскурсійного об'єкта. Варто нагадати учням про ціль екскурсії, про завдання, що вони будуть виконувати, запропонувати декілька питань репродуктивного і проблемного характеру, емоційно настроїти їх на роботу.

На місці проведення екскурсія починається з вступної бесіди. На виробничій екскурсії розмова йде про особливості даного виробництва, про випускаєму ним продукцію, народногосподарське значення підприємства, про основні професії, успіхах колективу і передовиках. Вступна бесіда на природознавчій екскурсії проводиться на височині, галявині або узліссі лісу. Вчитель звертає увагу на загальний вид ландшафту, на особливості спостерігаємих природних явищ або об'єктів, на їхній взаємозв'язок. Після вступної бесіди учні приступають до виконання завдань або огляду екскурсійних об'єктів.

Вчитель дає установку на запам'ятовування характеристик екскурсійних об'єктів, на виконання завдань по замальовці, запису, уважному огляду, докладному аналізу, виділенню суттєвих сторін, відмінних рис об'єктів, на зіставлення, порівняння, узагальнення явищ.

Процес навчання на екскурсії в основному будується на сприйнятті екскурсійних об'єктів, їхньому поясненні і практичному вивченні. Тому принцип наочності грає провідну роль на екскурсії. Наприклад, під час екскурсії в краєзнавчий музей учитель розповідає про давні поселення на території даної місцевості, ілюструє свою розповідь демонстрацією наконечників стріл, глиняних посудин тієї епохи, карту-схему поховання знатного воїна. Пояснюючи учням на екскурсії в полі склад бульб картоплі, учитель за допомогою найпростішого хімічного аналізу (капає на зріз бульби декілька крапель води) виявляє у картоплі крохмаль. Вчитель повинен старанно продумувати і відбирати екскурсійні об'єкти, керувати спостереженням учнів, акцентувати їхню увагу на основних об'єктах і їхніх характеристиках, при необхідності використовувати додаткову наочність у виді фотографій, малюнків, графіків.

Екскурсія надає великі можливості для встановлення міжпредметних зв'язків. Наприклад, на біологічній екскурсії часто виникають потреби в актуалізації знань по фізиці, хімії, географії. Такі ситуації вчителю потрібно створювати спеціально для віддзеркалення цілісності природи і соціального життя людини у свідомості учнів. Систематичне оперування міжпредметними знаннями й вміннями виробляє системний стиль розумової діяльності учнів.

Наприкінці екскурсії вчитель перевіряє роботу учнів: чи все виконано за планом, чи зроблені записи, замальовки, виміри. Потім проводиться заключна бесіда, на якій учитель відповідає на питання учнів, з'ясовує їхнє враження від екскурсії.

Велике значення для високої результативності екскурсії мають закріплення знань, їхнє узагальнення і систематизація. Під час бесіди на уроці, після екскурсії, учні відтворюють хід екскурсії, пояснюють факти, із якими познайомилися, виділяють головне, суттєве; одержують завдання написати реферати, оформити звіти або альбоми, підготувати стінгазету або стенд. Практикується написання творів на теми: "Людина і природа", "Я люблю свій край", "Ким стали наші випускники".

На уроках необхідно якнайчастіше використовувати зібрані на екскурсії матеріали з метою мотивації навчання, актуалізації знань і чуттєвого досвіду учнів, створення позитивного емоційного фона уроку.

Висновки

Декоративно-вжиткове мистецтво - це результат творчості багатьох поколінь майстрів, що з безлічі підручних матеріалів (дерева, тканини, глини, каменю, металу) створювали значніестетичні цінності. Вивчення декоративно-прикладного мистецтва створює умови для розвитку творчої спрямованості вихованців і прилучення їх до народних традицій і культури. Одна з цілей вивчення декоративно-прикладного мистецтва - гармонічний розвиток пізнавальної діяльності і художніх здібностей школярів, пробудження креативності. Чудових результатів у вивченні національної творчої спадщини та мистецьких традицій можна досягнути, використовуючи методи виховної роботі у позаучбовий час.

Позакласна виховна робота в школі відповідає концепції виховної роботи й інтересам школярів. Система позаурочної виховної роботи орієнтована на реалізацію наступних функцій:

- виховну, формуючу соціально-зрілу особистість;

- розвиваючу, сприятливу творчому росту школяра і задовольняючу його різноманітні і духові потреби;

- адаптивну, що готує учня до швидко мінливих умов життя;

- оцінну, що розглядає системну цінність отриманих знань, умінь і навичок.

Згідно з метою та цілями курсової роботи, нами було визначено, що екскурсія, як вид позакласної виховної роботи, ідеально підходить для знайомства учнів зі зразками національної мистецької спадщини, сприяє поглибленню їхніх знань у незвичній обстановці музею, виставочної зали, галереї.

Список використаної літератури:

1. Байбара Т. Урок – екскурсія. Методика його організаціі і проведення // Початкова школа . – 1998 р. № 12, с18-22;

2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка : теорія та історія: Навчальний посібник. – К. : Вища школа., 1995р. – с 23-36;

1. Грибовская А.А. Детям о народном декоративно-прикладном искусстве".Учебно-наглядное пособие с методическими рекомендациями. Просвещение1999.
2. Кукалець М. Підготовка учнів до активного засвоєння нових знань // Рідна школа. – 1996р. №2, с25-26;
3. Мильруд Р.П. Формы педагогического воздействия учителя на познавательную деятельность учащихся // Иностранние языки в школе.-1991г. №2, с13-17;
4. Проколієнко Л.М. Педагогічна психологія: Навчальний посібник. – К.: Вища школа., 1991р. с23-30;
5. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. – 1997р. с36-42;
6. Хворостов М.Г. Декоративно-прикладное искусство в школе. – М: 1981г. 218с;
7. Чирва О. Використання рисунка у формуванні пізнавальної активності учнів // Рідна школа. – 1999р. №10, с46-49;

10. Шелестова Л. Організація творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. – 1997р. №9, с48-50;

11. Шпікалова Т.Л. Народне мистецтво на уроках декоративного малювання. - М;Просвещение,1979.

Додаток 1

Тема : Екскурсія до художнього музею ім. О.О.Шовкуненка на виставку “Чарівні дрібнички”.

Мета екскурсії : Закріпити і розширити знання учнів з теми: “Народне мистецтво та основні центри художніх промислів”, “Декоративно – вжиткове мистецтво та народні художні промисли“; розвивати естетичні смаки; виховувати любов до Батьківщини, бажання вивчати та берегти мистецькі надбання та національні мистецьки традиції .

Спорядження : олівці, блокноти.

1.Підготовка вчителя до екскурсії : До проведення екскурсії вчителем було вибрано місце та час її проведення, були обговорені всі необхідні питання з екскурсоводом, зокрема те, що екскурсія буде проводитись саме вчителем. Заздалегідь підібрана та опрацьована необхідна література.Були підібрані заздалегідь запитання, на які учні мали дати відповідь у процесі екскурсії.

2. Підготовка учнів до екскурсії: Організаційний етап підготовки учнів (бесіда) був здійснений на уроках з художньої культури. Перед екскурсією вчитель ознайомлює школярів з її метою, планом, правилами поведінки в музеї.