Курсовая работа: Діагностика захворювання коня із синдромом колік

5. Аускультація серця.

6. Дослідження кровоносних судин.

7. Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи.

Застосувала основні методи (опитування, розпитування, огляд, спостереження, пальпація, перкусія, аускультація) і додаткові(функціональні проби).

Анамнез. Тварина показує високу працездатність. Умови життя задовільні. Моціон недостатній. Захворювань серцево-судинної системи не мала.

Огляд і пальпація ділянки серця. М’язи анконеуси у тонусі, не чутливі; ліктьові суглоби знаходяться у фізіологічному положенні, шкіра та волосяний покрив у нормі, чисті, сухі; відсутня болючість грудної стінки.

Серцевий поштовх. Виявляється зліва у 4-му МРП, на 8см нижче ЛПС – серцевий поштовх боковий. За силою він помірний, величина біля 6см. Ритмічний. Частота – 54уд/хв.

Перкусія ділянки серця. Верхня перкусійна межа знаходиться на 2см нижче ЛПС, у 4 МРП; задня перкусійна межа доходить до 6го ребра. Перкусійні звуки ділянки серця притуплені та тупі(над серцевою вирізкою легень). Болючість не виявлена.

Аускультація. Вислуховую в p.opt. клапанів: метрального( 5 МРП, 4-6см нижче ЛПС зліва) та тристулкового(4 МРП на 4-6см нижче ЛПС справа) для першого тону, та клапанів аорти(4 МРП на 2-3см нижче ЛПС зліва) і легеневої артерії (3 МРП на 6-8см нижче ЛПС справа) для другого тону(мал.3). Перший тон збігається з серцевим поштовхом. Сильний, протяжний. Другий тон коротший та вищій за перший, на кінці обривистий. Частота відповідає частоті серцевого пульсу та поштовху і дорівнює 54уд/хв., тони ритмічні, ясні, перший тон низький, другий – високий, акцентуація тонів та шуми – не виявлені.

Дослідження артерій і вен. Досліджую артеріальний пульс на a.мaxillaris – зовнішня щелепна артерія, яка проходить через криловий канал клиноподібної кістки. Частота пульсу – 54уд/хв., ритмічний, середній за величиною та середнього наповнення, артеріальної стінки тверді. Венний малюнок на голові та кінцівках тварини досить виражений(мал.4). Венний пульс досліджую на v.jugularis externa – зовнішня яремна вена, яка проходить по шиї поверхнево, під шкірою, у яремному жолобі між м’язами(мал.5). Венний пульс негативний, ундуляція відсутня.

Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи. Застосувала пробу з апное (за Шарабріним І.Г.). Після закриття носових отворів на 40с. виявлено акцентуацію другого тону.

Аналіз виявлених змін: дослідженням серцево-судинної системи було виявлено краніальне зміщення серцевого поштовху, твердість артеріальних Порушень у роботі серця не виявлено.

2.2.2 Дихальна система - Systemarespiratorum.

У процесі дихання беруть участь носова порожнина, гортань, трахея, бронхіальне дерево, респіраторна частина легенів, та органи що забезпечують функцію легень(грудна клітина, діафрагма).[3]

Носова порожнина - початок провідних повітряних шляхів. Тут знаходиться орган нюху. Входом у носову порожнину є ніздрі, що зовні формують ділянку голови яка називається носом.

Гортань розміщена між глоткою і трахеєю, проводить повітря із носової порожнини і глотки в трахею, утворює звук.

Трахея – має вигляд трубки, що складається з рухливих трахейних хрящів(48-60). Розміщена у нижній частині шиї разом із стравоходом. Біфуркація, місце поділу трахеї, знаходиться на рівні 5-го ребра. Перед біфуркацією відгалужується трахейний бронх (до краніальної частки правої легені).

Легені – це парні паренхіматозні органи, що разом із серцем та іншими невеликими органами заповнюють грудну порожнину. Права і ліва легені за формою нагадують конус із звуженою верхівкою і розширеною основою.

Вирізками краї кожної легені поділяються на частки: краніальну, серцеву та діафрагмальну, на правій легені є ще додаткова частка. Права легеня дещо більша за ліву, оскільки серце зміщене у ліво. Зовні легені вкриті плеврою.[1]

Досліджую дихальну систему за таким планом:

1. Анамнез.

2. Дослідження переднього відділу дихальної системи.

3. Дослідження грудної клітки.

Використовую основні методи(опитування, розпитування, огляд, спостереження, пальпація, перкусія, аускультація, обнюхування).

Анамнез. Тварина живе у задовільних умовах. Має догляд. Приміщення добре провітрюються, та підтримується сприятливий температурний режим. Моціон недостатній. Помірно експлуатується.

Дослідження переднього відділу дихальної системи. Носові витікання відсутні, ніс сухий, теплий, ніздрі рухливі, розмір отворів фізіологічний, симетрично відкриті, видима слизова оболонка гіперемійована, не ушкоджена, блискуча,повітря тепле, без запаху, струмінь симетричний, нормальної сили, без сторонніх звуків(мал.6). Поверхня верхньощелепних, лобної пазух та повітроносних мішків при пальпації щільна, гладка, симетрична, не чутлива, температура відповідає температурі тіла. Перкусійний звук – коробковий у ділянці пазух, тимпанічний у ділянці повітроносних мішків. Припухань, набряків, болючості, змін форми та викривлень гортані та трахеї не виявлено. Кашель відсутній. Щитоподібна залоза невелика, щільна, рухлива.

Дослідження грудної клітки: за об’ємом грудна клітина нормальна, симетрична. Частота дихання – 19 дих.рухів/хв., дихання ритмічне, поверхневе, тип дихання грудний. Задишка, набряки, болючість відсутні.

Перкусійний звук – атимпанічний. Задня межа легень по лінії маклака на рівні 15 МРП, на рівні сідничного горба на рівні 13 МРП, по ЛПС на рівні 9 МРП(мал.7). Аускультацією визначила везикулярні дихальні шуми протягом усієї фази вдиху, та лише на початку фази видиху.

Шум везикулярного дихання слабкий та ніжний. Патологічні дихальні шуми відсутні.