Курсовая работа: Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти
Навчальний графік – це інформаційно-розпорядчий документ, який визначає порядок і терміни проведення всіх видів навчальних занять відповідно до навчального плану.
Навчання за модульним принципом передбачає розподіл навчального матеріалу за модулями, тобто потребує, щоб навчальний матеріал дисципліни був структурованим на конкретні елементи знань, розділеним на логічно завершені частини за певним принципом.
Кількість модулів з навчальної дисципліни залежить: від загальної кількості елементів теоретичних і практичних знань, їхньої трудності та складності, від виділеного загального часу на вивчення дисципліни, часу аудиторного навчання.
Під час складання робочої навчальної програми важливо врахувати, що залікові кредити містять модулі одного або декількох видів навчальної діяльності студентів (аудиторну, самостійну та індивідуальну роботу студента).
За розрахунку часу треба зважати на те, що обсяг аудиторної роботи не має перевищувати 50% залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити 25%.
Програми містять необхідну кількість модулів, що відбиває рівень засвоєння навчальної дисципліни.
Модуль – це задокументована частина освітньо-професійної програми (ОПП) навчальної дисципліни, що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота, практика, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи тощо). Кожний модуль є цілісним навчальним об’єктом з визначеною кількістю лекцій і практичних (семінарських) занять. Співвідношення між ними залежить від обсягу і характеру змісту навчального модуля, його складності.
Модуль може містити один або декілька змістових модулів.
Змістовий модуль – це система елементів навчальної дисципліни, що засвоюється за допомогою відповідних методів навчання.
За планування модуля необхідно визначити загальну мету і конкретні завдання з кожного змістового модуля, що передбачає виокремлення таких елементів:
· основні опорні знання і навички;
· знання і навички, які необхідно планово повторювати і закріпляти;
· знання основні й знання додаткові (для загального ознайомлення);
· знання, які підлягають контролю;
· психологічно-педагогічні компоненти, які необхідно застосувати при вивченні модуля.
Таким чином, під час складання програми можна виокремити головні, базові й допоміжні знання та практичні дії.
За складання робочої навчальної програми варто враховувати, що розподіл кредитів і модулів може визначатися, виходячи з загального обсягу годин, виділених на вивчення дисципліни, наприклад:
Кількість | ||
| годин | кредитів ECTS | залікових модулів |
| 36 | 1 | 1 |
| 54 | 1,5 | 2 |
| 81 | 2 | 2 |
| 108 | 3 | 3 |
| 135 | 3,5 | 3-4 |
| 162 | 4 | 4 |
4. Організація праці викладача, основні вимоги до діяльності викладача
вищої школи
Відповідно до законодавства України робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України. Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов’язків у поточному навчальному році не має перевищувати річний робочий час (1548 год.). Згідно з законодавством України максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 год. на навчальний рік.
Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються вищим навчальним закладом в індивідуальному плані працівника.
У нових соціально-економічних умовах для підготовки майбутніх менеджерів, які будуть активно працювати у найближчі 30-40 років, змінюються вимоги і до діяльності викладачів вищої школи. Між викладачем і студентом доцільними вбачаються відносини партнерства, коли викладач не лише управляє процесом навчання, але й допомагає розробляти нові ділові стратегії, супроводжує розвиток менеджера протягом його подальшої кар’єри через різні форми перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Завдання сучасного викладача – оволодіння методикою активізації інтелектуальних можливостей студента, якісне викладання лекцій, якісна організація практичних і семінарських занять, тактовність у спілкуванні зі студентами, в поведінці, побуті, манері триматися. У процесі здійснення навчально-пізнавальної діяльності сучасні студенти на перше місце ставлять: інтелект викладача, вміння навчити мислити; методичну підготовку викладачів; оптимізуючий настрій, доброзичливість, повагу до студентів. Основні види педагогічної діяльності наведені в табл. 2.
Таблиця 2. Види педагогічної діяльності
| Вид педагогічної діяльності | Педагогічні дії |
| Прогностична – передбачення і прогнозування результату педагогічної діяльності й моделювання педагогічного процесу |
Аналіз педагогічної ситуації; висунення педагогічної мети; відбір можливих способів її досягнення; передбачення результатів; К-во Просмотров: 221
Бесплатно скачать Курсовая работа: Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти
|