Курсовая работа: Дослідження графіку функції y=cos(x)*ln(x)
Власне алгоритм вміщений у фігурні дужки {} після вираження main(), у якому круглі дужки показують, що це — програмний блок, називаний функцією, у даному випадку з ім'ям main. Звичайно програма складається не з однієї функції, але main (головна) є присутнім завжди, з її починається виконання програми.
Будь - який алгоритм - це порядок дій, необхідних і достатніх, для одержання результату. Алгоритм, що описує дії в програмному блоці, називається тілом функції і завжди укладений у фігурні дужки.
Окрема фраза алгоритму закінчується знаком «;». Функція main завжди завершується вираженням return 0;, що показує, що програма завершена.
Наступні рядки називаються оголошеннями:
doubleXp, Xk, Dx, i, Y1,Y2;
charAnsver;
Позначення Хр, Хк, Dx, i, Y1, Y2, Ansver є іменами перемінних, чи ідентифікаторами. Слово, що передує переліку ідентифікаторів, визначає тип даних і називається специфікатором типу, зокрема, double позначає, що Хр, Хк, Dx, i, Y1, Y2 — числа з плаваючою комою, а char – символьні змінні.
Безпосереднє присвоювання значення ідентифікатору при оголошенні називається ініціалізацією.
Рядки сout<< послідовно виводить на екран текст, який укладений у подвійних лапках
Керуюча послідовність \n дає команду почати виведення з нового рядка, пробіл в одинарних лапках розділяє пробілом виведені знаки або рядки. Якщо не використовувати ці розділові символи, усі висновки в програмі зіллються в один рядок.
Для введення в програму в процесі її виконання числа або символу використовується операція cin>>;, що зупиняє виконання програми до введення з клавіатури значення для присвоювання перемінної і після введення (натисканням клавіші Enter) виконує присвоювання. Далі в програмі ці дані використовуватимуться як значення об’явлених змінних.
В програмі є оператори if і цикл for, які є необхідною частиною реалізації алгоритму завдання.
Пояснення в програмі оформляються у виді коментарю. Любий текст після символу // і до кінця рядка ігнорується компілятором, тобто не викликає ніяких дій. Інший спосіб введення в програму коментарю — помістити його в дужки виду /*...*/. Використання обох різновидів коментарю продемонстровано в програмі.
3 Охорона праці при роботі з обчислювальною технікою
3.1 Загальні положення
Всі ОКН, що працюють у за обчислювальною технікою повинні знати і виконувати вимоги загальної та даної інструкції з охорони праці.
- Невиконання вимог цих інструкцій розглядається як порушення виробничої дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку. Користувачі, винні у порушенні вимог загальної та даної інструкції з охорони праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
- До самостійної роботи за професією ОКН допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і не мають відповідних протипоказань, навчання за професією, вступний та первинний інструктажі і перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди один раз на два роки.
- Робоче місце ОКН оснащується робочим столом, стільцем з можливістю регулювання відповідних його параметрів, підставкою для ніг. Основним обладнанням, що застосовується на робочому місці ОКН є апаратне забезпечення (дисплей, клавіатура, системний блок та інші).
- ОКН виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних за допомогою клавіатури з високою швидкістю. Робота характеризується високим напруженням зорового аналізатора, значними навантаженнями, які припадають лише на кисті рук на фоні малої загальної рухової активності, нервово-емоційним напруженням. На ОКН під час роботи можуть впливати наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
фізичні:
— підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів блоку живлення процесорів та аудіоплат);
— підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання, якого може статися через тіло людини;
— підвищений рівень статичної електрики;
— недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;
— підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
— підвищена напруженість електричного поля;
— пряма та відбита від екранів блискість;
— несприятливий розподіл яскравості в полі зору;