Курсовая работа: Дослідження, обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності методики формування естетичних оцінок та естетичної вихованості учнів середнього шкільного віку

Одним з методів, який розвиває оціночну діяльність, є метод аналогій. Сутність його полягає в порівнянні творів з адекватним настроєм, ідеєю, засобами виразності, а також з контрастними настроями й ідеєю. Метод аналогій передбачає використання прийомів порівняння і протиставлення.

Робота над формуванням естетичних оцінок має кілька етапів:

1. Відбір творів, складних для сприймання і розуміння учнями 4–7 класів, що часто неточно (неадекватно) оцінюються ними;

2. Аналіз творів з погляду складності окремих частин, епізодів, можливостей добору відповідних асоціацій, які містяться в нескладних для розуміння учнів творах і не порушують цілісності сприймання (генералізація складних моментів);

3. Пояснення через простіші твори складної ідеї великого твору;

4. Розкриття нормативної (авторської або критичної) оцінки твору;

5. Активізація фонду асоціацій (звукових, візуальних), що зумовлюють адекватне сприймання і поглиблену естетичну оцінку складного твору;

6. Самостійна критична оцінка твору [18].

Розглянемо практичне втілення нашої методики на прикладі трьох видів мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, художня література.

2.2 Методика формування естетичної вихованості учнів засобами музичного та образотворчого мистецтва та художньої літератури

Естетичне ставлення учнів до музичного мистецтва, музичних творів та їх естетична оцінка формуються і розвиваються у взаємодії з виникненням почуттів. За допомогою естетичної оцінки здійснюється цілеспрямоване педагогічне керування музично-естетичним розвитком учнів. До основних критеріїв аналізу музичного твору, які впливають на формування естетичної оцінки, можна віднести такі:

– повнота сприймання музики (сприймання всіх частин музичного твору відповідно до їх значення);

– розуміння компонентів музичного твору (ступінь образно-емоційного освоєння твору);

– вміння використовувати в оцінці засоби музичної виразності, які впливають на ступінь розуміння музичної мови і відповідають жанру твору;

– рівень творчих уявлень (уміння застосовувати вироблені навички оцінки простих музичних творів в оцінці складніших).

Вивчення музичних інтересів і потреб учнів дає можливість вчителеві дістати дані про музично-естетичне ставлення дітей до різноманітних творів і визначити шляхи його розвитку через збагачення словникового і музичного фонду дітей. Для цього учнів слід ознайомити з основними елементами музичної виразності та їх словесними характеристиками, пояснивши значення кожного елемента [9].

Отже, знання, які учень здобуває в школі та з інших джерел, сприяють пробудженню інтересів до музики різних жанрів. Ці інтереси можуть змінюватися під впливом багатьох факторів, серед яких головне місце належить навчально-виховному процесу.

Естетична оцінка учнів ґрунтується на поступовому нагромадженні досвіду музичних уявлень і розвитку словникового запасу, вміння сприймати й оцінювати емоційну спрямованість музики різних жанрів. Робота над музичними творами складається з таких етапів:

– слухання музичного твору без підготовки;

– виділення в ньому найскладніших для сприймання частин і фрагментів;

– створення в учнів на уроці та в позаурочний час музичного фонду;

– естетична оцінка музичного твору [9].

Важливе значення для естетичного розвитку учнів має вибір форм музично-естетичного виховання. Ми розглянемо лише ті з них, які вчитель може використати під час навчально-виховного процесу.

До основних форм музично-естетичного виховання учнів в школі можна віднести концерти і бесіди про музичне мистецтво, музичні вечори, участь у шкільній художній самодіяльності.

Концерт