Курсовая работа: Досвід соціальної роботи з девіантними підлітками в країнах Західної Європи й США
Максимальна кількість чоловік у групі від 6 до 9. Інтернати самі вирішують, кого приймати, але майже у всіх випадках приймаються діти, що бідують в особливому відході й згодні з таким розміщенням. Особливою формою виховання в інтернатах є «проживання під керівництвом». Один або трохи підлітків живуть в орендованій квартирі під керівництвом соціального педагога. Звичайно середній вік таких підлітків - 16 років.
Німецькі фахівці вважають, приміщення підлітка в закриту установу (колонію) надзвичайним заходом у рамках допомоги. Передумовою для відправлення підлітка в закриту установу є заявка батьків у раду опікунів. У закриті установи повинні міститися тільки ті підлітки, які становлять потенційну небезпеку й ухиляються від терапії й допомоги. Таким підліткам виявляється так звана індивідуальна інтенсивна соціально педагогічна допомога, що розрахована на тривалий строк і відрізняється від інших видів допомоги розмаїтістю форм і змісту. Звичайно з такими дітьми (максимально із трьома) займається дипломований соціальний педагог.
Як ставляться служби допомоги в Німеччині до залучення неповнолітніх до суду й дитячої психіатрії? Служби допомоги молоді розглядають співробітництво із судовими підлітковими органами й установами психіатрії як необхідне. Вони сприяють тому, щоб у рамках компетенції судової відповідальності підлітків ураховувалися виховні потреби молодих людей. Відмова багатьох молодіжних служб від приміщення підлітка в закриті установи не повинен вести до посиленого застосування інших заходів, пов'язаних з позбавленням волі. Крім того, якщо молоді люди містяться в установи юстиції або психіатрії, співробітники служб допомоги повинні розробляти додаткові варіанти педагогічної допомоги після виходу із цих установ.
Висновок
Із усього сказаного можна виділити те загальне, що характеризує соціальну роботу з важкими підлітками в різних країнах:
1. робота має профілактичну спрямованість;
2. робота здійснюється за місцем проживання підлітків (у громаді);
3. робота здійснюється на основі програм, які спрямовані на певну групу підлітків;
4. робота здійснюється різними фахівцями, що координують свою діяльність;
5. професійною базою, на яку опираються соціальні працівники, є розгалужена мережа соціальних служб, розташованих у громаді.
Список літератури
1.Соціальний захист родини й дітей: закордонний досвід. - К.: Інститут соціальної роботи, 2000
2. Бечкі Ш. Молодь і допомога неповнолітнім у США. – К.: Інститут молоді, 2004.
3. Соціальна робота: теорія й практика / Під ред. А. Сорвіна. - К.: Аспект Пресс, 2001.
4. Соціальне забезпечення в країнах Північної Європи. – К.: МГСУ, 2004.