Курсовая работа: Ефективність заходів по покращенню якості води

Внаслідок господарської діяльності триває інтенсивне забруднення підземних вод. Скидаються в природні водойми виробничі і господарсько-побутові стоки змінюють кількість і якість води в них, чи ускладнюють зовсім виключають можливість використання водойм для питних чи виробничо–технічних нестатків.

Ступінь впливу стічних вод на водойми залежить від характеру що скидаються забруднювачем, їхній кількісних співвідношень. Сама по собі стічна нерозведена вода завжди має виражений токсичний ефект і негативно позначається на здоров'я людей і може послужити причиною виникнення різного роду інфекційних захворювань. Потрапляючи в організм людей з питною водою, багато отрутних металів і їхні органічні сполуки, наприклад свинець, миш'як, кадмій, ртуть, -, що містяться в стічних водах підприємств можуть викликати отруєння людей, переважно хронічне. Підвищені концентрації хімічних елементів роблять токсичне дія на водяні організми. Гідробіонти тією чи іншою мірою реагують на зміну гідрохімічного режиму водойми, що пройшли в результаті спуска стічних вод. Якщо той чи інший організм не може адаптуватися до нового хімічного складу води і гине, то відбувається зміна в співвідношенні між видами в біоценозах. Такі зміни можуть також знизити плідність у гідробіонтів, зменшити їхня життєздатність і з'явиться фактором, що обмежує розвиток і чисельність водяних організмів. Так, кислуваті води при водневому показнику рН 6,4-5,0 небезпечні для риб при концентраціях двоокису вуглецю вище 20 мг/л чи при підвищеному змісті солей заліза, кислі води при рН нижче 5,0 і лужні води при рН вище 9,5 небезпечні для риб завжди, лужні води при рН 8,6-9,5 небезпечні для риб при тривалій дії.

Гігієнічні вимоги, що визначають придатність води для питних цілей, включають:

- безпеку в епідемічному відношенню;

- нешкідливість хімічного складу;

- сприятливі органолептичні властивості;

- радіаційну безпеку.

На Україні в надзвичайно поганому стані знаходиться водопровідна мережа, а централізованим водопостачанням сьогодні забезпечується понад 80 % населення України.

Щорічно до 10% досліджуваних проб з водопровідних мереж не відповідає гігієнічним нормативам за органолептичними властивостями, загальною мінералізацією, вмістом хімічних речовин вище ГДК.

Практично кожна восьма проба питної води з сільських водопроводів та кожна третя з джерел децентралізованого водопостачання не відповідає вимогам за бактеріологічними показниками.

Згідно з законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" громадяни мають право на безпечну для здоров’я та життя питну воду. Проте, на сьогоднішній день використання води в Україні стає небезпечним для здоров’я її мешканців.

Погіршення якості питної води викликає підвищення рівня захворюваності населення від вживання неякісної води, що веде до зниження працездатності, скорочення тривалості життя, а також призводить до матеріальних та фінансових втрат у державі. Але поліпшення якості питної води неможливе без впровадження системи раціонального водопостачання та обліку води.

РОЗДІЛ 4

Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об’єкті

4.1 Оцінка існуючого стану моніторингових досліджень

Наукове прогнозування (на відміну від різноманітних форм ненаукового передбачення) - це відповідно безупинне, спеціальне, що має свою методологію і техніку дослід