Курсовая работа: Екологія та поведінка плазунів

Зміст

1. Клас плазуни або рептилії (Reptilia

1.1. Загальні відомості

1.2. Екологія плазунів

1.3. Поведінка плазунів

1.4. Спосіб життя плазунів

1.5. Розмноження плазунів

1.6. Значення плазунів

2. Види занесені до міжнародної Червоної Книги

2.1. Ряд Черепахи( Testudines use Chelonia)

2.2. Ряд Дзьобоголові ( Rhynchocephalia)

2.3. Ряд Лускаті ( Squamata)

2.4. Ряд Крокодили( Crocodylya)

3. Види занесені до Червоної Книги України

4. Закони, за якими зберігаються види, занесені до Червоної книги

5. Висновки

6. Список використованої літератури

1. КЛАС Плазуни Або Рептилії (REPTILIA)

1.1 Загальні відомості

Плазуни в порівнянні із земноводними є наступним етапом пристосування хребетних тварин до життя на суші. Це перше сьогодення наземне хребетне, таке, що характеризуються тим, що розмножуються на суші яйцями, дихають лише легенями, механізм дихання у них всисного типу (за допомогою зміни об'єму грудної клітки), добре розвинені провідні дихальні шляхи, шкіра покрита роговими лусочками або щитками, шкірних залоз майже немає, в шлуночку серця є неповна або повна перегородка, замість загального артеріального стовбура від серця відходять три самостійні судини, нирки тазові (метанефрос). У плазунів збільшується рухливість, що супроводиться прогресивним розвитком скелета і мускулатури: міняється положення різних відділів кінцівок по відношенню один до одного і до тіла, зміцнюються пояси кінцівок, хребет розчленовується на шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий відділи, збільшується рухливість голови. Череп плазунів, як і у птиць, на відміну від інших хребетних тварин, з'єднується з хребтом одним (непарним) відростком. У скелеті вільних кінцівок характерні міжзап'ястні (інтеркарпальні) і міжплесневі (інтертарзальні) зчленування. У поясі передніх кінцівок у них є своєрідна покривна кість-надгрудинник. До примітивних особливостей плазунів як мешканців суші слід віднести наявність двох дуг аорти, змішану кров в артеріях тулубового відділу, низький рівень обміну речовин і непостійну температуру тіла. Сучасні плазуни є лише розрізненими залишками багатого і всілякого світу рептилій, що населяв Землю в мезозойську еру.

Зараз налічується близько 7000 видів рептилій, тобто майже втричі більше, ніж сучасних земноводних. Плазунів, що нині живуть, ділять на 4 ряди: черепахи (Testudines), дзьобоголові (Rhynchocephalia), лускаті (Squamata) і крокодили (Crocodylia). Найбільш багаточисельний ряд лускатих (Squamata), що включає близько 6500 видів, - єдина нині процвітаюча група плазунів, широко поширена по земній кулі і яка складає основну масу рептилій нашої фауни. До цього ряду відносяться ящірки (Sauria), амфісбени (Amphisbaenia) і змії (Ophidia). Значно менше черепах (Chelonia) — близько 230 видів, представлених на тваринному світі нашої країни декількома видами. Це дуже древня група рептилій, що дожила до наших днів завдяки своєрідному захисному пристосуванню — панциру, в який закуте їх тіло. Крокодили (Crocodylia), яких відомо близько 20 видів, населяють материкові і прибережні водоймища тропіків. Вони є прямими нащадками древніх високоорганізованих плазунів мезозою. Єдиний вигляд сучасних дзьобоголових (Rhynchocephalia) — гаттерія має багато надзвичайно примітивних меж і збереглася лише в Новій Зеландії і на прилеглих дрібних островах.

1.2.Екологія плазунів

Можна виділити дві екологічні групи плазунів: сухопутні і водяні. Перша група найчисленніша, друга - об'єднує тварин, які вторинно пристосувалися до життя у водному середовищі в дорослому стані. Плазунів, які живуть на суші, можна розділити залежно від місць життя: на плазунів лісу, степу, пустині, скелястих урвищ, гірських схилів тощо; водяних плазунів - на прісноводних і морських.

Розселившись у всі кліматичні області земної кулі, за винятком приполярних областей, плазуни дали дуже велику різноманітність життєвих форм. Серед них є наземні, підземні, водні, деревинні. Серед викопних рептилій були такі, які мали крила і літали в повітрі. Залежність температури тіла, що проте збереглася від предків, від температури довкілля, тобто пойкилотермія, пов'язана з низьким рівнем обміну речовин, визначає як специфіку поширення, так і багато біологічних меж плазунів. Плазуни, на відміну від земноводних, широко розселилися не лише у вологих тропіках, але і по пустелях, які дуже сприятливі за температурними умовами. Проте у міру руху до полюсів число видів рептилій падає.

Циклічність рептилій — це біологічне пристосування до несприятливих умов температури і кормності жител. З умовою вологості в такій мірі, як в земноводних, вона не зв'язана. Добова циклічність пов'язана з температурою. Плазуни активні при оптимальних для кожного виду температурах. Оптимум же у всіх рептилій лежить в області високих температур і вагається в різних видів в межах 20-40°С. Будучи теплолюбивими, більшість плазуючих помірних широт — денні, небагато видів — смеркові і лише гекони — нічні тварини. У тропічних пустелях, навпаки, дуже багато нічних видів рептилій, оскільки вдень там дуже жарко. Навіть у помірних широтах вдень температура грунту буває вище оптимальною, а в Середній Азії вона незрідка досягає 60°С і вище. При такій температурі всі рептилії могли б загинути через декілька хвилин від перегріву. Але, переміщаючись протягом доби, вони вибирають ті ділянки біотопу, де температура зараз щонайближче до оптимуму. Вранці тримаються на солнцепечних схилах барханів, потім переходять на тіньові схили, при нагріванні грунти підіймаються на гребінь бархана або кущ і так далі. Шляхом таких переміщень рептилії уникають перегріву і підтримують температуру тіла на високому і відносно постійному рівні, близькому до температури тіла гомойотермних (теплокровних) тварин, тобто вони виявляються «екологічно теплокровними» тваринами. Особливість ґрунту утримувати денне тепло використовується нічними видами плазунів. Так, сцинковий гекон, полюючи вночі, час від часу закопується в теплий пісок, тобто активність його розпадається на ряд періодів. Будучи біологічним пристосуванням, добовий цикл активності міняється в різні сезони залежно від умов температури. Так, навесні плазуни активні тільки в середині дня - в найтепліший час доби. В середині літа активність плазунів багатьох видів схилається, навпаки, тільки до вранішніх і вечірніх годин. Велике значення в терморегуляції плазунів має сонячна радіація. Так, в горах при температурі повітря мінус 5°с і поверхні ґрунту плюс 5°с температура тіла ящірки може досягати на сонці 19°с. Залежність активності від температури у змій не така очевидна. Проковтуючи повністю дуже велику здобич (до 2/3-3/4 власної ваги) і поволі перетравлюючи її, змії можуть бути неактивні 5-8 днів. Голодна ж змія виходить з притулку і при досить низьких температурах, далеких від оптимуму. У гори плазуни піднімаються до висоти 4000 м, зрідка до 5000 м, що також залежить від температури. Тобто тут спостерігається вертикальне поширення видів. Наприклад, у Таджикистані з 44 видів плазунів, у пустелях і напівпустелях, де висота 300-800 м над рівнем моря, живе 35 видів, у перед гірській зоні (висота 900- 1100 м) - 18, у гірській (вище 1100 м) - 12 видів.

Вплив температури позначається і на живленні плазунів. Так, у неволі гюрзи при температурі 22° С і нижче не їдять, а при температурі 35° С відригають їжу і перестають живитися. У літній період при високій температурі більшість плазунів залягає в літню сплячку або стає мало рухливою. Особливо відчутний вплив температури в зимовий період. Так, коли підвищується температура, деякі плазуни (ефа, гюрза, агами) вилазять із своїх сховищ, щоб погрітися на сонці.

Вологість, сонячна радіація, тиск впливають поширення лише окремих видів плазунів. Наприклад, степова гадюка живе в більш посушливих місцях, ніж звичайна. Під час розвитку зародка вологість відіграє певну роль, бо через шкаралупову оболонку ембріон дістає деяку частину вологи.

Велике значення мають також і біотичні фактори. Плазунами живляться багато хребетних тварин, тому в них є різні пристосування до захисту - від захисного забарвлення до отруйних залоз. Хребетні та безхребетні стають жертвою плазунів, тому між ними встановилися складні зв'язки, різного роду пристосування. В організмі плазунів та на їхньому тілі паразитує багато різних гельмінтів, кліщів. Деякі плазуни живляться рослинною їжею. Усі сухопутні черепахи - рослиноїдні тварини. Важливу роль у житті плазунів відіграє рослинність як середовище для життя. Останнім часом дуже впливає на плазунів окультурення ландшафту, яке призводить до зміни їх місць існування, а іноді і до зменшення або зникнення ряду видів, які не змогли пристосуватися до нових умов. Деякі види досить добре почувають себе в нових умовах. Так, у Середній Азії із зменшенням площі цілинних земель зменшилась і чисельність тварин, зникли сірий варан, сцинковий гекон, смугаста ящірка, водночас поширюються такі види, як пустинний гологлаз, сірий голопалий гекон, водяний вуж та деякі інші. Останнім часом багато видів плазунів охороняється законом, організовано заповідники.

1.3. Поведінка плазунів

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--