Курсовая работа: Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП "Шахта ім. В.І. Леніна"
Приток води по шахті складає 598м3 /год. Головний водовідливний комплекс розташовується на гор.1080м, перекачувальний – на гор.533м. Кожен обладнаний 6 насосами типу ЦНС. Місткість водозбірників на гор.1080м – 1200м3 і 600м3 , на гор.533м – 2*200м3 . На гор.1190м будується третя водовідливна установка.
Шахта віднесена до категорії небезпечних по раптових викидах. Пил пластів вибуховий, забої сілікозонебезпечні. На 1т добової здобичі виділяється 58,53м3 метану, абсолютна газоносність – 14,84м3 /хв.Вентиляція всмоктуюча, схема провітрювання центральна. По стовбурах №8 і №6 в шахту поступає свіжий струмінь повітря. Стовбур №5 служить для відведеняя витікаючого струменя.
Кількість повітря, що поступає в шахту, складає 13200м3 /хв. Депресія шахти – 165мм вод.ст. Для провітрювання шахти у стовбурі №5 встановлені два відцентрові вентилятори типу ВЦ-5Б. Головна установка вентилятора автоматизована.
Підготовчі вироблення (глухі забої) провітрюються вентиляторами місцевого провітрювання типу ВМП-6.
На шахті розробляються 9 пластів, небезпечних по раптових викидах вугілля і газу, 5 загрозливих по викидах і 2 небезпечних по гірських ударах.
Для боротьби з пилом на шахті виконуються заходи щодо проекту комплексного знепилювання, що передбачають: зволоження туманоутворюючими завісами, обмивання вироблень, буріння шпуров з промивкою і зрошування при прибиранні гірської маси,провітрювання з оптимальними швидкостями руху повітря, застосування протипилових респіраторів та ін.
Клітьові підйоми стовбурів №6 і №8 використовуються для виконання допоміжних операцій і видачі породи у вагонетках, яка передається на пункти вантаження в автосамоскиди.
У 2007р. Було здобуто 208,8тис.т вугілля, розміщено на порідному відвалі за 2007р. 81,04тис.т породи.
2.1 Опис району розташування
Кліматичні умови території є одним з основних чинників, що визначають її функціонування. Клімат району - континентальний. За умовами повторюваності і кількості випадних опадів район відноситься до зони недостатнього зволоження. Місто Горлівка розташовано на головному вододілі Донбасу - вододіл Сіверського Дінця (р. Кривий Торець) і малих річок Азовського басейну (р. Корсунь , що є притокою р. Кринка).
По гідрологічному районуванню територія віднесена до рівнинної частини України, зони недостатньої водності Сіверо – Днепровської області.
Річна вірогідність штилів і вітру з швидкістю не більше 5 м/с складає близько 63 % від загального числа випадків.
Середньорічна швидкість вітру - 5,4 м/с. Барометричний тиск на рівні землі при t = 16°с - 745 мм рт. ст.
У геологічному відношенні місто Горлівка розташовано на куполі антикліналі з північним і південним падінням крил. При цьому купол має локальні промислові поклади ртутного тіла (кіноварі), а в крилах залягають свитами крутопадаючі шари вугільних покладів (кут падіння складає від 47º до 62º). Головні родовища на території міста – кам’яне вугілля, флюсові вапняки та доломіт, вогнетривкі глини, мергелі, крейда, будівельний та кварцовий пісок
Рельєф з характерною сильною ерозією ґрунтів. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів ґрунтів. На льосовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Відносна висота над рівнем моря складає 250-300 метрів. У порівнянні з іншими містами Горлівка – одне з самих “високих” міст області і цей фактор є головним щодо розміщення водяних потоків на його території.
Територія підприємства розташована в Європейсько-азіатській степовий області, Приазовсько-чорноморській степовій провінції в смузі різнотравно-типчаково-ковильних степів. Проте, у зв'язку з великим техногенним навантаженням в регіоні, степові комплекси значно порушені, а на деяких територіях - повністю знищені. На їх місці розвинулися антропогенні ландшафти з характерною для них рослинністю: сорнорудеальній, адвентивній , штучних насаджень.
2.2 Характеристика підприємства
Технологічний процес видобутку вугілля традиційний, підземний з проходженням горизонтальних виробіток та механізованою виїмкою вулілля. В процесі видобутку вугілля здійснюється відкачка підземних вод, які перед скидом у відкриті водотоки підлягають очищенню.
Шахта має дві системи водооснащення – питною та технічними водами.
Джерелом питної води є канал Сіверський Донець – Донбасс, вода якого після очищення на фільтрувальній станції подається у водоводи Горлівського ПУКВХ КП «Компанія Вода Донбасса».
Питна вода використовується в адміністративній будівлі та побуткомбінаті., який включає кафетерій та здравпункт, а також у їдальні та об'єктах суспкультпобута – двох дітсадках, гуртожитку та коптильному цеху. У 2006р. Для господарсько-питних потреб шахтою було використано 61,0 тис.м3 питної води. Договір з Горловським УВКХ передбачає передачу води в об'ємі 84 тис.м3 /рік.
Джерелом технічної води є водоймище, який має назву «Жовті пруди», який поповнюється поверхневими та грунтовими водами.
Технічна вода використовується у котельній, компресорній, при обслуговуванні автотранспортної техніки. Частина технічної води використовується для миття підлоги в службових та виробничих приміщеннях.
Скид використаної питної та технічної води здійснюється у каналізаційну сіть Горлівського ПУКВХ КП «Компанія Вода Донбасса» й далі на очисні спорудження, звідки скидаються в балку Залізна і далі у річку Кривий Торець.
3. ВИРОБНИЧІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Характеристика технології виробництва та технологічного обладнання
Технологічний процес включає в себе видобуток вугілля, прийом та відвантаження вугілля, складування вугілля та породи відповідно на склади та відвали.
У поверхневий комплекс шахтодільниці (промплощадка №1) входять: промислова котельна, майстерні, відкритий склад вугілля, пункти вантаження вугілля та породи, будцех та вентиляційний ствол.
На промплощадці №2 знаходиться діючий не горящий плоский породний відвал.