Таблиця 4. Затрати праці на вирощування основних культур

Види продукції	2000			2001			2002
	Затрати праці, тис. л-год	вихід продукції, ц	затрати праці на 1 ц прод-ї	Затрати праці, тис. л-год	вихід проду-кції, ц	затрати праці на 1 ц прод-ї	Затрати праці, тис. л-год	вихід продукції, ц	затрати праці на 1 ц прод-ї
Зернові і бобові (без кукурудзи)	28	16326	1,72	26	36249	0,72	36	41472	0,87
Цукрові буряки	29	60314	0,48	31	64456	0,48	33	70215	0,47
Картопля	4	181	22,10	6	545	11,01	4	344	11,63
Овочі	5	134	37,31	7	712	9,83	4	458	8,73
Кукурудза на зерно	6	569	10,54	8	2621	3,05	9	829	10,86

З таблиці 4 видно, що найбільш трудомісткою галуззю в рослинництві є виробництво картоплі. Так в 2000році затрати праці на 1 ц продукції становили 22,1; в 2001 році 11,01, а в 2002 році 11,63. Також трудомісткими є виробництва овочів та кукурудзи на зерно. Хоча трудомісткість виробництва овочів є висока, проте помічається тенденція до зниження за три останні роки (37,31 в 2000році, 9,83 в 2001р., і 8,73 в 2002р.). Найменш трудомістким є виробництво цукрових буряків, яке за три роки майже не змінилось і становило в середньому 0,48 затрат праці на 1 ц продукції.

Основні фонди підприємства . Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом і основою розвитку продуктивних сил сільського господарства, забезпечуючи відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці.

Якісний стан основних виробничих фондів сільського господарства характеризується їх структурою, тобто співвідношенням окремих видів фондів у їх загальній вартості.

Структура основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення визначається структурою виробництва і співвідношенням основних галузей, темпами будівництва великих тваринницьких комплексів з виробництва свинини, яловичини, м'яса птиці та яєць, а також зональними особливостями.

Таблиця 5. Показники руху основних засобів в СВК „Родина”

Показники	2000р	2001р	2002р
Вартість осн.засобів на поч. року, тис.грн.	10031	11346	7909,5
Вартість осн.засобів на кін. року, тис.грн.	6598	7370	7768,1
Надходження осн. засобів за рік, тис.грн.	х	х	х
Вибуття осн. засобів за рік, тис.грн.	394	447	123,4
Знос осн. засобів, тис.грн.	3654	3344	3746
Коефіціент вибуття осн.засобів	0,04	0,04	0,02
Коефіціент оновлення осн.засобів	х	х	х
Коефіціент зносу осн.засобів	0,55	0,45	0,48

З таблиці 5 видно, що коефіцієнт вибуття трохи зависокий. Це означає що з підприємства вибувають основні засоби. Проте за три роки помічається тенденція до зменшення цього показника Коефіціет зносу основних засобів високий і становить всередньому 0,5 – тобто знос трохи завищений. Але в підприємстві за останні три роки він трохи знизився.

Для визначення ефективності використання основних засобів користуються системою показників:1)показники, які характеризують технічний стан основних засобів 2)забезпеченість основними засобами 3)Ефективність використання

Табл.6. Рівень фондозабезпеченості та фондоозброєності в СВК

„Родина”

Показники	2000р	2001р	2002р
вартість осн.фондів тис.грн.	6898	7370	7768
Площа с/г угідь, га	2059,2	1992,8	2140,2
Кількість середньорічних працівників, чол	225	262	275
Фондозабезпеченість(вартість осн.фондів на 100 га с/г угідь), тис.грн.	334,98	369,83	362,96
Фондоозброєність(вартість осн.фондів на 1працівника), тис.грн.	30,66	28,13	28,25

З даної таблиці видно, що з 2000р по 2003рік відбувається деяка тенденція до збільшення фондозабезпеченості. За останні три роки дещо знизилась в нашому підприємстві фондоозброєність. Це є тохи негативною тенденцією.

Табл.7. Ефективність використання основних фондів в СВК „Родина”

Показники	2000р	2001р	2002р
Вартість осн.фондів тис.грн.	6898	7370	7768
Вартість обор.фондів тис.грн.	2861	3336	4774
Вартість валової продукції, тис.грн.	1658	1978,4	1829,7
Прибуток(+/-), тис.грн.	1188	1002,6	562,6
Фондовіддача( вартість ВП / 1 грн. Вартості осн.фондів), грн.	0,24	0,27	0,24
Фондомісткість(вортість осн.фондів / 1грн. Вартості ВП), грн.	4,16	3,73	4,25
Норма рентабельності(прибуток/сума осн. і обор.фондів), %	12,17	9,36	4,49

Рівень фондовіддачі в СВК „Родина” тохи завищений і всередноьому становить 0,26. показник фондомісткості досить непоганий і становить в середньому за три роки 4,05, до того ж з роками відбувається деяка тенденція до збільшення ціього показника.

Визначимо спеціалізацію досліджуваного господарства.

Табл.8. Структура грошових надходжень від реалізації в СВК „Родина”

Продукція	2000		2001		2002
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Зернові і зернобобові	674	20,29	962,9	29,75	881,1	32,97
Картопля	1	0,03	3,2	0,10	0,2	0,01
цукрові буряки	519	15,62	250,2	7,73	414,7	15,52
овочі відкритого типу	2	0,06	8,7	0,27	12,7	0,48
інша продукція рослинництва	26	0,78	33,2	1,03	17,1	0,64
Всього по рослинництву	1240	37,33	1258,2	38,88	1325,8	49,60
Продукція скотарства, в т.ч	317	9,54	428	13,23	143,6	5,37
Прод-я свинарства	27	0,81	119,3	3,69	56,3	2,11
птиця всяка	1	0,03	1,7	0,05	4	0,15
інша продукція тваринництва	5	0,15	38,7	1,20	3,6	0,13
Всього по тваринництву	644	19,39	990,2	30,60	503,9	18,85
Промислова продукція	1358	40,88	1251,1	38,66	843,1	31,54
Реа-я ін. Прод-ї, робіт і послуг	80	2,41	6,7	0,21	x
Всього	3322	100	3236,2	100	2672,8	100

На основі структури грошових надходжень можна сказати, що СВК „Родина” спеціалізується на виробництві зернових і зернобобових, цукрових буряків, і з розвиненим скотарством. Також велику питому вагу у виробництві має промислова продукція.

Отже, за загальними висновками можна зазначити наступне:

- досліджуване господарство володіє достатньою кількістю необхідних ресурсів (земельних, трудових, виробничих фондів) для успішного ведення як рослинництва, так і всієї виробничої діяльності.

- спеціалізація господарства – виробництво зернових культур та цукрових буряків, а також полочно-м’ясне скотарство.

- стан рослинництва можна визначити як задовільний, дещо повільно оновлюються основні фонди та урожайність культур спеціалізації має будо дещо вищою.

2.2 Динаміка посівної площі, урожайності, валового збору основних видів сільськогосподарських культур

У сільському господарстві земля — це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Родючість землі — це здатність ґрунту створювати врожай, рівень якого характеризує її продуктивні сили. Родючість землі на різних її ділянках неоднакова. Продуктивність землі залежить від об'єктивних властивостей ґрунту і рівня культури землеробства.

Зростання продуктивності землі досягається систематичним підвищенням родючості ґрунту на основі природних і економічних процесів відповідно до конкретних умов і систем ведення землеробства. Розрізняють природну, штучну та економічну родючість ґрунту.

Природна родючість ґрунту характеризується запасом поживних речовин, що створився в результаті природного процесу грунтотворення. Вона зумовлена дією природних і біологічних властивостей грунту, а також кліматичних умов. Природна родючість ґрунту залежить від його хімічного складу, тобто вмісту необхідних для рослин поживних речовин.