Курсовая работа: Економічна ефективність виробництва великої рогатої худоби у ТОВ "Аграрій СВПП" с. Краснопілка, Уманського району, Черкаської області
По - площа кормових культур на орних землях, га;
Пп - площа природних кормових угідь, га;
В1 , В2 , В3 - частина валового збору окремих сільськогосподарських культур, що виділяється на корми, ц;
y1 , y2 ,y3 , - урожайність сільськогосподарських культур, частина валового збору яких виділяється на корми, ц/га.
2.4 Показники ефективності виробництва і продуктивності галузі (ціни реалізації, собівартість, рентабельність) і їх факторний аналіз
Проведемо огляд показників ефективності виробництва м’яса ВРХ у таблиці 2.5.:
Таблиця 2.5.
Показники ефективності виробництва яловичини в ТОВ "Аграрій СВПП"
| Показники | 2006 р | 2007 р | 2008 р | В середньому за 3 роки |
| Виробничі витрати, тис.грн. | 159,0 | 560,7 | 970,4 | 563,4 |
| Валове виробництво, ц | 48,0 | 354,0 | 536,0 | 312,7 |
| Фізична маса реалізованої продукції, ц | 18 | 156 | 403 | 192 |
| Собівартість реалізації, тис.грн. | 21,0 | 146,2 | 450,5 | 205,9 |
| Виручка від реалізації, тис.грн. | 9,5 | 100,2 | 354,0 | 154,6 |
| Собівартість виробництва 1 ц, грн. | 3,31 | 1,58 | 1,81 | 2,24 |
| Рівень товарності, % | 37,5 | 44,1 | 75,2 | 52,3 |
| Ціна реалізації, грн./ц | 527,78 | 642,31 | 878,41 | 682,83 |
| Собівартість реалізації, грн./ц | 1166,67 | 937,18 | 1117,87 | 1073,90 |
| Прибуток (збиток) від реалізації 1 ц, грн. | -638,89 | -294,87 | -239,45 | -391,07 |
| Рентабельність виробництва, % | -54,8 | -31,5 | -21,4 | -35,9 |
Аналізуючи дані таблиці 2.5., зазначимо що виробництво яловичини для підприємства було щорічним постійним збитком. Але дане підприємство на противагу ситуацію в Україні щодо даної галузі, коли відбувається скорочення і зникнення виробництва яловичини у підприємствах, не лише не прийняло рішення про ліквідацію даного виробництва, а й проводило і відмітимо що ефективно проводило заходи по підвищенню рентабельності виробництва даної продукції. Результат даних заходів був помітний у щорічній зміні показників. За рахунок постійного росту якісних показників підприємство щорічно збільшувало кількість поголів’я, створюючи таким чином додатковий ефект від наявності високого рівня росту середньоденного приросту.
Проведемо факторний аналіз зміни рентабельності у таблиці 2.6.:
Таблиця 2.6.
Факторний рентабельності виробництва реалізованого м'яса ВРХ в ТОВ "Аграрій СВПП"
| Показники | 2006 р | 2008 р | Умовний показник | Зміна показника | Зміна рентабельності за рахунок, % |
| Прибуток на 1 ц, грн. | -638,89 | -239,45 | - | 399,4 | 34,2 |
| Собівартість реалізації 1 ц, грн. | 1166,67 | 1117,87 | - | -48,8 | -0,9 |
| Рентабельність, % | -54,8 | -21,4 | -20,5 | 33,3 | - |
Провівши аналіз рентабельності виробництва даної продукції в таблиці 2.6., зазначимо, що підприємству при постійному, щорічному рості цін майже на всі товари і сировину в країні, вдалося зберегти собівартість продукції на майже незмінному рівні 2006 року. Це забезпечило зміну рентабельності на 33,3 % у тому числі на 34,2 % за рахунок зміни ціни на продукцію і на -0,9 % за рахунок зміни собівартості реалізованої продукції.
3. Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції у підприємстві
3.1 Резерви зміцнення кормової бази
Основною умовою прискореного розвитку виробництва м’яса ВРХ в країні є створення міцної кормової бази в кожному господарстві. Саме це безпосередньо визначає можливості збільшення поголів'я ВРХ і підвищення його продуктивності.
Створення міцної кормової бази в кожному господарстві передбачає таку систему і структуру виробництва кормів, яка б повністю забезпечувала протягом року поголів'я ВРХ якісними і повноцінними кормами.
Під кормовою базою розуміють обсяг і структуру кормів, систему їх виробництва та використання в тваринництві. Створення кормової бази в кожному підприємстві передбачає таку систему і структуру виробництва кормів, яка повністю забезпечує поголів'я різноманітними, якісними і повноцінними за поживністю кормами [2].
При вирощуванні і відгодівлі молодняку ВРХ треба мати необхідну кількість кормів, багатих на перетравні поживні речовини.
Основним напрямом дальшого розвитку скотарства і підвищення його економічної ефективності є інтенсифікація виробництва яловичини на основі зміцнення кормової бази і підвищення рівня годівлі тварин, впровадження комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів та переведення галузі на індустріальні технології, широкого використання спеціалізованих порід худоби, пристосованих до машинної технології, удосконалення організації і оплати праці в умовах колективного підряду і орендних відносин.
Сучасний рівень виробництва кормів у господарствах України є недостатнім. Збільшення обсягів виробництва кормів повинна забезпечити інтенсифікація польового кормовиробництва на основі підвищення врожайності сільськогосподарських культур, зокрема кормових, шляхом поліпшення культури землеробства, більш ефективного внесення добрив, підвищення рівня механізації виробничих процесів, застосування матеріальної зацікавленості в кормовиробництві [8].
Головним напрямком збільшення виробництва біологічно повноцінних кормів, як основного фактора інтенсифікації тваринництва є підвищення врожайності зернофуражних і кормових культур. У середньому з гектара ріллі необхідно одержувати не менше 35-40ц – на Поліссі [10].
Особливу увагу слід звернути на максимальне збільшення виробництва високобілкових концентрованих кормів за рахунок зернових і зернобобових культур, а також трав’яного борошна з бобових багаторічних трав, соковитих – за рахунок сіножатей, комбінованого силосу, коренеплодів.
Прогресивна технологія заготівлі, зберігання та підготовки кормів до згодовування включає насамперед: консервування вологого зерна, приготування комбікормових силосу з консервантами, виробництво трав’яного борошна із стабілізаторами каротину, заготівлю вітамінної сінної січки, досушеної активним вентилюванням, брикетування та гранулювання кормів, приготування монокорму, будівництво типових силосних споруд, безстінних чи механізованих циліндричних скиртоутворювачів з активним вентилюванням.
Інтенсифікація скотарства ставить нові вимоги перед кормо виробництвом: в кормах необхідно підвищити вміст протеїну, біологічно активних речовин, поліпшити їх засвоюваність. Заготівлю і зберігання кормів слід організувати так, щоб протягом усього року максимально зберегти їх поживні якості і біологічну цінність [16].
Істотне значення має підготовка кормів до згодовування : подрібнення, запарювання та здобрення грубих кормів, дріжджування, використання кормових сумішей тощо. Значний ефект має впровадження прогресивних способів заготівлі кормів: приготування сінажу, застосування при суміші сіна активного вентилювання, виробництво білково-вітамінного трав’яного борошна.
Годівля тварин повинна бути збалансованою за всіма елементами живлення – енергією, перетравним протеїном, незамінними амінокислотами, мінеральними речовинами і вітамінами [12].
3.2 Поліпшення породного складу
Ефективність скотарства значною мірою залежить від:
· характеру і умов використання поголів’я,
· санітарно-гігієнічного стану ферм.
Сучасний етап розвитку скотарства значно підвищує вимоги до селекційно-племінної роботи. Важливого значення набуває проблема формування тварин у такому напрямі, що найповніше відповідає особливостям промислового виробництва продуктів тваринництва [5].
Чим інтенсивніше ведеться господарство тим більше зростає роль і ?