Курсовая работа: Економічна оцінка активу балансу підприємства
У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками":
— з бюджетом — показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата по податках, зборах та інших платежах до бюджету;
— за виданими авансами — показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів;
— з нарахованих доходів — показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню;
— із внутрішніх розрахунків — показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків. (Пов'язані сторони - це підприємства, стосунки між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною).
У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. У статті "Поточні фінансові інвестиції" відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).
У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року починаючи з дати Балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.
У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Оборотні активи".
III розділ Активу Балансу "Витрати майбутніх періодів" (статті відсутні).
У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів [19,88-125].
Отже, бухгалтерський Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Він складається з двох розділів - Активу, де представлені господарські засоби, і Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна). Статті бухгалтерського Балансу - це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських засобів, коштів і джерел їх утворення. Кожна стаття Балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Особливістю Балансу є рівність підсумкових сум Активу та Пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу.
1.2 Поняття та склад активів підприємства
Активи являють собою економічні ресурси підприємства у різних видах, які використовуються в процесі здійснення господарської діяльності. Вони формуються для конкретних цілей здійснення цієї діяльності у відповідності до місії та стратегії економічного розвитку підприємства і у формі сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічного потенціалу. Активи підприємства повинні відповідати функціональній направленості та обсягам діяльності виробничого підприємства. Тільки при такій відповідності вони представляють для підприємства певну цінність, як його економічні ресурси, що призначені для використання у наступному періоді. Предметна сутність активів, як економічних ресурсів проявляється перш за все у сфері економічних відносин, а більш конкретно - в економічній сфері діяльності підприємства.
Активи являються майновими цінностями підприємства, що формуються за рахунок інвестованого у них капіталу. Капітал, що вкладається у бізнес, матеріалізується у формі активів підприємства. Між категоріями активів і капіталу існує тісний зв'язок: активи можуть розглядатися як об'єкт інвестування капіталу, а капітал - як економічний ресурс, що призначений для інвестування в активи. Тільки шляхом інвестування в активи капітал, як накопичена цінність залучається в економічний процес. Слід при цьому відмітити, що капітал, що направляється на формування активів підприємства, може інвестуватися не тільки у грошовій формі, а й в реальній (прямій) формі.
До активів відносяться тільки ті економічні ресурси, які повністю контролюються підприємством. Під таким контролем розуміється право власності на економічні ресурси, що використовуються. Економічні ресурси, що використовує підприємство, але не контролює їх, активами не являються. Це відноситься, у першу чергу, до трудових ресурсів, а також до орендованих майнових цінностей, або цінностей, наданих безкоштовно у тимчасове користування. Таким чином, як економічні ресурси, що контролюються підприємством, активи підприємства являються носієм права власності (або у окремих випадках - права повного володіння). В цій ролі вони можуть виступати носієм всіх форм власності. При цьому, об'єктом власності підприємства є сукупність його активів незалежно від джерел фінансування коштів, за рахунок яких вони сформовані. Таким чином, поняття активів, як власних майнових цінностей підприємства, не є тотожним поняттю власного його капіталу.
Активи являються економічним ресурсом, що генерує доход. Здатність приносити доход в процесі операційної чи інвестиційної діяльності являється однією з найважливіших характеристик активів підприємства, як об'єкта економічного управління. Цей дохід активи генерують перш за все, як економічні ресурси, що мають продуктивність. Слід при цьому звернути увагу на те, що по активах, які використовуються в операційному процесі і в процесі реального інвестування, названа характеристика присутня комплексній їх сукупності. В той час, як по активах, що використовуються у позареалізаційних операціях (наприклад, при здачі їх в оренду) або в процесі фінансового інвестування вона присутня і конкретним їх видам, кожен з яких здатний самостійно генерувати дохід. Важливо відмітити також, що потенційна здатність активів генерувати дохід не реалізується автоматично, а забезпечується лише в умовах ефективного їх використання. Формування таких умов уявляє одну з важливих задач управління активами.
Активи підприємства, які використовуються у господарській діяльності, знаходяться в процесі постійного обороту. Цей оборот присутній як всій сукупності активів, так і окремим їх видам. Сукупність активів, які використовуються, змінюється перш за все в реальних своїх формах - одні види активів в процесі обороту переходять в інші їх види (запаси сировини - в запаси готової продукції, а запаси готової продукції - в дебіторську заборгованість або грошові активи і т. і.) Крім того, процес обороту активів супроводжується і вартісною їх зміною. Так, в процесі обороту вартість одних видів активів зростає за рахунок вартості праці та інших використаних видів економічних ресурсів. Вартість інших видів активів, навпаки може знизитися (наприклад, вартість основних фондів в процесі їх експлуатації). Постійний рух активів в процесі їх обороту, що супроводжується обов'язковою трансформацією їх конкретних видів та вартості являється суттєвою відмінною їх характеристикою у порівнянні з іншими економічними ресурсами - трудовими, інформаційними і т. д.
Майнові цінності, що формуються у складі активів, пов'язані з фактором ліквідності. Під ліквідністю активів розуміють їх здатність бути швидко конвертованими у грошову форму за своєю реальною ринковою вартістю. Ця характеристика активів забезпечує можливість швидкої їх реструктуризації при настанні критичних економічних та інших умов їх використання у сформованих видах. Різні види активів мають різну ліквідність, яка виступає важливою об'єктивною характеристикою всіх видів активів.
Активи, що використовуються підприємством, характеризуються різноманітністю. У економічній теорії та господарській практиці, пов'язаній з використанням активів, застосовується більше ста термінів. У зв'язку з цим, з метою забезпечення ціленаправленого управління формуванням та використанням активів підприємства, необхідно систематизувати термінологію, що пов'язана з цим процесом.
При цьому систематизація активів буде розглянута лише за тими основними характеристиками, які характеризують їх загальну сукупність, а не окремі види активів. Серед основних таких класифікаційних ознак виділимо наступні: [5, 7]
Класифікація активів підприємства:
1. За формами функціонування:
- матеріальні активи — це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму, наприклад, будинки, споруди, машини, сировина, матеріали, готова продукція тощо.
- нематеріальні активи — це особливий вид необоротних активів; вони не наділені фізичною (матеріальною) основою, але мають вартість, оскільки здатні приносити власнику дохід (патенти, винаходи, відкриття, ноу-хау та і.н.).
- фінансові активи характеризують майнові цінності підприємства у формі готівкових грошових коштів, грошових та фінансових інструментів, які належать підприємству.
2. За характером участі в господарському процесі з позицій особливості обороту:
- необоротні (не обігові) активи підприємства — це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності.
У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засоби з тривалістю використання понад рік. До складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства відносять: основні засоби; нематеріальні активи; капітальні інвестиції; довгострокові фінансові вкладення (інвестиції); довгострокову дебіторську заборгованість; інші довгострокові активи (музейні експонати, бібліотечні фонди, МШП із тривалістю використання понад рік, природні ресурси тощо).
- оборотні (обігові) засоби — це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.