Курсовая работа: Економічна сутність виробничих запасів

лімітно-забірна картка;

вимога;

накладна на відпуск матеріалів на сторону;

рахунок.

Товарно-транспортна накладна, призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автотранспортом. Використовується для кількісного та якісного обліку запасів. Складається в чотирьох екземплярах (1-2 грузоодержувачу, 3-4 автотранспортному підприємству). В ній зазначають такі реквізити: номер накладної; марку та номер автомобіля; автотранспортне підприємство; прізвище ім’я по батькові водія; постачальник і покупець; місце навантаження та розвантаження; інформація про вантаж (номенклатурний код, назва продукції, товару, одиниці виміру, кількість, ціна, сума, вага та ін); посада, ПІБ вантажовідправника та вантажоодержувача.

Лімітно-забірна картка, призначена для оформлення відпуску матеріалів, які систематично споживаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів відпуску запасів на виробничі потреби. Використовується для оперативного обліку на складі, аналітичного і синтетичного обліку відпуску запасів в межах затвердженого ліміту. В ній зазначають такі реквізити: її номер; дата відпуску; вид операції; склад; цех одержувач, шифр затрат, номенклатурний номер; найменування, сорт, розмір запасів; одиниця виміру; ліміт; ціна; сума; порядковий номер; залишок ліміту; підпис завскладу; в кінці ставлять підписи: начальник відділу забезпечення, начальник цеху, завскладу.

Вимога, заповнюється при разовому відпуску запасів для виробничих та господарських потреб. В ній зазначають такі реквізити: номер вимоги; назву підприємства; дату; склад; цех, відділ одержувач; кореспондуючий рахунок; номенклатурний номер; через кого, хто запросив та хто розрішив; назва, сорт, марка запасів; одиниця виміру; кількість; ціна; сума; порядковий номер запису; хто відпустив та получив.

Накладна на відпуск матеріалів на сторону, застосовується для оформлення відпуску матеріалів виробничим одиницям, обיєднання чи стороннім організаціям. В ній зазначають такі реквізити: назву підприємства; номер накладної; вид операції, склад; кореспондуючий рахунок; дата; кому відпускаються; на якій основі; через кого; номер по порядку; назва, сорт, розмір; одиниця виміру; кількість; ціна; сума; порядковий номер запису; всього відпущено; на яку суму (прописом); підпис особи яка дозволила відпуск матеріалів; підписи: Головного бухгалтера, особи яка відпустила матеріали, особи яка получила матеріали.

Рахунок, в ньому зазначають такі реквізити: підприємство постачальник, його адресу, розрахунковий рахунок та банк; платника та його адресу, розрахунковий рахунок та банк; номер рахунку; дата; вказуються доповнення; найменування; одиницю виміру; кількість; ціна; сума; підписи: директора, Головного бухгалтера, особи яка здала товар і яка отримала.

3. Аналітичний облік виробничих запасів

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп. Кожна з груп виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру - номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру і по можливості, облікову ціну запасу.

Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій на - субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта - знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належать до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

На кожному з документів руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів. Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.

3.1 Синтетичний облік виробничих запасів

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів, сировини і матеріалів (у тому числі сировини й матеріалів, які знаходяться в дорозі та переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок 20 “Виробничі запаси". Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів. По дебету рахунку 20 “Виробничі запаси” - відображаються надходження виробничих запасів на підприємство, їх до оцінка; по кредиту - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробка, відпуск (передача) на сторону, уцінка тощо.

Вартість окремих видів виробничих запасів обліковується на відповідних субрахунках рахунку 20:

201 “Сировина й матеріали" - призначений для відображення наявності та руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовується підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, її вартість також відображають на цьому субрахунку.

202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби” - призначений для відображення та руху купівельних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби - дерев’яні, залізобетонні, металеві та інші), придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включають до собівартості продукції цього підприємства, відображаються на рахунку 28 “Товари". Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм комплектуючі вироби для проведення наукових робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання та інструменти, пристрої та інші прилади обліковують на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковуються, а відображаються на рахунку 10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи” або на рахунку 22 “Малоцінні швидкозношувані пристрої” за видами предметів.

203 “Паливо" - призначений для обліку та наявності палива, що придбається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатацію транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 і на субрахунку 203 - за ознакою пере важності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.

204 “Тара й тарні матеріали" - призначений для відображення наявності та руху всіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари та її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагоні, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари і обліковуються на субрахунку 201 “Сировина й матеріали".

205 “Будівельні матеріали" - підприємства - забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На даному субрахунку не обліковується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” в міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації. Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 “Капітальні інвестиції” після підтвердження їх монтажу й використання.

206 “Матеріали передані в переробку" - призначений для обліку матеріалів, що передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів.

Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо по дебету рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих з переробки.

Аналітичний облік матеріалів, переданих в переробку, ведеться в розрізі, який забезпечує інформацію про підприємства - переробників і контроль за операціями з переробки, за відповідними витратами.

Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20.

207 “Запасні частини" - призначений для обліку придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються, для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті.