Курсовая работа: Економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України
- наявність в головних політичних гравців завершених проектів державного розвитку, які вони можуть без проблем реалізовувати у випадку приходу до влади;
- наявність в політичного керівництва чіткого плану вирішення основних, реально існуючих соціально-економічних проблем в порядку їх пріоритетності;
- принципова пріоритетність національного інтересу у стосунках з іншими країнами;
- послідовна антикорупційна політика уряду та президента.
1.3 Аналіз соціально-економічних процесів Польщі
Польська економіка з показником росту ВВП 1,7 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. розвивається (у 2008 році – 5%, в Україні (2009) – -14,8%) на відміну від інших країн єврозони, які вступили в ЄС разом зі Польщею [19]. Найбільш суттєвими детермінантами прискореного зростання економіки Польщі є щорічне підвищення об’ємів експорту, промислового виробництва, інвестицій та зайнятості. Динаміка цих показників у період вступу до ЄС та одразу після нього (з 2003 по 2009 рр.) представлена в табл. 1.2.
Таблиця 1.2. - Основні показники розвитку економіки Польщі в 2003–2009 рр.
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| ВВП за ПКС (USD млрд.) | 368,1 | 372,1 | 483,9 | 547,3 | 632,4 | 678,6 | 690,1 |
| ВВП на душу населення (USD тис.) | 9,500 | 9,600 | 12,700 | 14,400 | 16,800 | 17,600 | 17,900 |
| Рівень безробіття, % | 18,3 | 19,1 | 17,6 | 16,9 | 15,8 | 6,5 | 8,9 |
| Баланс експортно-імпортної торгівлі товарами (USD млн.) | - 5077 | -4552 | -2182 | -1 312 | - 918 | - 868 | -837 |
| Баланс експортно-імпортної торгівлі послугами (USD млн.) | 442 | 776 | 1552 | 2258 | 2560 | 2730 | 2685 |
| Прямі інвестиції (USD млн.) | 2146 | 3216 | 4263 | 5612 | 6145 | 6529 | 5982 |
| Портфельні інвестиції (USD млн.) | 4143 | 6214 | 7365 | 8756 | 9885 | 10542 | 9630 |
Розраховано за даними сайтів Міністерства економіки та статистики Польщі [9; 11; 19].
Слід зауважити, що хоча темпи економічного росту в РП в останні роки перевищують динаміку індустріально розвинених держав ЄС, польська економіка має цілий комплекс досить серйозних проблем. До останніх відноситься, у тому числі, значне відставання від індустріально розвинених країн за рівнем конкурентоздатності. Іншою дуже істотною проблемою останнім часом стала заборгованість Польщі, що різко збільшилася, а також надмірно великий дефіцит платіжного балансу, який є одним з найвищих серед посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи.
Світова фінансова криза, яка розпочалась у 2008 році в США, як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, торкнулась економік усіх без винятку країн, в тому числі й Республіки Польщі. Проте її наслідки не були такими відчутними як для решти країн Центральної і Східної Європи і в 2009 році Польща була єдиною країною ЄС, яка продемонструвала економічне зростання.
Основними факторами кризи в Польщі були:
1. Уповільнення приросту зростання ВВП. В 2009 році ВВП 38-мільйонної Польщі з урахуванням реальної купівельної спроможності становив 535 мільярдів євро, приріст ВВП скоротився на 3,7 % порівняно з 2008 роком, та на 5,5 % порівняно з 2007.
2. Збільшення безробіття порівняно з 2008 роком на 1,5 %, і станом на кінець 2009 року – 9%.
3. Суттєве зниження курсу національної валюти: злотий подешевшав відносно євро на 10%, а відносно долара − майже на 30% [9].
Порівнюючи прояви кризи в Польщі з іншими країнами Східної Європи, наприклад з Україною, де ВВП у 2009 році скоротився на 35,6 % , рівень безробіття за даними Міжнародної організації праці становив 9,5 %, а інфляція − 12,3 %, її наслідки були незначними.
В рамках боротьби з фінансовою кризою у травні 2009 року увійшли в дію окремі положення «Плану стабільності і розвитку», який був розроблений урядом Польщі [12]. Згідно з цим планом в 2009 році передбачалося виділення 40 млрд. злотих (14,2 млрд. дол. США) на: збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства для банків; 20 млрд. злотих (7,14 млрд. дол. США) для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку Польщі профінансованого на суму 0,7 млрд. дол. США); використання фінансових інвестицій з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих (6,0 млрд. дол. США).
Складовими формування позитивної економічної динаміки у 2009 році в економіці Польщі були [12]:
1. Заохочувальна, проте контрольована монетарна політика, що помітно знизила негативний тиск на реальний сектор. Так , напередодні кризи обсяги кредитування населення знаходились на рівні 16% ВВП , у той час як середній показник для країн ЄС знаходиться на рівні 50% ВВП.
2. Гнучкий валютний курс і девальвація національної грошової одиниці.
3. Стійке зростання купівельної спроможності громадян і зміцнення внутрішніх ринків.
4. Відносно невисока залежність від зовнішніх ринків. Частки експорту та імпорту Польщі у структурі ВВП країни складають приблизно по 40%, з незначним торговельним дефіцитом .
5. Стійкість і прозорість банківської системи.
6. Зниження окремих податків і помірне додаткове фіскальне стимулювання [2].
Дії уряду мали позитивні наслідки для економіки Польщі, так за підсумками першого півріччя 2010 року зростання рівня ВВП становило 103,1%, яке забезпечувалось за рахунок приросту виробництва промислової продукції на рівні 110,6 %, рівень інфляції склав 2,8%, знизився рівень безробіття – 11,6 %, державний борг залишається на відносно сталому рівні, оскільки антикризові заходи не призвели до значного нарощування державних зобов’язань. У порівнянні до даних станом на червень 2009 року з початку 2010 року польський злотий почав поступово зміцнюватись.
Отже, внутрішніми причинами прояву стабільної економічної ситуації Польщі в умовах кризи були виважені дії уряду, що поєднувались з врівноваженою структурою економіки, надійна банківська система, яка не похитнулася під час кризи і використання внутрішнього потенціалу ринку.
До зовнішніх чинників належить використання фінансових ресурсів ЄС на розвиток інфраструктури, людського капіталу, інноваційні технології, охорону навколишнього середовища, регіональний розвиток, а також модернізацію сільського господарства. Тому в Польщі, не зважаючи на кризу, спостерігалась позитивна динаміка ВВП з відчутним зниженням темпу приросту цього показника у 2009 році на 3,7% порівняно з 2008 роком.
1.4 Приєднання країни до міжнародних організацій, інтеграційних угруповань
На сучасному етапі Польща є членом таких міжнародних організацій, як ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація Економічної Співпраці і Розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, ЄС, МБРР, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі (CEFTA), ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ЦЄІ.
Приєднання Польщі до ЄС у 2004 році призвело до таких наслідків у соціально-економічній сфері, як зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, великих фінансових вливань в економіку країни з боку бюджету Європейського Союзу, покращення ситуації в основних галузях економіки країни, зокрема й найбільш проблемних – сільському господарстві й будівництві, збільшення кількості трудових мігрантів з Польщі до країн ЄС та притоку додаткових надходжень коштів від них в економіку країни. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни та до підвищення життєвого рівня громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення та в суттєвому зменшенні безробіття. Покращення соціально-економічної ситуації країни відчули й громадяни Польщі, про що свідчать дані соціологічних опитувань – покращилось ставлення населення до членства Польщі в ЄС. Однак далеко не всі соціально-економічні проблеми, які стояли перед країною, були вирішені й навіть з’явилися деякі нові. Зокрема темпи зростання ВВП Польщі не можна назвати дуже високими, посилилась поляризація серед аграрних господарств за рівнем доходів, збільшення трудової міграції призвело до дефіциту робітників у медичній галузі [13].
Вищим політичним інтересом Польщі в НАТО є належне (інструментальне) використання членства в організації на благо тих цілей, які відповідають національним інтересам.
По-перше, участь в процесах прийняття рішень і спільне формування дій Альянсу, згідно з польською зовнішньою політикою і політикою безпеки, а також з метою зміцнення Альянсу як установи, що гарантує ефективне виконання завдань колективної оборони та консультації з державами-членами.