Курсовая работа: Економічне виховання молодших школярів

■ розвинутого економічного мислення, почуття власника, реального господаря;

■ вміння прогнозувати свою діяльність;

■ економічно усвідомленого ставлення до праці та її результатів;

■ прагнення до підвищення трудових доходів, покращення якості життя;

■ орієнтації на раціоналізацію праці і підвищення її соціально-економічної ефективності; готовності брати участь в різноманітних видах діяльності, пов'язаних з ринковою економікою;

■ готовності до участі в управлінні виробництвом;

■ здатності до морального вибору в ситуаціях, пов'язаних з економічною діяльністю;

■ уміння долати економічні труднощі і кризові ситуації, вміння захищати свої права і використовувати соціальні гарантії;

■ потреби в особистому самовдосконаленні та оновленні соціально-економічних знань [5].

Для застосування того чи іншого методу вчитель повинен ґрунтовно опанувати зміст соціально-економічної освіти і виховання учнів початкової школи.

Провідна роль у здійсненні економічного виховання дітей належить сім'ї. Основне завдання сімейного економічного виховання — підготувати дитину до життя в існуючих соціальних умовах.

Першому етапу позасімейного економічного виховання та освіти дітей відповідає рівень початкової школи. Діти здатні усвідомлювати економічні поняття і категорії, що співвідносять їх з відповідними економічними і життєвими ситуаціями. Повсякденне життя сприяє формуванню власного досвіду дітей, пов'язаного з економікою.

Молодший школяр вчиться вміння користуватися грошима, співвідносити свої потреби з можливостями їх задоволення.

Одночасне включення економічних знань до програм більшості шкільних курсів сприятиме поглибленню процесу пізнання і підготовки учнів до життя і праці в умовах ринкової економіки.

Назріла необхідність поруч з економічною освітою через предмет на рівні початкового навчання розробити і впровадити спеціальний економічний курс.

Основне питання, на яке повинен відповідати економічні курс цього рівня: що має знати кожний про економіку?

Предметом особливої турботи суспільства повинна стати сільська школа, яка поряд із загальноосвітніми знаннями економіки зобов'язана нести учням, пов'язані із специфікою економічного життя села. Маються на увазі питання землекористування, власності на землю тощо. В умовах переходу до ринкових відносин ефективність землекористування та землеробства багато в чому стала визначатися не лише природними, а й економічними умовами життя суспільства, формами власності на землю, розвитком багатоукладності та об'єднанням селянських (фермерських) господарств, що базуються на приватній власності на землю. А це вимагає правильного висвітлення в змісті економічної освіти сільських школярів проблеми землі у всіх її різновидах.

Школа та учні повинні мати інформацію про розвиток нових форм зайнятості в ринкових структурах, а саме: в селянських (фермерських) господарствах, підприємницькій та індивідуальній трудовій діяльності. Програма економічної освіти сільських школярів має на меті ознайомити їх з економічними і правовими основами організації селянського господарства, його виробничої та комерційної діяльності [16].

Слід уважно стежити за еволюцією поглядів, новими тенденціями розвитку зайнятості в домашньому, особистому господарстві, на селянському подвір'ї й організовувати відповідну економічну діяльність.

Відчутну допомогу в підготовці до життєдіяльності в умовах ринкової економіки можуть надати додаткові форми освіти: гуртки, клуби, дитячі економічні об'єднання.

В умовах дефіциту педагогічних кадрів для ефективної соціально-економічної підготовки школярів перспективною формою стають шкільно-позашкільні організації додаткової освіти дітей. Вона передбачає спільну діяльність школи та позашкільних установ в організації гурткової і клубної роботи, проведення різних конкурсів, виставок, ярмарків. Так успішніше реалізуються своє?