По способах обкладання мита підрозділяються на специфічні (у залежності від ваги, обсягу товару); мита з ціни; мита змішаного типу. Необхідно відзначити і широкий розподіл їх по способі встановлення: державною владою самостійно (автономні) і укладання торгових угод з іншими країнами (конвенційні чи договірні).

У своїй практиці багато держав можуть використовувати пільгові мита (преференційні) для деяких товарів чи всіх визначених країн, що не можуть поширюватися в торговій політиці з іншими країнами. Поряд з ними в досвіді торгової політики можуть бути використані мита антидемпінгові і каральні. Перші застосовують як протидіючу міру по форсуванню експорту шляхом торгового і валютного демпінгу, коли країна вводить спеціальні компенсаційні й антидемпінгові мита понад звичайні мита. В другому випадку має місце репресивна мотивація за ту чи іншу дискримінацію, недружні акти у відношенні тієї чи іншої держави.

Систематизоване зведення ставок мита на товари, що підлягають обкладанню, безмитно ввезені чи що вивозяться, іменується митним тарифом . При цьому слід зазначити, що в межах одного і того ж різновиду товару використовується значна кількість різних оподатковуваних позицій, що і складає поле діяльності для ведення переговорів між країнами. Найчастіше та чи інша країна по тим чи іншим позиціям робить поступки замість зустрічних пільг, не торкаючи інші позиції. Це привело до необхідності виділення простих і складних тарифів

У залежності від торгово-політичних ситуацій мають місце і нетарифні інструменти . Ці міри можуть бути класифіковані в наступні групи:

- спрямовані на пряме обмеження імпорту (квоти, ліцензії, компенсаційні збори, імпортні депозити, антидемпінгові мита);

- адміністративного типу, опосередковуючі процес обмежень у зовнішній торгівлі (митні формальності, технічні, санітарні норми, стандарти, вимоги до упакування, маркуванню) та інші.

Вищевикладене дозволяє ці бар'єри підрозділити на економічні , адміністративні і валютно-фінансові . Зокрема, до бар'єрів економічного характеру відносяться антидемпінгові міри (антидемпінгове мито), компенсаційне мито (наявність фактів субсидування експорту), компенсаційні збори, що дорівнюють різниці між низькою ціною даного товару за кордоном і високою ціною на внутрішньому ринку.

До бар'єрів адміністративного характеру можна віднести ембарго - заборона імпорту (пряма чи непряма заборона), кількісні обмеження (квоти), ліцензування, що вимагає одержання спеціальних дозволів на постачання товарів. У світовій практиці існує різний режим увозу тих самих товарів з різних країн у силу того, що квоти можуть носити в собі елемент дискримінації і при цьому бути індивідуальними, тарифними, сезонними чи глобальними. Їхнє використання переслідує різні цілі, у тому числі організацію контролю за рухом того чи іншого товару, захист національного виробництва, для стримування безробіття, поліпшення платіжного балансу. Особливе місце в систем квотування можуть мати угоди про „добровільне” обмеження експорту, що застосовуються до галузей які знаходяться в кризовій ситуації. Крім того, варто мати на увазі, що квоти можна підрозділяти по способу формування, по вибірковості товарів і країн, сезонності і т.д. Звичайно вони розподіляються на основі ліцензій, що дозволяють безперешкодний ввіз чи вивіз товару протягом тривалого періоду часу чи може носити характер одноразового дозволу.

У ряді випадків багатьма державами деякі компанії наділяються виключними правами здійснювати імпортно-експортні операції, що створює умови для формування державних монополій. До адміністративних бар'єрів, крім того, варто віднести технічні міри і спеціальні вимоги (стандарти, система специфікації, техніка безпеки, інспекція якості товарів і т.д.).

Основні документи, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні.

1. Цивільний кодекс України

2. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-ХІІ від 16.04.91р.

3. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.94 р.

4. Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.93 р.

5. Указ Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України" №566/94 від 04.10.94 р.

6. Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" №567/94 від 04.10.94 р.

7. Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" №327/95-ВР від 15.09.95 р.

8. Указ Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" №84/95 від 27.01.95 р.

9. Постанова КМУ і НБУ "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті" №444 від 21.06.95 р.

10. Положення про порядок застосування ст.16 Декрету КМУ №15-93 від 19.02.93р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Затверджено постановою правління НБУ №212 від 04.07.97 р., у редакції постанови правління НБУ №280 від 20.07.98 р.

11. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України №75 від 5 жовтня 1995 року.

12. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України. Затверджено постановою правління НБУ №119 від 26.03.98 р.

13. Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями № 136 від 24.03.99 зі змінами та доповненнями

14. Положення про порядок реєстрації одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів. Затверджено постановою правління НБУ №144 від 07.05.97 р.

15. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94 р. у редакції закону №283/97-ВР від 22.05.97 р. зі змінами і доповненнями

16. Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р.

17. Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті. Затверджено наказом Мінфіну України №29 від 14.02.96 р.

Розділ 2. Економічні аспекти торгової політики.

2.1 Аналіз економічного ефекту від застосування тарифних методів торгової політики.

Класичним і основним інструментом зовнішньоторговельної політики є митні тарифи .

Митний тариф - це систематизований перелік ставок мита. Під митом розуміють податок на імпорт чи експорт товарів у момент перетинання ними митного кордону держави.