Вступ

Загальна характеристика країни

Бюджетна система країни

Податкова система

Банківська система

Фінанси суб’єктів господарювання

Фінанси домогосподарств

Фондовий ринок

Аналіз впливу кризи на фінансову систему

Заходи уряду, які були спрямовані на мінімізацію наслідків та їх подолання

Аналіз результативності антикризових заходів; перспективи фінансової системи та соціально-економічної системи країни в цілому

Висновок

Список літератури

Додаток

Вступ

Економіка Греції в докризовий період істотно відрізнялася від нинішньої. Господарське зростання в 2000-і роки було досить значним, що дозволило країні відповідати т.з. "Маастрихстським стандартам" і вступити в Європейський Союз. До того ж, показник зростання грецької економіки з 1994 виявив прискорення на 3.2% в рік і перевищував середню норму, досягнуту ЄС. У 2000 ВВП збільшив показники на 4.1% залишаючись, таким чином, вище середнього показника ЄС. Рівень інфляції так само був невеликий і складав 3.2% в 2000 і 3.4% в 2001 роках, зростання промислового виробництва також було істотним. Проведення літньої Олімпіади в Афінах в 2004 році сприяло припливу інвестицій в грецьку економіку, що зрештою вивело країну в лідери економічного зростання серед країн-учасниць Євросоюзу.

Незважаючи на вказані вище позитивні сторони, надалі розвиток ситуації погіршувався і до справжнього моменту істотно змінилася не в кращу сторону. Так, хоча і на початку 2008 року ВВП продемонстрував збільшення на 3,6% в річному вираженні, вже в перші місяці року сталося 1% скорочення іноземних інвестицій, а ввезення зарубіжних товарів в Грецію зменшилося на 4,6%. В цих "дивних ознаках" ніхто не розгледів симптоми проблем. З початку року втрати фондового ринку Греції склали близько 70%. По цьому показнику країна виявилася в одному ряду з Росією, Індією і Китаєм, випереджаючи Францію, Великобританію і США. Надлишок капіталів, що підтримували за рахунок доступних кредитів зростання купівель населенням, змінився дефіцитом у банків платіжних засобів. Міжнародні морські і океанські перевезення скоротилися. Склади країн "Третього світу" - індустріальній периферії планети стали заваленими товарами, для яких не було покупців.

На початок 2010 року Греції загрожував широкомасштабна економічна і політична криза. Так, за повідомленням інформаційного агентства "РІА-новини" сукупний борг Греції перевищив 300 мільярдів євро, причому тільки в 2009 році країна позичила близько 80 мільярдів євро, або 30% ВВП. Бюджетний дефіцит склав рекордні для єврозони 12,7% ВВП. Уряд оголосив про заходи по зниженню витрат і підвищенню зборів податків, проте провідні профспілки країни не погодилися з цими заходами і попередили про масові страйки в лютому.

Виходячи з цього тема курсової роботи дуже актуальна для економіки України.

Загальна характеристика країни

Греція. Державний герб: блакитний щит з білим хрестом в обрамлені двох оливкових гілок. Гімн Греції з 1860 р. - славетний "Гімн Свободи", написаний початківцем новогрецької поезії Д.Соломосом у 1825 р. Державна мова - новогрецька. Чисельність населення - понад 10.5 млн. чоловік. Національне свято - День незалежності Еллади - 25 березня.

Фізико-географічна характеристика

Грецька Республіка, незалежна держава в південно-східній Європі, що займає південь Балканського півострова. Греції належать також численні острови в Іонічному й Егейському морях, у тому числі Крит.

Материкова частина Греції з трьох сторін омивається морями, берегова лінія сильно порізана і має довжину 4100 км (з урахуванням островів – 15 000 км). Площа Греції 132 тис. кв. км, у тому числі островів – 25 тис. кв. км. На півночі країна граничить з Албанією, Македонією і Болгарією, на сході – з Туреччиною. Південні береги омивається Середземним морем, західні – Іонічним і східні – Егейським.

Релігія

Майже все населення країни належить до грецької православної церкви. Відповідно до конституції, православне християнство є державною релігією. Воля вибору віросповідання гарантується, але місіонерська діяльність інших релігійних груп серед православних християн заборонена. Серед послідовників інших релігій мусульман – 230 тис. (1990), католиків 58 тис., протестантів 17 тис. і іудеїв 5 тис. (переважно в Салоніках). У 1943, до початку масового знищення євреїв, них нараховувалося в Греції 75 тис.

Демографія

За переписом 2003, населення Греції складало 10 665,989 тис. чоловік (за оцінкою 1996 – 10 475 тис.). Природний приріст населення в 1961–1971 досягав 0,5% у рік, у 1971–1981 – 1%, у 1981–1991 – 0,6%, у 1990–1996 – 0,5%, у 2003 – 0,19%. У 1960-х і початку 1970-х років відбувалася масштабна еміграція. Багато хто залишили Грецію в пошуках роботи в більш процвітаючих країнах Європи, особливо у ФРН і Бельгії. У 2003 коефіцієнт народжуваності в розрахунку на 1000 чоловік складав 9,79, смертності – 9,86. Дитяча смертність за останні 50 років різко скоротилася: від майже 49 у 1951 до 6,12 у 2003.Середня тривалість життя в Греції – 76,32 у чоловіків і 81,65 у жінок.

Державний устрій

За конституцією 1975 Греція має парламентську форму правління. Головою уряду є прем'єр-міністр – керівник партії, що має більшість місць у парламенті. Уряд на чолі з прем'єр-міністром відповідально перед парламентом. Парламент складається з однієї палати, що нараховує до 300 депутатів, обраних терміном на чотири роки.

Голова держави – президент, що обирається парламентом терміном на п'ять років і може бути переобраний ще на один термін. Президент наділений повноваженнями попереджувати війну й укладати договори з іншими країнами. Він призначає прем'єр-міністра і за рекомендацією останнього – інших членів уряду. Президент може скликати спеціальні засідання парламенту і розпускати його по представленню уряду або по згоді Ради республіки. До складу Ради входять прем'єр-міністр, глава парламентської опозиції, спікер парламенту і колишніх прем'єр-міністрів і президенти демократично обраних урядів. Президент має право накладати вето на законопроекти, але вето може бути переборено абсолютною більшістю голосів членів парламенту. Посаду президента Греції послідовно займали: Константинос Цацос (1975–1980), Константинос Караманлис (1980–1985), Христос Сардзетакис (1985–1990), Константинос Караманлис (1990–1995), Константинос Стефанопулос (з 1995).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--