Курсовая работа: Економіко-статистичний аналіз виробництва соняшника в господарствах Дергачівського району Харківської області
Посівною називають площу ріллі або інших розораних угідь, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Розміри посівних площ обчислюють не по окремих культурах, а по кожній культурі —за господарським призначенням. Наприклад, посівну площу кукурудзи визначають окремо на зерно і силос та зелений корм. Посівні площі однорічних і багаторічних трав поділяють на посіви, призначені на насіння, сіно, зелений корм і випас.
Облік посівних площ здійснюють на основі класифікації сільськогосподарських культур, яка становить їх розподіл на групи за різними якісними ознаками.
За біологічними особливостями польові культури поділяють на однорічні (вегетаційний період не перевищує одного року), дворічні і багаторічні.
За виробничим призначенням сільськогосподарські культури поділяють на такі групи: зернові і зернобобові (пшениця, жито, ячмінь, горох тощо), технічні (цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець тощо), картопля і овоче-баштанні (капуста, огірки, цибуля, кавуни, дині тощо), кормові культури (кормові коренеплоди, силосні культури, однорічні і багаторічні трави тощо), сидеральні культури (люпин та ін.), які висівають на зелене добриво.
Міжрядними називають посіви в міжряддях просапних культур або садів. Ці посіви не включають у загальний підсумок посівної площі, а обчислюють окремо в перерахунку на суцільні посіви за середніми нормами висіву. Посів у міжряддях садів включають у посівну площу відповідної культури і в загальну посівну площу у фактичному розмірі.
Повторними називають посіви ярих культур, проведені після збирання основної культури для одержання у поточному році другого врожаю, їх обліковують окремо І в загальну посівну площу не включають.
Проміжними є посіви озимих культур на зелений корм, по яких до закінчення заключного обліку посівних площ проведено посіви ярих культур. У загальну посівну площу проміжні посіви не включають.
Посіви попередніх культур, проведені на розораних сіножатях і пасовищах з метою підготовки грунту для посіву багаторічних трав під залуження, включають у загальну посівну площу відповідної культури.
Засіяною називають площу, на якій висіяно насіння сільськогосподарських культур. Якщо протягом року на тій самій площі культури висівалися двічі, то цю площу включають у засіяну двічі.
Динаміку посівних площ аналізують порівнянням фактичного розміру посівів окремих культур і в цілому у поточному році з відповідними фактичними даними за минулі роки. При цьому використовують показники динаміки (абсолютні прирости, темпи зростання і приросту), а також способи визначення основної тенденції розвитку в рядах динаміки (укрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзної середньої, аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів).
Аналізуючи структуру і структурні зрушення посівних площ, обчислюють питому вагу посівів окремих культур або їх груп у загальній площі всіх посівів. У кожному господарстві структуру посівних площ визначають залежно від його грунтово-кліматичних умов, спеціалізації, забезпечення основними і оборотними фондами, трудовими ресурсами, розміщення відносно заводів з переробки сільськогосподарської сировини тощо.
Статистика аналізує структуру посівних площ по окремих господарствах, категоріях господарств (колгоспи, держгоспи, міжгосподарські, селянські, особисті підсобні та інші господарства), адміністративних районах, зонах, підзонах тощо. Крім того, показники структури аналізують як у цілому по всій площі посіву, так і по окремих групах культур (зернові, технічні, картопля і овоче-баштанні, кормові). Динаміку і структуру посівних площ основних сільськогосподарських культур Дергачівського району наведено в табл. 1.1.
Структура і динаміка посівних площ основних с.-г. культур
| Види і групи культур | 2008р | 2009р | 2009р в % до 2008р | ||
| га | % | га | % | ||
| Зернові та зернобобові | 14 213,6 | 73,5 | 13 251,0 | 72,1 | 93,2 |
| Соняшник | 4 405,6 | 22,8 | 4 450,9 | 24,2 | 101,0 |
| Цукрові буряки | 725,3 | 3,7 | 679,1 | 3,7 | 93,6 |
| Разом | 19 344,5 | 100,0 | 18 381,0 | 100,0 | 95,0 |
Дані табл. 1.1показують, що за досліджуваний період найбільшу питому вагу в господарстві становили зернові та зернобобові культури. У 2008 році їх площа становила 14,2тис.га, а у 2009 році – 13,6тис.га. А найменшу площу вирощування займають цукрові буряки – 725,3 і 679,1тис.га у 2008 і 2009 роках відповідно. Площа соняшнику у 2008 році - 4,4тис.га та 4,5тис.га у звітному році.
Взагалі під 3основні сільськогосподарські культури у господарствах Дергачівського району було відведено у 2008 році 19,3тис.га, а у 2009 – 18,4тис.га.
Аналізуючи структуру посівних площ, за критерій її оцінки беруть показники урожайності, виходу кормових або кормо протеїнових одиниць з 1 га, валової продукції у вартісному виразі, прибутку з розрахунку на 1 га тощо. Вибір критерію залежить від особливостей культур, структуру посівів яких оцінюють (зернові, овочеві, кормові тощо), а також від завдань аналізу і умов господарської діяльності підприємства.
Слід ураховувати, що розширення посівних площ більш інтенсивних і продуктивних культур потребує відповідного забезпечення цих посівів трудовими і матеріальними ресурсами. Якщо розширити посівні площі соняшнику до розмірів, які не забезпечуються виконанням робіт в оптимальні строки, то це може призвести до зниження урожайності.
II . Динаміка урожайності соняшника
У вивченні валового збору і врожайності технічних культур важливе місце займає питання про закономірності їх зміни в часі. Пізнання цих закономірностей і причин, що їх зумовили, має велике значення для обґрунтованих вирішень різноманітних проблем, пов'язаних з виробництвом технічних культур. Але це пізнання ускладнюється тим, що рівень валового збору і врожайності формується під впливом множини факторів, що діють з різною силою і у різних напрямах.
За характером безпосереднього їх впливу на валовий збір і врожайність усі фактори можуть бути поділені на дві великі групи, хоча всі вони діють одночасно і у взаємозв'язку. До першої групи належать виробничо-економічні фактори, пов'язані із застосуванням добрив, селекцією і насінництвом, рівнем агротехніки, матеріальною зацікавленістю працівників сільськогосподарського виробництва і т. д. Усі зони цілком залежать від діяльності людини і діють у напрямі підвищення рівня врожайності і збільшення розмірів валового збору. До другої групи належать метереологічні фактори: опади, температура повітря, висота сніжного покриву, вологість фунту і т. д. Ці фактори не залежать від людини і діють на валовий збір і врожайність окремих років хаотично підвищуючи, то знижуючи їх рівень, при цьому часто дуже значно.
Динаміка урожайності соняшнику
| 2000р | 2001р | 2002р | 2003р | 2004р | 2005р | 2006р | 2007р | 2008р | 2009р | 2009р в % до | |
| 2000р | 2008р | ||||||||||
| 13,7 | 8,7 | 13 | 9 | 8,7 | 9,4 | 11,2 | 14,3 | 14,3 | 17,3 | 126,3 | 121,0 |
В даній таблиці подана урожайність соняшника з 2000р. по 2009р. Бачимо, що в 2000 році його урожайність становила 13,7ц/га. В 2001р. урожайність зменшилась до 8,7ц/га - це найнижчий рівень за даний період. Такі коливання урожайності спостерігаються до 2009 року, коли урожайність досягла найвищої позначки – 17,3ц/га. Порівнюючи урожайність 2009 року з 2000 можна відмітити її зростання на 3,6ц/га, а у порівнянні з 2008 - на 21,1%. До речі, як свідчить практика розвинутих країн, зменшення врожайності сільськогосподарських культур від несприятливих погодних умов може сягати 40%, тому зіставлення валового збору і врожайності за окремі роки може дати невірне уявлення про загальну тенденцію їх зміни. Однак із сказанного не випливає, що взагалі позбавлено економічного і практичного значення зіставлення валового збору і врожайності. Таке порівняння має, наприклад, великий зміст для оцінки господарського стану країни в поточному році порівняно з попереднім.
Для характеристики інтенсивності і напряму зміни в часі рівнів урожайності і валового збору сільськогосподарських культур на основі відповідних рядів динаміки, побудованих як за щорічними, так і середньорічними даними за певний період, обчислюються ланцюгові і базисні аналітичні показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; а також середні показники рядів динаміки: середній рівень, середній абсолютний приріст, середній темп зростання, середній темп приросту і середнє значення 1% приросту.
Як правило, аналіз валового збору і урожайності за поточний рік починається з оцінки їх рівнів по окремих культурах та їх групах порівняно з попереднім і минулими роками. Такий аналіз дозволяє з'ясувати, якою мірою і по яких культурах та їх групах збільшився або зменшився валовий збір, підвищилася або зменшилася врожайність, визначити напрям, швидкість та Інтенсивність їх рівнів. Його здійснюють за допомогою побудови і аналізу рядів динаміки, складених на основі щорічних даних за ряд років.
Абсолютний приріст визначають як різницю між поточним і попереднім, або початковим, рівнями ряду динаміки. Цей показник динаміки може бути додатний, або від'ємний. Якщо попередній рівень зменшується порівняно з поточним, маємо абсолютне зниження. Розмір абсолютного зниження записують із знаком мінус.
Абсолютний приріст показує, на скільки одиниць підвищився або зменшивсь поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу. Його виражають в тих самих одиницях, що й рівні ряду динаміки.
Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст буде базисним.
Базисні і ланцюгові абсолютні прирости взаємопов'язані. Сума послідовних ланцюгових приростів дорівнює відповідному базисному приросту, тобто загальному приросту за відповідний період.
Темп зростання — це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього, або початкового рівня.
Темп зростання може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим. Цей показник виражають у процентах або у вигляді коефіцієнта. Щоб перейти від процентів до коефіцієнтів, слід темп зростання, виражений у процентах, поділити на 100, а щоб перейти від коефіцієнтів до процентів, потрібно темп зростання, виражений у вигляді коефіцієнтів, помножити на 100. Якщо темп зростання більший за одиницю чи 100%, то це свідчить про зростання досліджуваного явища, а якщо менший за одиницю чи 100%, то це означає зниження суспільного явища.
Між базисними і ланцюговими темпами зростання с певний взаємозв’,язок. Добуток послідовних ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання за відповідний період, і навпаки, частка від ділення наступного базисного темпу зростання на попередній дорівнює відповідному ланцюговому темпу зростання.
Темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту до попереднього або початкового рівня.