Курсовая работа: Електронні бібліотеки в мережі Інтернет: сучасний стан та перспективи розвитку

Кожному інформаційному ресурсу відповідає певна множина сервісів, що забезпечують доступ до ресурсу та його опрацювання в інтересах користувача ресурсу.

Сервіс (service) – система, що реалізує (забезпечує) одну або декілька функцій, які мають цінність для кінцевого користувача [16, с 61].

На даний час одним із ефективних засобів підтримки наукових досліджень є використання автоматизованих бібліотечних систем. У цьому аспекті актуальною є проблема створення в наукових організаціях електронних бібліотек. Вони значно підвищують рівень надання фахівцям бібліотечних послуг, а саме:

- сприяють ефективному доступу до існуючих на даний час електронних інформаційних ресурсів в мережі Інтернету, насамперед до бібліотек та періодичних видань, а також до зарубіжних електронних ресурсів;

- забезпечують якісно новий рівень задоволення інформаційних потреб науковців завдяки використанню новітніх бібліотечно-інформаційних технологій (кількість доступних інформаційних джерел, ступінь їх релевантності, актуальність, повнота й оперативність отримання інформації) [17, с 27].

Переважна більшість сучасних видань має електронний аналог у вигляді оригінал-макету, підготовленого до друку за допомогою комп'ютерного верстання. У більшості ці аналоги втрачаються одразу або через певний час після публікації видання.

Термін зберігання друкованих видань обмежується строком експлуатації паперу, з якого виготовлено видання, і залежить від умов його зберігання й інтенсивності використання. Електронний аналог друкованого видання може зберігатися безстроково і експлуатуватися без обмежень за умови періодичного перезапису його на нові носії інформації і ретрансляції в актуальні формати представлення даних. З електронного аналогу у будь-який час може бути здійснено перевидання особливо цінних, рідкісних та наукових видань.

Такий спосіб поповнення національного інформаційного фонду має суттєві переваги як для держави, суспільства в цілому, так і для суб'єктів видавничої справи зокрема.

Переваги для суспільства:

1. Оперативне забезпечення повнотекстовою електронною інформацією про сучасну видавничу продукцію України.

2. Забезпечення однієї точки доступу (електронного депозитарію) до електронних версій всіх видань України.

3. Полегшення пошуку повних текстів видань за допомогою інформаційно-бібліографічної системи, створеної Книжковою палатою України.

4. Збереження можливості відтворення через великий проміжок часу найцінніших видань у їх первісному вигляді.

Переваги для держави:

1. Значне зменшення витрат з Державного бюджету на оцифрування фондів бібліотек та архівів.

2. Презентація вітчизняної видавничої продукції світовому співтовариству.

3. Інтеграція в європейське суспільство, рівень інформатизації якого значно випереджає Україну.

Переваги для суб'єктів видавничої справи:

1. Отримання прибутку як видавцем, так і автором за використання електронних документів.

2. Зменшення витрат на комп'ютерну техніку для зберігання електронних оригінал-макетів видань.

3. Уникнення ризику втрати електронних оригінал-макетів видань у разі виникнення аварійних ситуацій на виробництві.

4. Безплатна реклама продукції видавництва.

5. Можливість у будь-який час отримати електронний оригінал-макет свого видання для перевидання твору.

6. Гарантія дотримання авторських прав під час використання електронних оригінал-макетів видань.

Становлення інформаційного суспільства створило умови для трансформації бібліотечних установ в системоутворюючу ланку інформаційної сфери. Засвоєння бібліотеками інтернет-технологій, вивчення інформаційних потреб користувачів у мережі Інтернет дозволило бібліотекам запровадити нову форму інформаційної діяльності – обслуговування віддалених користувачів. Зараз переважна більшість вітчизняних бібліотек вже не є пасивними користувачами інформації Інтернету, а займається створенням власних інформаційних ресурсів і наданням їх широкому колу користувачів всесвітньої глобальної мережі. Значною мірою це реалізується через створення веб-сайтів, покликаних всебічно представляти бібліотеку в світовому інформаційному просторі. Їх використання дозволяє зробити бібліотеку відкритою для кожного потенційного користувача, значно розширити коло споживачів послуг і таким чином зайняти визначальне місце в світовій інформаційній інфраструктурі.

Необхідність створення веб-сайтів бібліотеками обумовлена тим, що вони є:

- ефективним засобом рекламування бібліотеки в міжнародному інформаційному співтоваристві Інтернет;

- забезпечують доступ до власних бібліотечних продуктів широкому колу користувачів у мережі;

- сприяють розвитку нових інформаційних послуг;

- сприяють ефективній реалізації інформаційної та культурно-освітньої функції бібліотеки;