Курсовая работа: Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику
Іроб – розрахунковий струм освітлювальної лінії, А.
Приймаємо розподільчий освітлювальний щит ПР11 – 3074 – 21У3 з габаритними розмірами 600х650х150 мм
Автомат вводу приймаємо ВА – 5135 – 34
Вибираємо автоматичні вимикачі серії АЕ 2023 для 1 ч 5 груп
АЕ 1031 для 6 групи
11. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали
Форма | Зона | Позиція | Позначення | Назва | К-сть | Примі-тка |
1 | ПР11 – 3056 – 21У3 | Щит освітлення | 1 | |||
2 | Щит керування установкою УО-4М | 1 | ||||
3 | НСП 021Ч200 | Світильник з лампами розжарювання | 6 | |||
4 | ЛСП15 1Ч40 | Світильник з люмінісцентними лампами | 116 | |||
5 | Г220-230-150 | Лампа розжарювання | 5 | |||
6 | Г220-230-200 | Лампа розжарювання | 1 | |||
7 | ЛДЦ40 | Лампа люмінісцентна | 116 | |||
8 | ВА 5135 – 34 | Автоматичний вимикач триполюсний | 1 | |||
9 | АЕ 2023 | Автоматичний вимикач триполюсний | 5 | |||
10 | АЕ 1031 | Автоматичний вимикач однополюсний | 1 | |||
11 | Вимикач однополюсний | 1 | ||||
12 | Розетка | |||||
13 | УО-4М | Опромінююча установка | ||||
14 | Коробки розподільчі | 200 | ||||
15 | Скоби монтажні | 10000 | ||||
16 | Анкер | 8 | ||||
17 | Трос сталевий | 240 | ||||
18 | АВВГ 4(1 х 4) | Ввідний кабель | 50 | |||
19 | ППВ (3 х 1,5) | Провід трьохжильний | 100 | |||
20 | ВВГ 3(1 х 1,5) | Кабель трьохжильний | 400 |
12. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування
Живлення освітлювальних установок повинно виконуватись від окремого розподільчого щитка шкафного типу. Щиток повинен мати вхідний автоматичний вимикач для вимикання усієї освітлювальної мережі, а також атоматичні вимикачі або запобіжники які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань.
В освітлювальних щитках потрібно вказувати номер освітлювальної групи та номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.
Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5…3 м., а світильників з люмінесцентними лампами – 2,5 м при умові що контактні частини недоступні для випадкового дотику (особливо в теплицях).
При підключенні патронів світильників до електричної мережі гвинтову різьбу приєднують до нульового провода.
Корпуси світильників необхідно заземлювати гнучкими перемичками між заземленим контактом корпусу та нульовим проводом.
З’єднання проводів, прокладених у трубах, виконуються в з’єднувальних коробах.
Прокладання освітлювальних мереж в трубах виконується тільки при техніко–економічному обгрунтуванні необхідності даного способу.
Вимоги електробезпеки до освітлювального обладнання:
1 забезпезпечити безперервність та надійність роботи джерела світла та освітлювального обладнання в конкретних умовах навколишнього середовища;
2 вимагати для виконання монтажних робіт мінімальних затрат коштів і дефіцитних матеріалів (особливо міді та стальних труб);
3 забезпечити безпеку відносно можливості пожежі, вибуху та ураження електричним струмом;
13. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальної установки
Так як лампи розжарювання не зможуть забезпечити в достатній мірі ультрафіолетове випромінювання. Необхідно використовувати опромінювальні установки випромінюють ультрафіолетовий спектр випромінення.
Ультрафіолетові промені входять до складу сонячного спектра. Його електромагнітні хвилі мають різну довжину і частоту коливань, від чого залежить і їх дія: чим коротші хвилі, тим частіші їх коливання і тим більша їх енергія.
Ультрафіолетові промені знаходяться за межами видимої частини сонячного спектра після видимих фіолетових променів. Довжина їх хвиль—у межах від 180 до 400 мілімікрона (ммк) — одна тисячна мікрона.
Для практичних цілей ультрафіолетові промені прийнято поділяти, в залежності від довжини хвиль і їх специфічної дії, на три частини: А — довгохвильові з довжиною хвиль від 380 до 320 ммк, В — середньохвильові з довжиною хвиль від 320 до 280 ммк і С — короткохвильові з довжиною хвиль від 280 до 200 ммк.
Ультрафіолетові промені довгохвильові і середньохвильові відзначаються своєю активною біологічною, вітамінізуючою, антирахітичною і стимулюючою дією на тваринний організм. Короткохвильові промені мають специфічну бактерицидну і бактеріостатичну дію, тобто при певній дозі вбивають мікроорганізми або затримують їх розвиток.
Ультрафіолетове випромінювання характеризується еритемними і бактерицидними потоками. Еритемний потік викликає еритему, тобто почервоніння людської шкіри і наступну її пігментацію. Через те, що спектральна частина біологічної і еритемної дії ультрафіолетової
радіації збігається, загальнобіологічна дія оцінюється по еритемному потоку.
Максимальну еритемну дію мають промені з довжиною 297 ммк. Бактерицидний потік оцінюється по його дії. Найбільшу бактерицидну дію мають промені з довжиною хвиль 254 ммк.
За одиницю еритемного потоку прийнято 1 вт випромінювання з довжиною хвилі 297 ммк. Ця одиниця називається ер. У практиці користуються одиницею у 1000 разів меншою—мер (міліер).
Ультрафіолетове опромінювання телят, особливо молодняка, уже міцно увійшло в практику вирощування телят.