Курсовая работа: Естетичне виховання школярів

1.1Роль естетичного виховання в розвитку особистості.

У сучасній педагогічній літературі поняття " естетичне виховання" розкривається як невід'ємна складова ідейного, трудового, морального,фізичного виховання ,як систематичне ,науково умотивоване звертання до людських емоцій ,які розвивають у школярів такі здібності, що сприяють не тільки естетичному сприйняттю прекрасного у житті і мистецтві, а й роблять кожного з них творцем естетичних цінностей.

У широкому педагогічному значенні виховання- соціально і педагогічно організований процес формування людини як особистості.

У вузькому розумінні виховання- це цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей , властивостей і відносин, системи поглядів і переконань.

Естетичне виховання - це систематичний цілеспрямований вплив на особистість, орієнтований на формування її естетичних ідеалів , смаків і потреб, на вироблення здатності сприймати, переживати й оцінювати прекрасне у природі, житті, мистецтві і праці, на пробудження і розвиток її здібностей і непримеренності до всього потворного і нікчемного в житті й діяльності.Естетично вихована людина вміє бачити, розуміти і створювати прекрасне.

Естетичне виховання у широкому філософському значенні передбачає якісні зміни рівня естетичної культури об`єкта виховання, яким може бути як окрема особистість, соціальна група, так і суспільство в цілому. Це безперервний процес, що триває впродовж життя людини, коли усуваються суперечності між рівнем естетичної культури людства та володінням цією культурою (естетичним досвідом) окремою особистістю у кожний конкретний період її життєдіяльності. Це оптимальна форма оволодіння навичками творення та сприйняття краси, передачі естетичного досвіду індивіда шляхом цілеспрямованої діяльності.

Таким чином виховання з погляду суспільнго розвитку є провідною сферою діяльності як окремої людини , так і людської спільноти.

Метологічною засадою естетичного виховання є наука естетика. Поняття " естетика " вперше увів німецький філософ А. Баумгартен.Він у своїй теорії естеики не обмежувався тільки поняттями прекрасного в собі, а підкреслював, що естетика – це наука про вдосконалість у світі явищ. І.Кант, розширюючи теорію Баумгартена, виділяв два види пізнання: апріорне й емпіричне. За Кантом, апріорні форми знаня закладені у свідомості кожної людини. Цю апріорну істину він називає трансцен-

дентальною. Навіть розглядаючи елементи видової специфіки мистецтва, він виділяє деякий «витончений естетичний» елемент як вищу форму впливу зразка мистецтва на свідомість людини – почуттєве задоволення від твору мистецтва, що стимулює пізнавальну діяльність людини.

На сьогоднішній момент терміном естетика визначає філософську науку , яка вивчає два взаємопов'язаних кола явищ : сферу естетичного як специфічний прояв цінносного відношення людини до світу і сферу худжньої діяльності людей.

Як писав М.Монтень : " Недостаточно, чтобы воспитание только не портило нас, - нужно, чтобы оно изменяло нас к лучшему."

У процесі естетичного виховання формуються і розвиваються здатність людини до сприйняття і співпереживання, її естетичні смаки й ідеали, здатність до творчості за законами краси, до створення цінностей у мистецтві та поза ним (у сфері трудової діяльності, побуті, у вчинках і поведінці).

Таким чином, естетичному вихованню властиві дві основні функції:

- формування естетично-ціннісної орієнтації особистості;

- розвиток її естетично-творчих потенцій, які визначають місце естетичного виховання в суспільному житті та зв`язок з іншими видами виховної діяльності.

Естетичне виховання розкриває всі духовні здібності людини, що необхідні у різноманітних галузях творчості.

Естетична та художня культура є важливим компонентом духовного обличчя особистості.Від їх присутьності та степеню розвитку залежить її інтелігентність, творчий напрямок діяльності, особливе відношення до світу та інших людей.

Змістом естетичного виховання є естетичне сприйняття, естетичне судження, естетичні знання, естетична культура, естетичні почуття, естетичні переживання , естетична насолода, естетичні смаки та естетична діяльність.У комплексі ці категорії розкривають сутність естетичного виховання , розширюють його палітру, становлять його структуру.

Естетичне виховання забеспечує комплексний підхід до розвитку особистості, воно містить в собі трудове та моральне виховання .Воно пронизує усі сфери життєдіяльності людини - а саме глибини її мислення , тендітність почуттів .

Мета естетичного виховання є людина, яка розкрила повноту своєї сутності, універсальна гармонійна особистість.Ідеал універсальної особистості як мета виховання передбачає її особливе відношення з універсумом ( тобто зі світом як усім існуючим ), внутрішню органічну причетність до нього. Така людина не відчуває себе зачиненим "Я", до якого зовнішній світ ( природний і соціальний ) протистоїть як " не-Я". Вона навпаки усвідомлює себе як частинку природи, що досягла самопізнання , та наявний живий рід[ 2, с. 178].

Для забеспечення ефективності естетичного виховання необхідні такі умови:

- створення в школі та сім'ї естетично привабливої обстановки ;

- звернення у виховній роботі з учнями до народних традицій та

обрядів ;

- висока естетична культура виховних заходів ;

- широке залучення учнів до гуртків самодіяльності , участі у кон

курсах та олімпіадах естетичного спрямування ;

- висока естетична культура педагогів і вихованців в їх зовнішньо

му вигляді та поведінці ;