Курсовая работа: Фауна гідробіонтів озера Сірче

Розділ 1. Гідробіологічна характеристика озера Сірче

Територія досліджень охоплює західну частину Волинського Полісся, до складу якого входить велика кількість озерних систем, різноманітних за своїм походження. Одним з них є озеро Сірче, що розташоване у Камінь-Каширському районі, поблизу сіл Хотешів та Добре (рис. 1). За своїм зовнішнім виглядом озеро нагадує грушу. Площа озера 90 га, довжина 5 км, ширина 2,1 км, максимальна глибина 13 м, хоча середня глибина становить 6 м, а прибережна смуга мілководна. Прозорість води до 1,8 м. Об׳єм становить 63 млн м³. Верхні шари води влітку прогріваються до 17 °С і більше, на глибині температура води постійна і становить 4–6 °С. Живиться озеро переважно підземними та атмосферними водами. Берегова лінія протяжністю понад 7 км заросла комишами, очеретом та осокою. Сосни з березами, грабами, дубами подекуди підходять до самої води.

Рис. 1. Озеро Сірче під час заходу сонця

Озеро багате рибою. Тут водиться карась, лин, щука,окунь, є багато раків, а це є ознакою того, що озеро « живе», оскільки раки – це природний індикатор водойм. В останні роки на озері поселилося кілька сімей красенів-лебедів. Саме вони стали окрасою теперішнього ландшафту озерного краю. Багатому видовому складу фауни безхребетних і хребетних тварин сприяє помірно-континентальний клімат, із наявною м'якою зимою, нежарким літом.

Розділ 2. Матеріал і методика досліджень

Збір матеріалу був проведений протягом весняно-літньо-осіннього періоду 2009 р. Було зібрано 5 проб безхребетних тварин, досліджено 23 екземпляри тварин.

Для збору матеріалу використовували таке обладнання:

–водний сачок;

–відро для збирання живого матеріалу;

–скляний стакан для дрібних тварин;

–пінцет на шнурку;

–лупа;

–набір пробірок з плоским дном і пробками;

–записна книжка і олівець.

Процес узяття проби здійснювали у різних місцях водойм: на поверхні води, серед водяних рослин і на рослинах, на дні, на підводних каменях, на корчах тощо. Виловлювали тварин водним сачком, складовими якого є ручка та мішок. Спочатку ловили тварин, які плавали на поверхні водойм. Для цього занурювали сачок у воду отвором мішка до поверхні води, підводили його під тварин і швидким рухом витягували сачок з тваринами. Щоб зібрати тварин, які живуть серед заростей або тримаються ближче до дна,сачок занурювали у воду, і як тільки пропливала комаха чи її личинка, швидким рухом сачка ловили її. Кілька разів проводили сачком між рослинами праворуч і ліворуч від себе, роблячи рухи як під час косіння. Змінюючи напрям руху сачок піднімали угору. Коли з сачка стікала вода, йоговивертали у відро, а звідти варин вибирали у банки з водою, а частину фіксували у 4%-му розчині формаліну або 70%-му спирті. [13].

Збір матеріалу проводили і на водяних листках, які уважно оглядали, а знайдених тварин пінцетом переносили у банки з водою. Усе виловлене в банки етикетували, записували дату, місце збору,температуру повітря та води, хмарність, силу вітру, годину дня. Зібраний матеріал визначали до – роду, а найбільш поширених – до виду.

Розділ 3. Систематичний перелік видів

Тип Членистоногі Arthropoda

Клас Ракоподібні Crustaceae

Підклас Вищі раки Malocostraca

Ряд Рівноногі Isopoda

Родина Водяні ослики Asselidae

Вид Водяний ослик Asellus aquaticus

Родина Бокоплави Amphipoda

Вид Бокоплав озерний Gammarus lacustris

РядЖуки Caleoptera

Родина Водолюби Hydrophilidae

Вид1. Водолюб великий Hydrous piceus