Курсовая работа: Фейр плей в системі олімпійської освіти

Потреба суспільства в підвищення уваги до цінностей олімпізму викликана рядом проблем з якими зіштовхнулось людство в різних сферах життєдіяльності, і насамперед - освіті й вихованні дітей і молоді. Саме підростаюче покоління є тією стрижневою ланкою, від якої залежить подальший прогрес суспільства.

У зв'язку з цим, проведення досліджень пов'язаних з вивченням олімпійської освіти як потужного засобу виховання дітей і молоді є актуальним.

Активний розвиток олімпійського руху - одне із прогресивних явищ сучасного соціуму. Олімпізм, який складає духовну основу спортивного руху визнано як соціокультурну освіту, де закладені гуманістичні цінності: добра воля людей, їх прагнення до миру, співробітництва, взаєморозуміння. Гуманістична природа визначає його суттєвий зміст - служіння людині, особистості, суспільству. Ведучими тенденціями спорту є:

- по-перше, посилення впливу спорту на всі види діяльності людини, культуру, освіту;

- по-друге, активна інтеграція спорту у соціальну організацію суспільства, його тісний зв'язок з іншими суспільними явищами;

- по-третє, суттєвий вплив спорту на соціалізацію і виховання особистості. Завдання педагогів, тренерів, організаторів спортивного руху не тільки залучити дітей у фізкультурно-спортивну діяльність, але й орієнтувати їх на засвоєння гуманістичних цінностей спорту, щоб виростити не просто спортсмена високого класу, а насамперед особистість, громадянина, здатного захищати спортивну честь, чесно боротися, протистояти грубощам, агресивно - сті, насильству, всьому тому, що руйнує спорт і особистість.

Олімпійська культура складає сукупність накопичених людством знань, норм, цінностей, зразків поведінки, які відповідають Олімпійські й хартії, філософії олімпізму, на основі яких формується гуманістичний спосіб життя особистості. Трансляція цінностей олімпійської культури відбувається через систему освіти і виховання [4, с. 15].

В рамках традиційного фізичного виховання вирішувати завдання ол імпійського виховання і освіти молоді дуже важко.

Зміст педагогічного процесу по засвоєнню цінностей олімпійської культури повинен включати в себе такі складові частини:

1) процес формування знань про Олімпійські ігри, про цінності олімпізму;

2) процес формування інтересу до спорту, потреби до спортивних занять, прагнення до перемоги у змаганнях, досягнення високого результату;

3) процес активного включення дітей і молоді у фізкультурно -спортивну діяльність різної спрямованості.

За останні роки в межах системи освіти дітей і молоді все більше уваги приділяється педагогічній діяльності, метою якої є залучення підростаючого покоління до ідеалів і цінностей олімпізму.

Олімпійська освіта з'явилась в галузі педагогіки фізкультурної освіти і зайняла там свою нішу, постійно притягуючи розум багатьох дослідників як у нас, так і за кордоном.

Результати багаточисельних досліджень (Деметр Г.С., 1986; Лубишева Л.І., 1997; Констаністов А.Т., 2003; Єгоров А.П., 2001; Бальсевич В.К., 1995 та інші) переконливо підтверджують низький рівень засвоєння ідеалів і цінностей олімпізму серед соціальних груп.

Цей факт пояснюється недосконалою системою фізичного виховання, спортивного тренування і підготовки спеціалістів, пріоритети якої зміщені в бік фізичного розвитку без урахування інтересів і орієнтації на духовне самовдосконалення. Аналіз спеціальних робіт, міжнародного досвіду свідчить про те, що в дослідженні олімпійської освіти виділяються дві взаємопов'язані тенденції. З одного боку - науково-пізнавальний аспект, з іншого - соціально-педагогічний аспект, що виходить з розробленої Пьєром де Кубертеном концепції олімпійського руху перш за все як педагогічного феномену. Вирішення даного питання дозволить конкретизувати основні напрямки реалізації і оптимальні форми здійснення олімпійської освіти в процесі фізичного виховання , спортивного тренування.

Вивчення рівня олімпійської освіти здійснювалось методом соціологічного опитування юних спортсменів декількох шкіл різних міст України. В дослідженні брали участь спортсмени з таких видів спорту: баскетболу, акробатики, боротьби, спортивної гімнастики, які відвідували заняття в групах початкової підготовки та групах спортивного вдосконалення. Загальна кількість опитуваних юних спортсменів 120 осіб.

Анкета включала 16 запитань, які висвітлювали знання про Олімпійські ігри, джерела отримання інформації про олімпізм, відношення юних спортсменів до олімпійських цінностей.

В результаті соціологічного дослідження було встановлено, що юні спортсмени володіють певною інформацією щодо знань з олімпізму. Рівень знань про Олімпійські ігри представлено.

В залежності від складності запитань юні спортсмени показали різний рівень знань. Вірні відповіді на поставлені запитання у юних спортсменів груп початкової підготовки коливаються у межах від 7% до 40% респондентів.

У групах спортивного вдосконалення зростає кількість юних спортсменів, які володі ють точною інформацією про Олімпійські ігри. Найбільша кількість юних спортсменів, які дали правильні відповіді, знаходяться у групах з баскетболу та боротьби (від 30% до 73%).

Юні спортсмени груп початкової підготовки показали низький рівень знань про заснувника Олімпійських ігор П'єра де Кубертена. Добрі знання мають про вигляд Олімпійського пра пора, про олімпійських чемпіонів України.

Юні спортсмени груп спортивного вдосконалення мають вищий рівень знань про Олімпійські ігри. Найбільше неправильних відповідей на поставлені запитання дали юні спортсмени з груп спортивної акробатики, баскетболу. Деякі спортсмени не змогли назвати видатних спортсменів зі своєї спеціалізації.

Проведене дослідження дало змогу з'ясувати питання про джерела інформації, якими користуються юні спортсмени.

Найбільш поширеним джерелом інформації про олімпізм є радіо та телебачення - 33% - 73% респондентів. Тренери, які ведуть заняття, мало уваги приділяють пропаганді знань про олімпізм. Тільки від 7% до 20% респондентів вказали, що вони отримують інформацію про Олімпійські ігри через тренерів. Газетами та журналами користуються від 13% до 40% юних спортсменів. Інформацію отримують через Інтернет від 6% до 13% юних спортсменів.

Більшість юних спортсменів схвалюють проведення різних заходів з метою отримання цікавої інформації про олімпізм. На нашу, думку олімпійська освіта ще не стала складовою частиною навчально-тренувального процесу в ДЮСШ.

В останні роки значна увага вчених, спеціалістів спрямована на підвищення рівня знань шкіл.Сьогодні для вирішення цієї проблеми розроблено і реалізується на практиці ряд інноваційних проектів і програм (програма «Спарт», «Фейр Плей», клуби «юних олімпійців»).

Дослідження показало, що юні спортсмени володіють певними моральними якостями, що пов'язані з реалізацією олімпійських ідеалів, цінностей. Правило Фейр Плей (чесної гри) підтримують більшість юних спортсменів (від 80% до 93% респондентів). Але деякі юні спортсмени могли б порушити правило «чесної гри в ім'я перемоги. І таких спортсменів у процесі дослідження виявлено від 13% до 20%. Основна причина слабкої орієнтації юних спортсменів на принцип «чесної гри» криється не в слабкій пояснювальній роботі, а перш за все, в тій моделі організації і проведенні спортивних змагань, яка використовується на практиці і стимулює реальну поведінку спортсменів.

Юні спортсмени вказали у своїх відповідях олімпійські принципи, які вони підтримують. Принцип «чесної гри» підтримують від 20% до 40% респондентів; принцип взаємоповаги - 10% - 60% респондентів; принцип «миру» - 20%-70% респондентів. Спортсмени спортивних спеціалізацій - боротьба, спортивна гімнастика, не визнають принцип «взаємоповаги».