Курсовая работа: Фінансова діяльність акціонерних товариств

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (АЛ) показує, яка частка короткострокових боргових зобов'язань може бути покрита за рахунок коштів і їх еквівалентів у вигляді ринкових цінних паперів і депозитів, тобто практично, абсолютно ліквідних активів. Значення, що рекомендується 0,2–0,5.

2. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (QR):

; (2.2)

Коефіцієнт миттєвої ліквідності (QR) Відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів (кошти, дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення) до короткострокових зобов’язань. Рекомендується, щоб значення цього показника було більше 1, але допускається і 0,7–0,8.

3. Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) (CR):

; (2.3)

Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) (CR) розраховується як частка від поділу оборотних коштів на короткострокові зобов’язання і показує скількох одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю короткострокових боргів. Згідно з міжнародною практикою, значення коефіцієнту ліквідності повинні знаходитися в межах від одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня межа обумовлена тим, що оборотних коштів повинно бути, щонайменше, досить для погашення короткострокових зобов’язань, інакше підприємство може виявитися під загрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов’язаннями більше, ніж у три рази також є небажаним, оскільки це свідчить про нераціональну структуру активів.

4. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними засобами (К_з.в.к. ):

; (2.4)

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними засобами (К_з.в.к. ) показує абсолютну можливість перетворення активів в ліквідні кошти. К_з.в.к . повинний бути більш 0,1.

5. Маневреність робочого капіталу (М_р.к. ):

; (2.5)

Маневреність робочого капіталу (М_р.к. ), частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах; обмежує свободу маневру власними коштами.

6. Маневреність власних обігових коштів (М_в.о.к. ):

; (2.6)

Маневреність власних обігових коштів (М_в.о.к. ) показує, якачастка абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах; забезпечує свободу фінансового маневру.

7. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) (К_авт. ):

; (2.7)

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) (К_авт. ) характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел.

8. Показник чистого обігового капіталу (NWC):

; (2.8)

Показник чистого обігового капіталу (NWC) показує на різницю між обіговими активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Нестача обігового капіталу говорить про неможливість підприємством своєчасно погасити свої короткострокові зобов’язання. Значне перевищення чистого обігового капіталу над оптимальною потребою в ньому, говорить про нераціональне використання ресурсів підприємства.

9. Коефіцієнт фінансової стійкості (К_ф.с. ):

; (2.9)

Коефіцієнт фінансової стійкості (К_ф.с. ) показує, яка частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі, має бути 0,85–0,90.

2.2 Випуск та обіг акцій

Правовий режим акцій регулює Закон "Про цінні папери і фондову біржу". Цей закон визначає поняття і функції акцій, права власника акцій, порядок випуску і придбання акцій та інші питання (статті4-9).

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Юридична природа акції обумовлена вкладом акціонера у статутний фонд товариства. Статутні фонди не акціонерних товариств як колективну часткову власність законом приписано розподіляти безпосередньо на частки учасників. Розміри часток визначають установчі документи. Правовою формою часток не акціонерних товариств є свідотства, які визначають розміри часток і права майнової участі членів товариств у статутних фондах. Акція, на відміну від свідотства, регулює частки у статутних фондах і права акціонерів більш уніфіковано.

Статутний фонд акціонерного товариства як колективну часткову власність прийнято розподіляти на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, тобто акція є індивідуальним, але уніфікованим регулятором статутного фонду і прав участі акціонера в ньому. З економічної точки зору акція являє собою не матеріалізований інтерес у майні товариства, з правової - обіговий документ (правовий акт встановленої форми), який виражає даний інтерес. Як правовий акт акцію можна визначити в розумінні договору часткової участі акціонера в статутному фонді товариства. Сторонами цього договору є акціонер і товариство. Економічним змістом зазначеного договору є умови про дивіденди, про частину виручки від реалізації майна товариства, що припиняється, про ціну акції як вартості права дольової участі.