Курсовая работа: Форми митного контролю

Зона митного контролю є частиною пункту пропуску на митному кордоні України або в інших місцях територія, в межах якої митний орган здійснює митний контроль.

Окрім частини пункту пропуску через державний кордон, зони митного контролю встановлюються:

а) в пунктах на митному кордоні, що одночасно є кордоном спеціальних митних зон;

б) на територіях та в приміщеннях підприємств, що зберіга ють товари та інші предмети під митним контролем.

Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положеннями для кожного пункту пропуску в місцях митного контролю пасажирів, транспортних засобів, вантажів та інших предметів:

- в автомобільних пунктах пропуску — на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, в залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;

- в залізничних пасажирських пунктах пропуску — в залах митного огляду, на перонах та в пасажирських поїздах закордонного слідування під час здійснення митного контролю;

- в залізничних вантажних пунктах пропуску — на оглядових майданчиках, контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначені на території залізничних станцій для оформлення вантажів;

- в авіаційних пунктах пропуску — в залах митного огляду, на стоянках і в літаках із початком митного оформлення до відправлення, та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів та багажу;

- в морських та річкових пунктах пропуску — в залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначені в портах для оформлення вантажів та пасажирів.

Таким чином, зона митного контролю — це місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури [2 ст.1].

З метою заборони доступу осіб, не причетних до здійснення прикордонно-митного контролю, створення умов для роботи та захисту особового складу та майна митних органів в усіх цих місцях запроваджується спеціальний режим. Дотримання його є обов'язковим для виконання і співробітниками державних прикордонних контрольних органів, і особами, що прямують через кордон.

За рішенням митного органу зона митного контролю створюється, наприклад, в межах складів тимчасового зберігання,що належать транспортно-експедиційним організаціям, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, чи іншим підприємствам ст. 99 МК. Подібний дозвіл має на меті створити сприятливі умови зі скороченням часу на проведення митного контролю та митного оформлення.

Зона спрощеного митного контролю — це частина зони митного контролю з належним технічним та інформаційним обладнанням для здійснення контролю у спрощеному порядку.

Під «режимом зони митного контролю» необхідно розуміти встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю ч. 1 ст.51 МК.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 МК на митний орган, в зоні діяльності якого створено та функціонує зона митного контролю, покладено обов'язок забезпечити безпеку громадян, схоронність товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю.

Режим зони митного контролю встановлює порядок доступу та перебування в них посадових осіб, які здійснюють паспортний та інші види державного контролю.

В зонах митного контролю можуть розміщуватися тільки ті споруди та об'єкти прикордонних та митних органів, які необхідні для технологічного процесу прикордонно-митного контролю. Об'єкти інших державних контрольних органів (санітарних, ветеринарних, фітосанітарних, екологічних, радіологічних) розміщуються за межами зон митного контролю.

З метою прискорення процедури митного контролю, скорочення простою транспортних засобів, недопущення переміщення товарів та інших предметів з порушенням законодавства України останнім часом широкого розвитку набула практика розміщення оперативних підрозділів внутрішніх митниць в окремих «комплексах» (терміналах, автопортах, автотерміналах), що є власністю та які обслуговуються суб'єктами господарської діяльності. На території таких комплексів для проведення митних процедур митними органами визначаються зони митного контролю.

2. Організація митного контролю

2.1 Поняття організації митного контролю

До функцій митної служби належить і контрольна, виконання якої забезпечується виконанням та контролем за додержанням законодавства України з питань митної справи, а також здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконаленням форм і методів їх проведення як одних із основних завдань митних органів.

Поєднання виконавчої та контрольної діяльності органів митної служби випливає із сутності державної виконавчої влади, а також ролі митних органів у контрольному механізмові апарату держави.

Ефективне здійснення митним органом контрольної функції залежить від цілого комплексу організаційно-правових заходів, покликаних забезпечити необхідні передумови для дотримання усіма учасниками митних відносин норм митного законодавства. Отже, організація митного контролю — це управлінська й виконавчо-розпорядча діяльність організаційно-правового характеру, спрямована на створення умов, необхідних і достатніх для виконання митними органами контрольної функції в межах та обсягах, передбачених законодавством України про митну справу, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

2.2 Суб'єкти митного контролю

Правовий статус митного органу як суб'єкта митного контролю зумовлюється поставленими перед Державною митною службою України завданнями, серед яких: контроль за додержанням законодавства України про митну справу; удосконалення митного контролю, митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Здійснюючи розпорядчу за своїм юридичним змістом діяльність в галузі митного контролю, Держмитслужба реалізує свої повноваження як безпосередньо, так і через підпорядковані їй структурні підрозділи системи митної служби.

На рівні центрального апарату спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи:планується робота митних органів із здійснення митного контролю й організується в цих цілях взаємодія з прикордонними військами, санітарно-карантинними, ветеринарними й іншими державними органами; розробляються рекомендації щодо зон митного контролю; розглядаються скарги на дії посадових осіб митних органів; здійснюються інші функції організаційно-контрольного характеру.

Основними напрямами діяльності підпорядкованих підрозділів митних органів є: розробка технологій митного контролю; координація взаємодії відповідних підрозділів митниць з іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю; вирішення питань оперативного характеру щодо організації ритмічної роботи пунктів пропуску, прискорення митного оформлення; участь в проведенні митного контролю; опрацювання та доведення до підпорядкованих митниць нормативно-правових актів з питань митного контролю та митного оформлення; контроль в межах своєї компетенції за діяльністю підпорядкованих митниць в галузі організації митного контролю, в тому числі товарів та предметів, що підлягають експортному контролю; запровадження засобів митного забезпечення; внесення пропозицій щодо розвитку митної інфраструктури.