Курсовая работа: Формування інформаційного пакету спеціальності "Облік і аудит"

Очікуваними соціальними, економічними ті іншими наслідками впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу можуть бути:

- інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

- систематичність засвоєння навчального матеріалу;

- встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;

- контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу.

- підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу зменшення пропусків навчальних занять;

- психологічне розвантаження студентів в кінці семестру;

- підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

- максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації;

- підвищення рівня адаптації особи до зміни вимог ринку праці;

- скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);

економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія і т.п.) тощо.

Поряд з цим рішення Міністерства освіти України обговорюють на семінарах, які об’єднують ректорів вищих навчальних закладів, науковців і просто зацікавлених осіб.

Нині можна з жалем констатувати, що, незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система, вона, однак, стала менш якісною, а чимало випускників вищих навчальних закладів неконкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це зобов’язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті. Водночас участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. При цьому еволюцію системи освіти не треба відокремлювати від інших сфер суспільства, вона має розвиватися в гармонійному взаємозв’язку із суспільством у цілому, беручи на себе роль його провідника. [6]

У модернізації системи вищої освіти в Україні є деякі спільні ознаки з процесом, але за більшістю напрямів вона йому не відповідає. Це пов’язано з тим, що вихідні концепції такої модернізації не були зорієнтовані на інтегрування національної системи освіти в європейський простір. На сучасному етапі, концепцію реформування вищої освіти треба докорінно переглянути й створити програму її зближення з європейським освітнім і науковим простором. З формальної точки зору в Україні запровадили ідеї Болоньї, але найважливіше не формальна схема, а якісне наповнення кожної складової роботи.

Болонські вимоги це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн.

Кредитно-модульній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції.

Перша - сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого.

Друга - акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

Запровадження кредитно-модульної системи як фактора стимулювання до ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання, є важливим чинником ефективного навчання. Систематизація роботи на протязі семестру становиться перепоною для негативних наслідків навчання за схемою вивчив чи визубрив - здав - забув. Відзначена зручність запровадження модульного навчання для вирішення проблем узгодження змісту освіти в ланцюжку середня освіта-вища школа-післядипломна освіта. Тобто полегшена реалізація ідеї створення умов для неперервного навчання протягом життя, що також цікавить Європейські країни.

Одним з основних аспектів входження національної вищої школи в європейський освітній та науковий простір є впровадження в державах-учасницях Болонської співдружності двоступеневої системи підготовки фахівців (бакалавр-магістр), що дасть змогу поєднати інтереси особи з інтересами суспільства в умовах ринкової економіки. [2]

Двоступенева система навчання потребує нових технологій її реалізації. Такою технологією, є кредитно-модульна система (КМСПФ) підготовки фахівця. Вона допомагає здійснювати підготовку фахівців за індивідуальними освітньо-професійними програмами, сформованими на підставі освітньо-кваліфікаційних характеристик для певних спеціальностей, вимог замовників та індивідуальних побажань студента, пов’язаних з його баченням перспектив майбутньої професійної кар’єри, із кон’юнктурою ринку, місцем можливого працевлаштування тощо. КМСПФ повинна забезпечити можливість академічної мобільності студентів (а далі й викладачів) не тільки в межах України, а і Європи, інтеграцію в європейський освітній простір, підтримку європейської системи трансферу кредитів (ECTS). Водночас, зауважив пан Лозинський, модульно-рейтингова система оцінювання знань є тільки складовою цієї вищої технології підготовки.

КМСПФ дає змогу формувати індивідуальну освітньо-професійну програму підготовки студента на підставі переліку змістових модулів (навчальних дисциплін). Реалізація цієї програми обмежена нормативним терміном навчання (на рівні базової вищої освіти це чотири роки, на рівні повної вищої освіти - для підготовки спеціалістів - 1 - 1,5 року, для підготовки магістрів - 2 роки) та граничним, який перевищує нормативний на рік. Навчальна дисципліна, розповів пан Лозинський про досвід, який відпрацьований в університеті, складається з тісно пов’язаних між собою змістових модулів - логічно завершених частин теоретичного та практичного навчального матеріалу, які вивчаються протягом навчального року. Індивідуальна освітньо-професійна програма охоплює обов’язкові й вибіркові змістові модулі. Формування індивідуальної освітньо-професійної програми за певним напрямом або спеціальністю передбачає можливість вибору самим студентом змістовних модулів (дисциплін). КМСПФ дає змогу здійснювати перехід між спорідненими напрямами підготовки або спеціальностями. Зарахування змістових модулів (дисциплін), введених у річну навчальну програму, здійснюється шляхом складання студентом певного виду підсумкового контролю протягом навчального року без організації заліково-екзаменаційних сесій, однак із дотриманням термінів, визначених графіком підсумкового контролю.

Індивідуальна освітньо-професійна програма формується з участю студента і під керівництвом викладача-куратора. Основним завданням викладача-куратора є надання кваліфікованих консультацій та рекомендацій щодо формування індивідуальної навчальної програми студента та її реалізації протягом усього періоду навчання [2].

1.3. Європейська система перезарахування кредитів - ECTS.

Інформаційні пакети Система ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви / навчального контракту і переліку оцінок дисциплін. Більш за все ECTS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду.

Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі і переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

1. Кредити ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділам курсу, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу (див. частину "Кредити ECTS");

2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації і структуру навчання і розділів курсу (див. частину "Інформаційний пакет");