Курсовая работа: Формування мотивації здорового способу життя з використанням ігор драматизацій

І. Вступ.

ІІ. Основна частина

2.1. Методологічні засади, підходи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

2.2. Критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

2.3. Форми, методи та методичні прийоми роботи у формуванні мотивації здорового способу життя.

ІІІ. Практична частина

3.1. Урок-бесіда: «Здоров’я дітей – здров’я нації» (Петрушко Т.П.).

3.2. Театралізоване заняття: «Прелюдія до сумних роздумів» (Грибок О.В.).

3.3. Агітбригада: «Здоровим будь» (Стрілець В.О.).

3.4. Ігри-драматизації: (Совпенець І.М., Петрушко Т.П., Грибок О.В.).

3.4.1. «Запобігти, врятувати, допомогти»;

3.4.2. «Підступна нікотинія».

ІV. Висновки.

V. Використана література.

І. Вступ

Формування здорового способу життя є за своєю сутністю системоутворюючою моделлю, яка спрямована на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовно-морального стану людини.

Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього необхідно знати основні положення фізіології, психології людини, соціології та інших суміжних дисциплін, які в сукупності дозволять реалізувати необхідні здоров'язберігаючі, здоров'язміцнюючі, здоров'яформуючі технології щодо свідомого ставлення до власного здоров'я і проявлятися у відповідних позитивних вчинках і діях.

Поняття «здоров’я» з давнього часу не мало конкретного наукового визначення. Тільки зараз, із виділенням такої науки, як валеологія (науки про здоров’я), стало можливим якісно й кількісно визначити це поняття. «Здоровою може вважатися людина, - писав ще у 1941 році американський теоретик медицини Г. Сігерист, - яка відзначається гармонійним фізичним та розумовим розвитком і добре адаптована до оточуючого її фізичного то соціального середовища. Вона повністю реалізує свої фізичні і розумові здібності, може пристосовуватися до змін в оточуючому середовищі, якщо вони не виходять за межі норми, і внести свій вклад у добробут суспільства, відповідно до її здібностей. Здоров’я тому не означає просто відсутність хвороб: це дещо позитивне, це життєрадісне й охоче виконання обов’язків, які життя покладає на людину».

Більш детально: здоров’я – це здатність:

- прилаштовуватися до середовища і своїх особистих можливостей;

- протистояти зовнішнім і внутрішнім хворобам, іншим пошкодженням, старінню та іншим формам деградації;

- зберігати себе, природне та штучне середовище проживання;

- розширювати свої можливості, умови і ареал проживання, обє’м і розмаїття доступного екологічного, інтелектуального і морально-етичного середовища проживання;

- збільшувати тривалість повноцінної життєдіяльності;

- покращувати можливості, якості і здібності свого організму, якість життя і середовища проживання;

- виробляти, підтримувати і зберігати собі подібних, а також культурні, духовні і матеріальні цінності;

- створювати адекватну самосвідомість, етико-естетичне ставлення до себе, близьких, людини, людства, добра та зла.

Сучасний погляд розуміє під здоров’ям людини феномен, що інтегрує чотири основні складові здоров’я:

Фізичне здоров’я визначається такими чинниками, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різних умовах довкілля, під час спокою та руху, рівень фізичного розвитку органів і систем організму.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--