Курсовая работа: Формування навчальної діяльності учнів молодших класів
Аналіз ключових категорій теорії учбової діяльності показує, що засвоєння змісту навчання і розвиток учня відбувається не шляхом передачі йому ззовні деякій інформації, а в процесі самостійного здійснення ним повного циклу учбовий-пізнавальної діяльності (етапів сприйняття, осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення і систематизації нових знань і способів діяльності). Знання отримуються і виявляються тільки в діяльності, за уміннями і навиками завжди коштує дія з певними характеристиками; результат учбової діяльності – розвиток учня.
У зв'язку з цим з'являється необхідність перекладу методичної системи навчання інформатиці на мову діяльності і включення в учбовий процес по інформатиці учбової діяльності що вчаться, а конкретніше, такого її компоненту, як прийоми учбової діяльності учнів.
Розділ ІІ: Дослідно-експериментальна перевірка ефективності дослідження
2.1. Методика дослідно-експериментальної перевірки
Експериментальне дослідження проводилось на базі НВК №143 м. Дніпропетровська, Ленінського району.
Дослідно-експериментальна перевірка методики дослідження розвитку здібностей дітей шкільного віку до навчальної діяльності складається з двох етапів:
На першому етапі було проведено констатуючий експеримент. Для дослідження було обрано дві групи дітей з приблизно однаковим рівнем розвитку.
На основі проаналізованої наукової літератури оцінювання рівня розвитку творчих здібностей у шкільників відбувається з урахуванням таких критеріїв:
- літературознавча обізнаність, яка виявляється у знаннях літературних творів; наявності елементарних знань про жанри, композиційні та жанрові особливості, про засоби художньої виразності; вміння переносити ці знання в самостійну творчу діяльність; а також у сприйманні літературних творів в єдності їх змісту та художньої форми;
- креативність, показниками якої були свобода комбінування уявлень, оригінальність задуму, вибору сюжетної лінії висловлювання, мовних засобів втілення образу; здатність створити власний сюжет, готовність до багатоваріантного розв’язання творчого завдання; індивідуальність вираження, тобто характерна і неповторна для кожної дитини сукупність способів, методів використання засобів специфічної мови мистецтва для відбиття свого ставлення до дійсності; чутливість до незвичайного та вибірковість виділення в навколишньому об’єктів чи окремих їх сторін для наступного втілення за допомогою образних засобів, загальна творча спрямованість особистості. Тобто визначення ступеня креативності ми пов’язували з особливостями уяви і мислення;
- образність, що виявлялася в багатстві (розмаїтті), точності, доречності використаних засобів створення художнього образу,;
- ставлення дитини до творчих дій, про що свідчили: інтерес, бажання фантазувати, складати різні зв’язні висловлювання, ініціативність, самостійність, творча активність.
Було виділено три рівні: низький, середній та високий рівні.
З метою виявлення рівня розвиненості виділених критеріїв було підібрано експериментальні завдання:
Завдання №1 (Тема: «Пізнаючи себе-пізнаємо навчання») базою для даного завдання було адаптування дитини до нової сфери перебування,знайомство із усім новим,що зустрінеться на протязі першого часу. Знайомство із новими друзями методами різних ігор та завдань.
Завдання №2 (Тема: «З казочки складемо віршика») було спрямоване на вміння складати віршики із казочки на свій розум. Педагог пропонував учням казку,їх задачею було створити віршика. Таким чином ми мали змогу оцінити творчі якості кожного із дітей а також розвити мовленнєві та мисленнєві задатки
Завдання №3 (Тема: «Завдання Ваше-вирішення наше»)
Діткам на розсуд задаються задачки різного типу:від логічних до життєвих. Задачею учнів було вирішити їх і за кожну вірну відповідь було запропоновано видавати нагороду(солодощі).
З метою обчислення отриманих результатів були розроблені наступні кількісні показники.
| Показники | Бали |
| Показник реалізовано повністю | 3бали |
| Показник реалізовано слабко | 2 бали |
| Показник не реалізовано | 1 бал |
З метою виявлення сформованості мовленнєвих творчих здібностей були розроблені наступні рівні: від 0 - 1,6 - низький; 1,7 - 2,3 - середній, 2,4 - 3 – високий.
2.2. Аналіз результатів дослідно-експериментальної перевірки
Після проведення констатуючого експерименту, ми отримали такі результати:
| Контрольна група | Експериментальна група |
| 48,5% дітей мають високий рівень | 44,1% дітей мають високий рівень |
| 45,7% дітей мають середній рівень | 36,4% дітей мають середній рівень |
| 5,8% дітей мають низький рівень | 19,5% дітей мають низький рівень |
Обчислення результатів здійснювалося за формулою:
Кількість балів отриманих за завдання ділилася на кількість завдань.Результати констатуючого експерименту свідчать про доцільність організації спеціальної роботи з розвитку у дітей молодшого шкільного віку навчальної діяльності. У ході констатуючого експерименту виявлено, що діти добре володіють набутими навичками та вміннями.
В результаті проведення формуючого експерименту ми провели повторне вимірювання сформованості здібностей. Аналіз результатів показав, що в експериментальній групі значно підвищився рівень сформованості мовленнєвих, логічних та творчих здібностей, а в контрольній групі фактично залишився на тому ж рівні:
| Контрольна група | Експериментальна група |
| 43,5% дітей мають високий рівень | 59,5% дітей мають високий рівень |
| 46,4% дітей мають середній рівень | 43,9% дітей мають середній рівень |
| 10,1% дітей мають низький рівень | 15,6% дітей мають низький рівень |
Табл.2
|
мент Рівні | Констатуючий | Формуючий | ||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |
|
Низький |
К-во Просмотров: 253
Бесплатно скачать Курсовая работа: Формування навчальної діяльності учнів молодших класів
| |||