Курсовая работа: Формування облікової політики підприємства
Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку, під якою в даному випадку розуміється склад, структура і порядок формування облікових регістрів, що визначається характером і масштабом діяльності, потребами управління, обсягом інформації, що обробляється, наявними коштами, що дозволили б автоматизувати облік тощо. Можна не тільки використовувати рекомендовані форми, але й розробляти власні, оригінальні, включаючи форми облікових регістрів, програми реєстрації та обробки інформації. Разом з тим, слід дотримуватись загальних методологічних принципів, які встановлені в централізованому порядку, а також технології обробки облікових даних.
Раціонально організована форма обліку повинна забезпечувати:
а) одержання необхідної інформації про господарські процеси;
б) групування та реєстрацію первинних документів;
в) підвищення продуктивності праці обліковців в процесі підготовки первинних даних, їх обробки та запису в облікові регістри;
г) зменшення кількості помилок при реєстрації та узагальненні облікових даних;
д) зберігання інформаційного фонду, який сприяє прийняттю ефективних управлінських рішень.
Обираючи певну форму бухгалтерського обліку, підприємство повинне дотримуватись її протягом визначеного часу (але не менше року). Про можливу зміну прийнятої форми бухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді необхідно вказати в Наказі про облікову політику або Примітках до фінансової звітності.
Меморіально-ордерна форма обліку одержала назву від меморіального ордера, яким завершується обробка первинних документів. Вона виникла в результаті переробки нової італійської форми бухгалтерського обліку. Ця форма передбачає складання проводок на кожний первинний документ окремою довідкою в меморіальних ордерах. Для операцій з однаковою кореспонденцією рахунків відкриваються окремі відомості, по яких в кінці місяця підбиваються підсумки і складаються підсумкові меморіальні ордери. Приклад форми меморіального ордера подано нижче .
Меморіально-ордерна форма надає широкі можливості для поділу бухгалтерської праці, але вимагає багаторазового переписування даних з регістру в регістр.
На підприємствах і в організаціях, що мають невелику кількість синтетичних рахунків, може застосовуватись один із спрощених варіантів меморіально-ордерної форми обліку який прийнято називати формою "Журнал-Головна" При цьому варіанті хронологічна реєстрація меморіальних ордерів поєднується з записами по синтетичних рахунках в одній книзі, що має назву "Журнал-Головна".
У цьому випадку більшість операцій протягом місяця групуються у допоміжних накопичувальних відомостях. Потім за цими відомостями раз в місяць складаються меморіальні ордери.
Сьогодні на великих підприємствах широко застосовується журнально-ордерна форма обліку. Вона ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку. Для кожного рахунку у відповідному журналі-ордері зазначаються суми всіх господарський операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку на підставі первинних документів. Однак при великій кількості документів, які відображають однорідні операції, ведуться накопичувальні (допоміжні) відомості, а в кінці місяця їх підсумкові дані переносять до журналів-ордерів. В кожному журналі-ордері відображаються господарські операції по одному або по декількох взаємопов'язаних синтетичних рахунках. Підсумки журналів-ордерів переносяться в Головну книгу, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні нового балансу за звітний період.
Аналітичний облік ведеться за допомогою книг аналітичного обліку або карток.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та статті 5 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва суб'єкти малого бізнесу можуть застосовувати спрощену форму бухгалтерського обліку, порядок ведення якої встановлено Вказівками про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 1996 року N 112
Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовуватися за:
простою формою (без використання регістрів обліку майна малого підприємства);
формою бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.
Малі підприємства, які здійснюють за місяць не більше 100 господарських операцій, не мають виробництва продукції і робіт, пов'язаних з великими матеріальними затратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку.
Якщо суб'єкти малого бізнесу обрали просту форму бухгалтерського обліку, то, за наявності у них основних засобів, матеріальних цінностей, готової продукції і товарів, рекомендується для ведення аналітичного обліку такого майна використовувати (вести)
При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведеться в одному бухгалтерському регістрі - Книзі обліку господарських операцій за формою N К-1. Поряд з Книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків по оплаті праці з працівниками та бюджетом по прибутковому податку, мале підприємство веде Відомість обліку заробітної плати за формою N В-8
Малі підприємства, на балансі яких обліковуються власні основні засоби, виробничі запаси, товари і готова продукція та які здійснюють за місяць понад 100 господарських операцій, ведуть бухгалтерський облік з використанням таких облікових регістрів:
Відомості підписуються особами, що проводили записи. Зміна оборотів у поточному місяці по операціях, які відносяться до минулих періодів, відображається у регістрах звітного місяця додатковим записом (зменшення оборотів – способом сторно).
1.2 Формування облікової політики підприємства
Слід зазначити, що встановлення облікової політики повинно бути направлене на максимально можливе використання даних бухгалтерського обліку не лише для складання звітності, але також і для забезпечення використання цих даних для цілей управління. Тобто облікова політика і організація бухгалтерського обліку повинні стати відправною точкою не лише для складання фінансової звітності, але і для використання даних при плануванні діяльності, і для контролю діяльності підприємства в періодах між складанням фінансової звітності, і для аналізу діяльності підприємства.
Звичайно, що всі положення облікової політики повинні розроблятися і прийматися у відповідності з вимогами діючого законодавства.
П(С)БО 1 встановлено, що підприємство повинно висвітлювати вибрану облікову політику шляхом описання принципів оцінки статей звітності та методів обліку відносно окремих статей звітності та розкривати облікову політику у примітках до фінансових звітів.
Рекомендації щодо встановлення облікової політики підприємств викладено у Листі Мінфіну №31-34000, в якому, зокрема, зазначено, що. прийнята облікова політика підприємства повинна бути оформлена розпорядчим документом, який розробляється виконавчим органом управління підприємством та погоджується з власником чи затверджується ним. Таким розпорядчим документом може бути наказ, розпорядження, положення тощо.
Обов'язкового щорічного прийняття такого документу не встановлюється, так як до облікової політики застосовується принцип послідовності, тобто незмінність її на протязі діяльності підприємства. При необхідності розпорядчий документ доповнюється необхідними положенням чи до нього вносяться зміни, щоб підтримувати його актуальність.
Можна виділити основні правила, яких має дотримуватись підприємство при її формуванні.