Курсовая работа: Формування позитивної мотивації навчання за допомогою трудової діяльності

Слід зазначити, що вправи і завдання співвідносяться з віковими особливостями учнів. Всі вправи і завдання спрямовані на формування позитивної мотивації навчання та на розвиток інтересу до навчання на уроках художньої праці..

На третьому контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи було проведено повторне тестування учнів (Додаток В). Після чого відбулося підведення підсумків даного тестування та на основі отриманих результатів було визначено чотири рівні сформованості позитивної мотивації навчання до яких в свою чергу належать: високий, середній, достатній та низький.

Результати аналізу показали, що в 3 – Б класі значно підвищився рівень сформованості позитивної мотивації навчання. Результати наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.Рівні сформованості позитивної мотивації навчання у молодших школярів після експерименту ( у % )

Рівні сформованості позитивної мотивації навчання	3 – Б клас
Високий	18
Середній	52
Достатній	20
Низький	10

Аналіз кількісних даних дозволяє відзначити покращення результатів виділених показників у 3 – Б класі, побачити динаміку їх розвитку протягом експерименту. Аналіз експерименту засвідчив, що кількість учнів, що належать до низького рівня зменшилась до 10%, достатній рівень збільшився на 21%, середній рівень збільшився на 34%, високий рівень сягнув - 18%.

Отже, завдяки використанню на практиці запропонованої розробки уроків з художньої праці для формування позитивної мотивації навчання у учнів молодших класів, було забезпеченню найсприятливіші умови для навчання. Формування позитивної мотивації навчання, орієнтація на розвиток особистості – основна концептуальна мета проведення уроків художньої праці. Не за рівнем складності, а за різноманітністю і практичною неординарністю учні 3 – Б класу були зацікавлені у вивченні різних видів вишивки, зокрема вишиванням низинкою та гладдю. Для учнів були створенні найоптимальніші умови навчання.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність та активність учнів. Порівняно з попередніми даними, учні зацікавлені на уроках та при підготовці домашнього завдання, майже всі намагаються планувати роботу і виконувати її за своїм планом. Учні стали більш незалежними, самостійними, наполегливими.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури дозволив зробити такі висновки:

— мотивація – це загальна назва процесів, методів, засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності активного засвоєння змісту освіти, що залежить від рівня сформованості мотивації учіння молодших школярів. Навчальна мотивація є сукупністю зовнішніх та внутрішніх мотивів що визначають ставлення учня до самого себе як до об’єкта учіння та до оточення, яке організовує й реалізує цю діяльність. Також це процеси, методи та засоби спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності та активного засвоєння змісту освіти. Позитивна мотивація навчання має багато аспектів що змінюються та по-новому взаємодіють один з одним: суспільні ідеали, зміст навчання його мотиви, мета емоції, інтереси. Тому формування позитивної мотивації навчання – це не просто збільшення позитивного чи негативного ставлення до навчання, а й ускладнення структури мотиваційної сфери та спонукань, що є частиною встановлених нових, більш зрілих, іноді суперечливих, відносин між ними;

— вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті виконане різними ручними або машинними швами. Мистецтво вишивки має багатовікову історію. Упродовж віків вдосконалювались знаряддя праці, змінювались техніки шиття та вишивання. Гладь – це вишивання прямими та похилими стібкам, які повністю або частково заповнюють площину узору. Існує багато видів гладі але у початкових класах ознайомлюються з найпростішим видом – двохсторонньою гладдю. Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках художньої праці. Але для того щоб перебороти ці труднощі існує багато сучасних методик викладання, які є дієвими та корисними на усіх етапах вивчення технології вишивки гладдю.

— завдяки проведеному аналізу досвіду вчителів-практиків початкової школи було з’ясовано, що кількість та різноманітність методик якими вони користуються є дуже великою. Поставивши правильно мету навчання з того чи іншого шкільного предмета, по суті кожен вчитель перетворюється на художника який начебто малює картину, і ця картина – це учень, в якого фор