Курсовая работа: Формування самоосвітньої компетентності учнів

• створення умов для усвідомлення учнем ефективності своєї навчальної праці;

• ознайомлення учнів із методами та прийомами самоосвіти;

• ознайомлення з творчими та дослідницькими методами роботи;

•навчання створення індивідуальних програм самоосвіти.

Готовність до самоосвіти передбачає наявність в учнів:

• певного обсягу загальноосвітніх та політехнічних знань, що використовуються як основа, а часто й метод самоосвітньої пізнавальної діяльності;

• дієвих мотивів, що спонукають особистість до неперервної освіти;

• розвинутих навичок самостійного оволодіння знаннями та пізнавальними вміннями під час використання різноманітних джерел і в різних формах самоосвіти (читанні, слуханні, спостереженні, експерименті тощо);

•умінь розумової діяльності;

•умінь самоорганізації.

Компоненти готовності до самоосвіти покладено в основу створеної програми формування самоосвітньої компетентності.

Зміст «Програми формування самоосвітньої компетентності» у кожному класі є таким:

І. Організація навчальної праці

1.Уміння планувати свою діяльність. Уміння намітити мету, визначити завдання, шляхи та терміни роботи.

2.Уміння самоорганізації. Вміння знайти джерела інформації та організувати роботу з ними. Виконання домашніх завдань. Режим, система діяльності. Вміння зберігати час. Уміння готувати місце для занять.

ІІ. Робота з книжкою та іншими джерелами інформації

1.Уміння навчально-пізнавальної діяльності. (Загальнонавчальні вміння.) Універсальні здібності самостійного отримання, здобування та використання знань, умінь і навичок.

2.Уміння працювати з книжкою (читати, складати план, конспектувати тощо). Використання для самоосвіти радіо-, кіно-, телепрограм, різноманітних видів практичної діяльності: дослідів, експериментів, моделювання, відвідування виставок, музеїв, концертів, лекцій, вистав тощо. Комп'ютер у самостійному розвитку. Використання відеоматеріалів.

Література для самоосвіти, самовчителі.

3.Бібліотечно-бібліографічні вміння. Організація читання. Апарат книжки. Бібліотеки, їхній довідково-бібліографічний апарат. Види запису під час читання. Книжки та записи — подовження фізіологічних сховищ знань та досвіду.

ІІІ. Культура усного та письмового мовлення

1.Розвиток усного мовлення. Вміння користуватися монологічною (оволодіння такими видами монологу: стисле повідомлення, розповідь, опис, характеристика тощо) та діалогічною (оволодіння такими функціональними типами діалогу: діалог етикетного характеру, діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін думками, повідомленнями) формами мовлення, складати розгорнуту характеристику на основі одного або кількох джерел знань, висловлювати свою точку зору та обстоювати її. Вміння дискутувати. Уміння сприймати на слух незнайомий текст, розуміти з одного прослуховування фактичний зміст, причинно-наслідкові зв'язки, основну думку висловлювання, зображувально-виразні засоби прослуханого твору. Оволодіння ораторською майстерністю.

2.Розвиток письмового мовлення. Практичне користування основними видами письмових робіт, ведення запису прочитаного, прослуханого у вигляді плану (простого, складного), тез, конспектів, анотацій, рецензій, відгуків тощо. Уміння письмово висловлювати свою точку зору та аргументовано доводити її.

IV . Сформованість операцій розумової діяльності

1.Розвиток мисленевої діяльності. Поступове формування наочно-дієвого, наочно-образного та логічного мислення, загальнопізнавальних умінь. Загальні логічні інтелектуальні вміння: порівняння, встановлення зв'язків, визначення головного, абстрагування, систематизація, узагальнення тощо.

2. Творчі вміння, поняття про творчість, дослідницькі методи в навчанні, умови творчого розвитку. Розвиток дивергентного мислення.

V .Контрольно-оцінювальні вміння

1.Уміння самоконтролю. Здатність перевіряти правильність та міцність самостійного засвоєння теорій, практичних умінь, правильність результатів розв'язання задач.

2. Самооцінювання та взаємооцінювання засвоєння знань, умінь, навичок. Рефлексія.