Зведені показники ефективності впровадження малої гідроенергетики представлені в таблиці 7.

Реалізація намічених заходів створить умови для широкого впровадження МГЕС, які мають терміни окупності 4...6 років. Питомий показник впровадження малої гідроенергетики - 139,3 грн./т у.п. Вартість заміщення палива (економія 3007 тис.т у.п./рік) досягає 418 млн.грн., у тому числі по етапах:

· 2000 рік - 67,6 тис.т у.п./рік;

· 2005 рік - 1532,6 тис.т у.п./рік;

· 2010 рік - 3007,6 тис.т у.п./рік.

Таблиця 5.

Загальні джерела фінансування та очікувані результати по розділу "Мала гідроенергетика"

Термін впровадження		Обсяги фінансування, млн. грн.								Очікувані результати
Початок	Кінець	НДР і ПКР	Капітальні вкладення	Державний бюджет	Місцеві бюджети	Власні кошти підпри-ємства	Поза-бюджетні кошти	Інші джерела	Впро-вадження, МВт	Енерго-ресурсів, тис. т у.п.
1998	33,1	1,05	32,05	1,05	3,05	-	18,2	10,8	6,8	-
1999	113,9	1,36	112,54	1,36	7,54	0,2	89,0	15,8	24,81	11,6
2000	179,2	0,40	178,71	0,40	10,3	-	152,9	15,5	86,76	67,6
2001	2005	600,8	-	600,8	-	14,4	-	545,4	41,0	200,0	4733,0
2006	2010	1060,0	-	1060,0	-	10,0	-	1050,0	-	300,0	12088,0
1998	2010	1987,0	2,9	1984,1	2,9	45,3	0,2	1855,5	83,1	617,3	16900,0

Таблиця 6.

Зведені показники ефективності впровадження малої гідроенергетики

Показники	Рік впровадження
	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
1.Кількість установок, шт.	24	92	160	190	224	256	280	293	312	342	375	402	435
2. Потужність, МВт	6,8	30,5	117,3	157,3	197,3	237,3	277,3	317,3	377,3	437,3	497,3	557,3	617,3
3. Заміщення традиційного палива, тис. т у.п.	-	11,6	67,6	360,6	653,6	946,6	1239,6	1532,6	1827,6	2122,6	2417,6	2712,6	3007,6
4. Вартість виробленої продукції, млн. грн.	-	1,61	9,4	50,1	90,9	131,6	172,3	213,0	254,0	295,0	336,0	377,0	418,0
5. Загальні витрати, млн. грн.	33,1	113,9	179,2	120,5	120,5	120,5	120,5	120,5	212,0	212,0	212,0	212,0	212,0
6. Прибуток, млн. грн.	-	-	-	-	-	11,1	51,8	92,5	42,0	83,0	124,0	165,0	206,0
7. Повернення коштів, млн. грн.	-	-	2,0	12,8	23,1	33,6	43,8	54,3	64,8	75,0	85,5	96,0	106,5
8. Надходження до бюджету, млн. грн.	16,55	56,76	94,5	85,3	105,7	129,4	161,9	194,5	245,6	278,4	311,2	344,0	376,8
9. Кошти, що передбачаються на заходи з енергозбереження, млн. грн	4,97	17,03	28,35	25,59	31,71	38,8	48,6	58,4	73,7	83,5	93,4	103,2	113,0

4. Еколого-економічні аспекти регіональної гідроенергетики.

В умовах України, майже не забезпеченої власними енергетичними ресурсами, великого значення набуває проблема енергетичної незалежності.

На території України нараховується майже 630 тисяч малих рік і приток до них, потенційна енергія яких може замінити декілька десятків атомних реакторів Чорнобильської АЕС. Крім того, нетрадиційні системи МГЕС, розроблені НПК «Прометей» не потребують великого перепаду б'єфів і, отже, не затоплять пройми річок, що дуже важливо в екологічному відношенні. Малі ГЕС не потребують великих ЛЕП, а отже, зменшуються витрати металу на опори, струмопроводи і т.п., все це економічно вигідно.

У зв'язку з тим, що в Україні залишилося багато гребельних затворів малих рік, загат водяних млинів, що мають водоскиди, їх можна використовувати для водозабору МГЕС, що значно спростить будівництво МГЭС і скоротить терміни запровадження їх у лави діючих. Для впровадження нової технології МГЭС потрібно тільки фінансування. Окупність МГЕС висока (порядку 2-3 роки), із чого випливає, що впроваджувати їх вигідно. Розглянемо, на прикладі одного з регіонів України – Житомирської області, можливості і ефективність впровадження малої гідроенергетики.

У зоні Полісся Житомирської області є готові греблі на ріках Ірша, Уборть, Жерев, Случ, Словечна, Стружка. На готових греблях цих рік пропонується побудувати ряд МГЕС загальною потужністю 15-20 МВт. Цьому може сприяти Закон України ²Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській обл.², що ввійшов у силу з 1 січня 2000 року, підписаний Президентом 3-го грудня 1999 р.

Згідно з цим Законом в зону пріоритетного розвитку ввійшли 9 північних районів Житомирської області та міста Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський. Але пріоритетний розвиток будь-яких територій практично неможливий без достатньої кількості електроенергії. А саме її на Україні і в Житомирській області не вистачає. Про це свідчать часті відключення споживачів, особливо в зимовий період.

У Житомирській області в наявності є велика кількість гребль на малих річках. В області в 50-х роках ХХ століття на цих греблях було побудовано більше 20 малих гідроелектричних станцій (МГЕС) загальною потужністю біля 5 МВт. Майже всі вони належали Міністерству сільського господарства колишньої УРСР, а точніше колгоспам. На сьогодні з них працює 2 чи 3. Решта зруйновані, але греблі збереглись. Правда, технічний стан більшості гребль потребує додаткового обстеження. Спорудження сільфонно-дереваційних МГЕС на наявних греблях могло б частково розв’язати проблему енергетичної безпеки територій пріоритетного розвитку. Сільфонно-дереваційні МГЕС навіть на малих річках з витратою води біля одного кубічного метра за секунду при наявних греблях дозволяють отримати потужність біля 1000 КВт Причому висота греблі великого значення не має.

Таким чином, займатися обладнанням наявних гребль, спорудженням на них сільфонно-дереваційних МГЕС з подальшим одержанням дешевої електроенергії ми вважаємо одним з головних завдань для територій пріоритетного розвитку в Житомирській області. Це завдання може бути вирішене не за один рік і без первинних інвестицій при його розв’язанні тут не обійтись, оскільки у держави ці кошти не передбачені. Але починати необхідно, оскільки собівартість електроенергії, після терміну окупності, буде 0,05 грн.

Кількість водосховищ на території пріоритетного досягає майже півтора десятка. При господарському підході вони можуть бути тим джерелом дешевої екологічно чистої енергії, якої так не вистачає в області. Гідроелектростанції у своїй роботі не потребують великих затрат, не потребують палива і можуть працювати необмежено довго. Не використовувати вже побудовані греблі, які стоять і будуть стояти, це верх безгосподарності.

До того ж, використання малих гідростанцій дозволяє зменшити довжини ліній електропередач високої напруги, що дає змогу економії кольорових металів і найголовніше зменшити електромагнітне навантаження на навколишнє середовище. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності…» дає змогу використати енергетичний потенціал водних ресурсів Житомирщини. А сам потенціал досить високий: в області майже десять відносно великих і багато малих річок, майже сорок водосховищ з загальною площею водного дзеркала 6756 гектарів і корисною ємністю 135,66 млн. кубічних метрів води.

Для прикладу візьмемо місто Бердичів. Воно розташоване на річці Гнилоп’ять, яка є основною річкою Бердичівського району. Річка Гнилоп’ять протікає з півдня на північ територіями Вінницької області і по територіях Бердичівського і Житомирського районів Житомирської області. Загальна площа водозабору річки становить 1200 квадратних кілометрів. Середня багаторічна витрата води становить 3,68 метрів кубічних в секунду (спостереження проводились в селі Головинка Житомирського району на протязі 40 років). Річка Гнилоп’ять належить до несудохідних річок і на всій її довжині на ній побудовано біля 10 гребль з водосховищами. З них 7 водосховищ знаходиться на території Бердичівського району. Дані про водосховища представлені в таблиці 7.

Таблиця 7

Водосховища Житомирської області.

Назва водосховища	Місце знаходження	Площа водного дзеркала (га)	Корисна ємність (м3 )	Примітки
Бердичівське	м. Бердичів	95	1200000
Скраглівське	Село Скраглівка Бердичівського району	90	1200000
Бистрицьке	Село Бистрик Бердичівського району	88	1300000
Мирославське	Село Мирославка Бердичівського району	62	1100000	Річка Гнилоп’ятка
Швайківське	Село Швайківка Бердичівського району	50	1000000	Існувала ГЕС
Райківське	Село Райки Бердичівського району	Існувала Райківська ГЕС
Слободищенське	с.Слободище, Бердичівського Району	170	3300000	Існувала Слободищенська ГЕС

Розташування гребель і водосховищ на річці Гнилоп’ять дає можливість побудувати каскад гідровузлів загальною потужністю 10000 КВт, з загальною виробіткою електроенергії понад 90мільйонів Квт/год. за рік. Час будівництва і введення в експлуатацію одного гідровузла з гідроелектростанцією 4-8 місяців, в залежності від фінансування. Термін окупності однієї станції- 3,5 роки, а з урахуванням того, що м. Бердичів ввійшло в зону пріоритетного розвитку і до нього може бути застосований вищезгаданий Закон, то термін окупності скорочується до 1,5-2 років. Вартість будівництва одного гідровузла з електростанцією становить близько 500 тисяч доларі США, а всього каскаду– 3,5 мільйони. Спорудження каскаду гідроелектричних станцій на річці Гнилоп’ять вигідно і тому, що для будівництва останніх гідровузлів можуть бути використані кошти, заощаджені після терміну окупнос?