Курсовая работа: Годівля та утримання корів

Технологія галузі м”ясного скотарства в господарствах повинна характеризуватися сезонністю отелень, підсисним вирощуванням телят до 6-8 місячного віку за системою “корова-теля", пасовищним утриманням.

Однією з головних умов технології галузі є щорічне одержання від 100 корів і нетелів 90-95 телят, та забезпечення середньодобових приростів молодняка після відлучення на рівні 900-1000г.

В м”ясному скотарстві найбільш поширеним є безприв”язне утримання худоби на глибокій підстилці. Проте таке утримання вимагає певних затрат на реконструкцію приміщень. Тому в стійловий період часто м”ясних корів утримують в приміщеннях прив”язно, але підсисних телят в групових клітках з застосуванням режимного підсосу.

При безприв”язному утриманні в стійловий період повновікових корів доцільно розміщувати невеликими групами по 20-25 голів з вільним виходом на прилеглі до приміщень вигульні майданчики, обладнані годівницями та поїлками, а влітку - на площадках і пасовищах, яких необхідно мати по 0,3-0,5 га на корову.

Отелення корів і нетелей слід проводити в індивідуальних денниках, де вони утримуються з телятами 7-10 днів.

На фермах необхідно мати систему розколів для виділення з стада тварин при штучному осіменінні та проведенні зооветеринарних заходів, а також при ручному паруванні.

Така технологія утримання корів ефективна при організації турових зимово-весняних (лютий-березень) отелень. При цьому молодняк до виходу на пасовище досягає 3-4 місячного віку, а від корів відлучають пізно восени.

Основним критерієм у годівлі м”ясної худоби має бути споживання тваринами великої кількості грубих та соковитих кормів взимку і зелених влітку з максимальним використанням пасовищ при невеликих витратах концентратів (до 20% в структурі за поживністю).

Виходячи з рекомендованих норм годівлі на одну корову м”ясної породи з шлейфом необхідно в рік заготовляти 60-65ц і на середньорічну голову молодняка 22-23ц кормових одиниць. Крім цього, треба передбачити страховий фонд в розмірі 11-12ц кормових одиниць.

При організації годівлі маточного стада доцільно виділити два основних періоди - сухостійний і підсисний.

В сухостійний період корови та нетелі за два місяці до отелення повинні прирости на 45-50 кг. В цей період їм необхідно забезпечити по 1,4-1,6 кормових одиниць на 100 кг живої маси. На 1 кормову одиницю повинно припадати 108-110 г перетравного протеїну. До складу раціонів повинно входити 38-40% сіна, 12-15% соломи, 15-20% сінажу або силосу і 20-25% концентратів.

Особливу увагу слід надавати годівлі корів, які щойно отелилися. Протягом перших 9-10 днів після отелення корів слід годувати в основному грубими кормами, а потім поступово збільшувати даванки соковитих кормів і концентратів до повної норми.

Влітку корови з телятами повинні максимально використовувати пасовище.

В м”ясному скотарстві телят вирощують під матерями на підсосі до 6-8-місячного віку. Крім молока матері, підсисних телят потрібно підгодовувати грубими і концентрованими кормами. Новонароджене теля має спожити молозиво через 30-40 хв, але не пізніше 1,5 год після народження у кількості 1,5-2 кг. При невиконанні цієї умови телята часто хворіють на шлунково-кишкові захворювання внаслідок зниження резистентності організму, спостерігається загибель молодняка.

За підсисний період теля висисає 1200-1600 кг молока (продуктивність м’ясної корови). У перші 3-4 місяці після народження основним кормом для теляти є лише молоко. Для підгодівлі телят використовують сіно злакових і бобових культур, сінаж, силос і концентрати.

Після підсисного періоду особливості годівлі телят залежать від їх призначення.

Рівень годівлі ремонтних телиць повинен забезпечити їх добрий розвиток і високу класність за живою масою відповідати вимогам класу еліта.

Влітку телиць випасають, а при дефіциті трави їх треба підгодовувати зеленою масою.

Годівля племінних бугайців має бути достатньою за рівнем енергії, кількістю органічних та мінеральних речовин і вітамінів, щоб забезпечити їх майбутню статеву активність і в 14-16 міс уже використовувати для відтворення.

Взимку структура раціонів племінних бугайців за поживністю може бути такою: сіна - 25-30, соковитих кормів - 25-30, концентрованих 40-45%.

Особливу увагу слід приділяти годівлі нетелей і тілебних корів, для цього при стійловому утриманні вони повинні одержувати по 2-2,5кг концентратів цілодобово.

Робота по відтворенню стада повинна забезпечити щорічне одержання теляти від кожної корови.

Маточне поголів”я м”ясної худоби формується за рахунок міцної конструкції, які не мають захворювань кінцівок і вим”я. Щорічно треба проводити вибраковування 30% маток із основного стада. Причиною бракування корів, крім захворювань, є яловість на протязі поточного року.

Для правильної організації відтворення стада маточне поголів”я формують в однорідні групи по 20-25 голів, починаючи від отелень до відлучення телят. Різниця в строках отелення в даній групі не повинна перевищувати 30 днів.

Для того, щоб отримати турові отелення в лютому-березні необхідно провести осіменіння та парування корів і телиць в травні-червні. Якщо корови не запліднились в цей період, їх вибраковують.

На фермах необхідно обладнати пункти штучного осіменіння корів і телиць м’ясних порід. Навантаження на бугая при ручному паруванні не повинно перевищувати 45-50 корів і телиць в рік. Бугаїв-плідників слід утримувати окремо при добрих умовах годівлі і утримання.

Як вибрати молочну корову.

Велика рогата худоба може виробляти значну кількість продукції при порівняно невеликих витратах зернових кормів. Молоко і молочні продукти є незамінними у нашому раціоні. Від корови за рік можна отримати: 4000 - 5000 кг молока, що повністю задовольняє потребу в цьому продукті 8-10 чоловік. Крім того, бугайці, корови і навіть телята після забою дають велику тушу, яка у вигляді яловичини, телятини і ковбасних виробів складає основу нашого харчування, забезпечуючи організм білками. Добовий приріст молодняка складає 800 - 1000 грам. До 16-18 міс. віку молодняк досягає живої маси 400-450 кг і більше. Шкіра - основний матеріал для взуттєвої промисловості, з відходів шкіри виварюють столярний клей, шерсть іде на повсть, а роги дають матеріал для різних галентерейних виробів. Велика рогата худоба є основним постачальником гною на наші городи.

Районовані породи великої рогатої худоби

Сучасне тваринництво розвивається у трьох напрямах - молочне, м’ясне, комбіноване, або молочно-м’ясне і м’ясо-молочне.