Розвиток ринкового господарства урізноманітнює та ускладнює зв’язки між економічними суб’єктами, що призводить до збільшення проміжку часу між виробництвом і реалізацією товарів та послуг, і тому найбільш розповсюдженою формою грошей стають кредитні гроші.

Об’єктами грошово-кредитної системи є гроші, що в процесі історичного розвитку змінюють свої форми, види та функції.

Мета даної курсової роботи - вивчити механізм функціонування грошової системи, грошового механізму та грошового ринку, вплив на нього банківської системи та монетарної політики.

Формування регульованого ринкового механізму в сформованій ситуації - справа надзвичайна нелегка. Створення регульованого ринку дозволить здійснити корінну перебудову нинішньої системи господарювання, принципові зміни у виробничих відносинах і, у кінцевому рахунку, домогтися стабілізації і росту народного господарства.

У ринковій економіці банківська справа здобуває виняткове значення в суспільному житті.

Банки різних рівнів своєю діяльністю глибоко проникають в усі сфери економіки, активно обслуговують і впливають на всі економічні і соціальні процеси в країні.

Банківська справа забезпечує ринкову систему механізмами й інструментами реалізації її здатності до саморегулювання, а державі надає можливість ефективно впливати на економіку для реалізації всіх суспільних інтересів.

У даній роботі, на основі теоретичних робіт закордонних і українських авторів, статистичних даних ми визначимо загальну характеристику й особливості кредитно-грошової системи.

І. Теоретична основа грошово-кредитної системи

1. Зміст, структура, об’єкти та суб’єкти грошово-кредитної системи

Грошово-кредитна система - це форма організації грошового обігу, яка історично та законодавчо склалася в тій чи іншій країні.

Сучасні гроші мають кредитну природу. І тому сучасна банківська система не просто прискорює обіг уже існуючих грошей, а створює нову грошову масу завдяки мультиплікації банківських депозитів. Це дає підстави розглядати не окремо грошову та кредитну системи, а їх симбіоз - грошово-кредитну систему.

Історії відомі два основних типи грошових систем.

Перший тип - металевий обіг . Він виступає теж у двох формах: біметалізм , коли роль грошей законодавчо закріплюється за двома металами (золотом і сріблом), та монометалізм , коли роль грошей виконує один метал (золото або срібло).

Другий тип - паперово-кредитна система грошового обігу, в основу якої лежать паперові та кредитні гроші.

Закон Грехема стверджує, що будь-який тип грошей є ціннішим у будь-якій іншій, відмінній від грошей якості, поступово зникає з обігу.

У популярній формі цей закон формулюють так: „погані" гроші витісняють „хороші" гроші з обігу. Наприклад, якщо функцію грошей виконує худоба, яка не диференціюється за якістю, то власники худоби намагаються розрахуватись гіршою худобою, залишаючи собі кращу для отримання від неї транспортних послуг, м’яса, шкіри, молока.

Об’єктами грошово-кредитної системи є гроші, що в процесі історичного розвитку змінюють свої форми, види та функції. Розвтотк ринкового господарства урізноманітнює та ускладнює зв’язки між економічними суб’єктами, що призводить до збільшення проміжку часу між виробництвом і реалізацією товарів та послуг, і тому найбільш розповсюдженою формою грошей стають кредитні гроші.

Сучасний грошовий обіг здійснюється у двох формах: безготівковій та готівковій.

Готівкові гроші (символічні або декретні гроші) - засоби обігу у формі банкнот і розмінних монет, монопольне право на випуск яких законодавчо закріплене за державою. Серед них:

Банкнота (банківський білет) - грошові знаки, випущені емісійними банками. В сучасних банкнотах немає власної внутрішньої вартості, тому їх називають борговими зобов’язаннями банків.

Чек - наказ власника рахунка (чекодавця) кредитній установі, яка його обслуговує, сплатити певну суму грошей чеко держателеві.

Вексель - боргове зобов’язання позичальника кредитору про повернення боргу в призначений строк з виплатою процента.

Безготівкові гроші - засоби обігу, які є борговими зобов’язаннями депозитних інститутів. Вартість депозитних грошей визначається їхньою купівельною спроможністю. Депозитні гроші - система спеціальних розрахунків між банками на основі банківських переказів з одного рахунка на інший.

Кредитні гроші є приватними грошима, бо їхньою основою є трансакційні депозити комерційних банків.

У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через банківські рахунки. За цією формою здійснюються переважна більшість грошових операцій в економіці: розрахунки між самими підприємствами; між підприємствами та організаціями; між підприємствами, організаціями і населенням; окремі операції з бюджетними коштами тощо.

Суб’єктами грошово-кредитної системи можуть бути представлені різними рівнями:

а) загальнодержавний рівень суб’єктів в особі центрального банку, міністерства фінансів, казначейства, органів нагляду за діяльністю банків, інститутів, що здійснюють контроль за грошовим обігом, тощо;

б) рівень комерційних банків , які не тільки прискорюють рух грошових засобів, але й беруть участь у продукуванні кредитних грошей завдяки мультиплікації банківських депозитів;