Курсовая работа: Групові форми занять з учнями на уроці хімії

Отже, ми схиляємось до думки, що одночасне й незмінне визначення кількісного складу малих груп, які створюються з дидактичною метою, недоцільне. Ми вважаємо, що тільки вчитель, який добре знає своїх учнів, у кожному конкретному випадку може вирішувати, який кількісний склад малих груп є оптимальним для даного класу під час вивчення конкретної навчальної дисципліни. Проте, з урахуванням результатів соціально-психологічних досліджень, робимо висновок, що для проведення 45-хвилинних навчальних занять з шкільним класом, де є 20 і більше учнів, доцільно вдатися до створення малих навчальних груп у складі чотирьох осіб, якщо тільки не бракує учнів на роль лідерів.

Передбачаємо, що група такого кількісного складу спроможна:

а) на одному занятті провести усне опитування всіх свої членів й до того за час, що не перевищує тривалості усного опитування за умов традиційного навчання; б) опрацювати достатню кількість письмових завдань, що потребують практичного застосування знань, які перевірялись в усній формі; в) здійснити контроль й оцінювання результатів групової роботи та досягнутих індивідуальних показників навчання [20].

В окремих випадках реальним буде існування поряд з групами у складі чотирьох учнів, груп з трьох чи п’яти осіб. Такі групи виявлятимуться дієвими за умови, якщо спілкування у них буде налагоджене таким чином, що забезпечить реалізацію основної дидактичної мети використання групової роботи, тобто групи такого складу також виступатимуть єдиним суб’єктом дії.

Групова навчальна діяльність через обов’язкову наявність спілкування створює умови для засвоєння на мовному рівні основоположних теоретичних знань, а це має сприятливо позначитись на формуванні умінь практичного застосування набутих знань у стандартних та змінених умовах.

Не менш значущою видається виховна роль групової навчальної діяльності учнів. Передбачається, що пояснення, порада, перевірка дають змогу формувати товариські взаємостосунки, готувати учнів до спілкування і співпраці в самостійному житті після закінчення школи.

У груповій навчальній діяльності здобуватимуть подальший розвиток мислитель ні операції – аналіз, синтез, узагальнення, порівняння [17].

Виходячи з припущення, що групова навчальна діяльність школярів може бути застосована на всіх етапах навчального процесу, але найбільш перспективним її використання буде на етапах закріплення, поглиблення, систематизації та контролю знань. На етапі первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень вивченого нового матеріалу може бути досягнутий тоді, коли всі члени групи характеризуються високим рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи та виявляють високу працездатність. В усіх інших випадках фронтальна робота забезпечить вищі результати.

На етапах закріплення, поглиблення й систематизації знань учіння у складі малих груп створює для учнів з різним рівнем навчальних можливостей сприятливі умови для актуалізації попередньо вивченого теоретичного матеріалу, оперативної перевірки рівня його засвоєння кожним членом, відпрацювання практичних умінь, формування адекватної самооцінки результатів навчання.

Передбачаємо, що активне навчальне спілкування під час групової роботи справить позитивний вплив на всіх без виключення членів. А потреба й уміння добре встигаючих учнів передавати набуті знання своїм однокласникам надасть їм змогу застосовувати різні прийоми оперування навчальним матеріалом, зробить їхні знання міцними й дієвими. Тобто, загалом групова навчальна діяльність не стане стримувати індивідуальний темп навчання сильних учнів, буде посильною й цікавою для учнів з нижчим рівнем навченості.

У малій навчальній групі учнів складається певний характер взаємодії між її представниками, який перебуває у прямій залежності від рівня згуртованості групи. Керуючись закономірностями групової діяльності, можна передбачити прояв різного характеру взаємодії [11].

Найменш ефективна взаємодія – це взаємодія мовчазної співприсутності. Діяльність групи в цьому випадку нагадує індивідуальну роботу, що лише виконується в присутності інших членів групи, а внутрішньогрупова навчальна взаємодія практично відсутня.

Більш продуктивною є взаємодія, в якій кожен член групи якийсь час індивідуально виконує певну частину спільного завдання, після чого настає активне обговорення й обмін напрацьованого з іншими членами групи.

Групова взаємодія досягне найвищого рівня, якщо з часу постановки мети групової діяльності й до її досягнення навчальні дії кожного працюючого у групі виступатимуть єдиним суб’єктом дій.

Таким чином, основні навчально-виховні цілі групової діяльності учнів полягають:

- в активізації учіння школярів;

- в забезпеченні оптимального навчання учнів у складі наповнених і переповнених класів;

- в задоволенні в урочний час потреби у спілкуванні;

- в перетворенні навчання в доступний і цікавий процес.

І все ж, не зважаючи на важливе значення групової діяльності у реальному педагогічному процесі, вона не може бути абсолютизована, а її впровадження не дає підстав до відмови від фронтальної та індивідуальної діяльності учнів. У реальному навчальному процесі всі три види навчальної діяльності школярів мають функціонувати як єдине ціле, а міра використання кожного з них визначатись:

а) дидактичною й виховною метою навчального заняття;

б) специфікою й складністю навчального матеріалу;

в) навченістю й працездатністю учнів конкретного класу;

г) організаторськими і комунікативними уміннями вчителя, його обізнаністю з методикою організації навчальної діяльності школярів.

1.2 Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів

Трактуючи впровадження як процес включення групової діяльності у навчальний процес з притаманними їй місцем та роллю в ньому, для його здійснення необхідно розв’язати такі завдання:

1) переструктурувати вивчення навчальної дисципліни таким чином, щоб вивільнився час на організацію групової діяльності;

2) передбачити різні варіанти використання групової діяльності на окремих видах навчальних занять;

3) розробити відповідне методичне забезпечення діяльності малих навчальних груп учнів.

Розв’язання першого завдання базується на нових підходах до тематичного та погодинного планування і потребує такої підготовчої роботи: аналізу змісту навчального матеріалу з конкретної теми і складання до неї переліку базових знань та умінь. Далі на підставі цього з’ясовують, який матеріал підлягає збереженню у довготривалій пам’яті учнів з метою подальшого використання під час вивчення наступних тем, а який буде вивчатись оглядово. Це допоможе при поділі навчального мете ріалу теми на окремі логічно завершені навчальні блоки [11].