Курсовая работа: Ігрові методики ознайомлення з іноземними мовами дітей дошкільного віку (5-6 років)

· уміння користуватися іноземною мовою для досягнення своїх цілей, вираження думок і почуттів в реальних ситуаціях спілкування;

· створення позитивної установки на подальше вивчення іноземних мов;

· пробудження інтересу до життя і культури інших країн;

· виховання активно-творчого та емоційно-естетичного ставлення до слова;

· розвиток лінгвістичних здібностей учнів з урахуванням вікових особливостей у старших дошкільників;

· децентрація особистості, тобто можливість подивитися на світ з різних позицій.

Сучасні погляди на організацію навчального процесу у дошкільних закладах, що має здійснюватися на основі демократизації, гуманізації, гуманітаризації та варіативності, вимагають, щоб загальні дидактичні та спеціальні принципи комунікативно-орієнтованого навчання іноземних мов були уточнені і деталізовані. З цих позицій принципи дошкільного навчання англійської мови доцільно виділити у такому поєднанні:

—врахування мовленнєвого розвитку дітей;

—врахування переваги у дітей мимовільної уваги та пам'яті над довільною;

—врахування провідного характеру ігрової діяльності над іншими видами діяльності;

—зацікавленості та свідомості;

—використання рідної мови;

—мислиннєво-мовленнєвої активності;

—використання рольових ігор, моделювання ситуацій спілкування;

—інтерактивності (обов'язкової участі двох комунікантів), колективного характеру спілкування;

—наочності;

—індивідуалізації;

—розвиваючого навчання;

—нерозривної єдності навчання і виховання;

3. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання ігор на заняттях іноземною мовою

Гра поряд із працею й навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми. Російський письменник Ю. Нагибін так оцінює значення гри в дитинстві: «У грі виявляється характер дитини її погляди на життя, її ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем».

К.Д. Ушинський (1824–1871), автор теорії духовного розвитку дитини в грі, уперше висунув ідею про використання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитини через гру до трудової діяльності. К.Д. Ушинський стверджував, що в грі з'єднуються одночасне прагнення, відчуття і уявлення.

По визначенню, «гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням».

У людській практиці гра виконує такі функції:

– розважальну (це основна функція гри – розважити, надихнути, розбудити інтерес);

– комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

– самореалізації в грі як полігоні людської практики;

– терапевтична: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

– діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;