Курсовая работа: Інвестиційна діяльність промислового підприємства й оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту
Курсова робота 25 стор., 2 рис., 10 джерел, 1 додаток
Ціль виконання курсової роботи – отримати навички необхідні для оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту, закріпити теоретичні знання, отримані після вивчення курсу «Фінанси, грошовий обіг та кредит: Інвестування», ознайомитись з науково-методичними джерелами інвестиційної діяльності, навчитися робити висновки щодо доцільності прийняття інвестиційного проекту.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел, методи оцінки ефективності інвестицій ЮНІДО.
У курсовій роботі розглянуто особливості інвестиційного процесу, вказані головні схеми управління інвестиційним проектом, а також з’ясовано, що джерелами фінансування інвестицій на підприємстві є: власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, суми отриманих страхових виплат на відшкодування збитків внаслідок природних катаклізмів тощо); асигнування державного та місцевого бюджетів, що надаються на зворотній основі (державне фінансування); залучені кошти у вигляді кредитів, наданих державою на зворотній основі, кредитів вітчизняних та зарубіжних банків та інших інституційних; іноземні інвестиції у формі як прямих, так і портфельних. Розглядаючи поняття інвестицій як економічної категорії, джерела їх формування, класифікацію, слід розглянути ще кілька понять, пов'язаних з цим поняттям, які зустрічаються в літературі.
На умовному прикладі розрахувати показники фінансово-економічної ефективності інвестиційного проекту.
КЛАСИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ, СУБ’ЄКТИ І ОБ’ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ДЖЕРЕЛА ІНВЕСТИЦІЙ, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЦЕС, ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ, ТОЧКИ БЕЗЗБИТКОВОСТІ.
ЗМІСТ
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Інвестиційний процес і управління інвестиційною діяльністю.
1.2 Джерела фінансування інвестицій на підприємстві.
2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок зворотних грошових потоків.
2.2 Розрахунок показників фінансово-економічної ефективності проекту.
2.3 Визначення показників беззбитковості проекту.
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТОК А
ВСТУП
Трансформування економіки України в ринкову вимагає глибокого дослідження інвестиційних проблем розвитку як на макро-, так і на мікрорівні. Помилки у виборі напрямів інвестування, у спрямуванні коштів у малоефективні, недостатньо обґрунтовані проекти призвели до припинення інвестиційних процесів і, як наслідок, - до поглиблення інвестиційної кризи в Україні загалом, в більшості її регіонів, на підприємствах.
Необхідність виходу з важкої інвестиційної кризи вимагає розробки нової методології і теорії управління інвестиційним процесом, яка в теперішній час, по суті, втрачена. Негативна тенденція щорічного зменшення обсягів інвестицій і низької їх віддачі зумовлює обґрунтовану критику економічного механізму, що функціонує в інвестиційній сфері.
Більшість зусиль, спрямованих на покращення інвестиційного клімату, будуть марними, поки не підвищиться довіра інвесторів до держави. А цьому, однозначно, не сприяє політична нестабільність та мінлива законодавча база в Україні.
Ситуація, яка склалася в інвестиційній сфері, призводить до руйнування і масового вибуття виробничих фондів, втрати потенціалу майбутнього економічного росту і оновлення виробництва, економічної незалежності держави. Все це зумовлює гостру необхідність формування і ефективного використання інвестиційних ресурсів в Україні загалом, в її регіонах, у кожному елементі підприємницької структури на мікрорівні.
Пошук ефективних джерел і ресурсів фінансування інвестицій є однією з найбільших проблем, яка виникає в процесі здійснення інвестиційної діяльності.
Формування інвестиційних ресурсів потрібно розглядати як одне з найважливіших завдань не тільки інвестиційної, але і фінансової стратегії підприємства (фірми). Вироблення такої стратегії повинно забезпечити необхідними джерелами і коштами як реалізацію інвестиційних проектів, так і нормальне функціонування і фінансову стійкість виробничої діяльності на перспективу.
Інвестиційну привабливість України визначають насамперед політичними, соціальними факторами, недостатньою фінансовою стабільністю вітчизняної економіки. До суттєвих чинників, що не сприяють залученню іноземного капіталу, належать відсутність ринкової інфраструктури, недостатня економічна ефективність інвестиційних проектів. На даний час механізм державного захисту капіталу інвесторів потребує чітких регламентованих рішень довготривалого характеру, коли законодавчі акти будуть відображати чітко окреслені умови вкладання, як зовнішніх, так і внутрішніх ресурсів, насамперед з метою формування сприятливого середовища для економічного розвитку пріоритетних галузей, модернізації виробництва, впровадження передових технологій.
Пошук шляхів підвищення ефективності прийняття інвестиційних рішень потребує вдосконалення як організаційно-технічних, так і аналітично-методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Вважаємо, що впровадження методик рангування, інтегральної оцінки, оцінки та аналізу ефективності за грошовими потоками дозволить більш кваліфіковано обґрунтовувати доцільність інвестиційних рішень, а застосування системи комплексних фінансово-економічних показників, що можуть використовуватися для оцінки привабливості інвестиційних проектів буде сприяти підвищенню ефективності інвестиційної діяльності.
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Інвестиційний процес і управління інвестиційною діяльністю
З часу реформування економіки поняття інвестиції ввійшло в економічну літературу в країнах Східної Європи, включаючи країни СНД, що можна пояснити реформуванням економіки цих держав. Раніше поняття інвестицій трактувалося як сукупність витрат, які реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в галузі народного господарства (виробничі фонди), тобто інвестиції ототожнювались з поняттям "капітальні вкладення".
Вітчизняні і зарубіжні економісти розглядають інвестиції як довгострокове вкладання капіталу в різні сфери і галузі економіки, інфраструктуру, соціальні програми, охорону навколишнього природного середовища як всередині країни, так і за кордоном з метою розвитку виробництва, соціальної сфери, підприємництва, одержання прибутку.
Промислові та інші підприємства постійно зіштовхуються з необхідністю інвестицій, тобто вкладанням внутрішніх і зовнішніх коштів у різноманітні програми і окремі заходи з метою організації нових, підтримки і розвитку діючих виробництв (виробничих потужностей), технічної підготовки виробництва, отримання прибутку та інших кінцевих результатів. Це можуть бути грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції, інші цінні папери, технології, машини і обладнання, ліцензії, будь-яке майно або майнові права, інтелектуальні цінності, кредити.
Сам термін "інвестиції" походить від латинського слова "invest", що в прямому розумінні означає "вкладати". В широкому розумінні інвестиції являють собою вкладання капіталу з метою його збільшення в майбутньому. При цьому приріст капіталу має бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмову від використання ним наявних коштів на споживання в поточному періоді, одержати винагороду за ризик поповнити втрати від інфляції в майбутньому періоді
.
Таким чином, інвестиції - це те, що відкладається на завтра з метою більш ефективного споживання в майбутньому. Одну їх частину становлять споживчі блага, які не використовуються в поточному періоді, вони відкладаються на збільшення запасів, іншу - ресурси, які направляються на розширення виробництва. Інвестиціями можуть бути як грошові кошти, так і акції, цінні папери, пайові внески, рухоме і нерухоме майно, авторські права. З точки зору фінансів, інвестиції - це всі види активів (коштів), які вкладаються в господарську діяльність з метою одержання доходу, а з точки зору економіки, інвестиції - це витрати на створення, розширення і технічне переозброєння основного і неосновного капіталу
.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--