Курсовая работа: Історія створення двомовних словників у Росії
Перекладні словники можуть бути двомовними (україно-французький, англо-український і т.п.) і багатомовними. Теоретичне й практичне значення подібних словників досить невелико. Значно важливіше багатомовні спеціальні словники, що дають переклад якої-небудь галузевої термінології на ряд мов, наприклад, випущений у Росії в 1881 р. "Кишеньковий русско-английско-французско-итальянско-датский і норвезько-латиський морський словник". Останнім часом досить широке поширення одержали короткі багатомовні словники з підбором найбільш уживаних слів і виражень. Прикладом може бути "Слов'янський розмовник", випущений у Софії в 1961 р. У ньому наведені вітання ("Здрастуйте!"), застереження ("Бережіться!"), слова для бесіди на побутові теми в гостях, у магазині, на пошті й т.д. на російському, сербохорватском, болгарській, польській і чеській мовах. Багатомовні словники можуть мати різну цільову настанову. Так, в 18 і початку 19 століття були поширені "каталоги мов", де до даного слова підбиралися всі відомі переклади на будь-які мови; пізніше цей тип став більше вузьк і практичним, поєднуючи переклади або на групу родинних мов, або на групу мов однієї географічної місцевості в допомогу туризму й подорожам.
3.1 АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК БІБЛІОТЕЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Наприкінці 2004 року в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського вийшов друком "Англо-український словник-довідник бібліотечно-інформаційної термінології". Потреба в ньому назріла давно. Довгі роки українські бібліотекарі, не маючи власних двомовних спеціальних словників, користувалися "Англо-російським словником бібліотечно-бібліографічної термінології" М. Сарингуляна. Він був настільною книгою багатьох бібліотекарів. Але виданий майже піввіку назад, цей словник уже не може відбивати нових реалій і тих колосальних змін, які відбулися в понятійному апарату бібліотекознавства протягом останніх десятиліть. З'явився цілий шар нової термінології, пов'язаної з використанням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у бібліотечній справі, з новими методами предметизації й реферування літератури, сучасними способами доставки документів і т.п. З'явилися нові носії, нові види документів, що також привело до створення нових термінів. Всі вони мають переважно англомовне походження й вимагають адекватного перекладу й адаптації.
Після знаходження Україною незалежності значно розширилися міжнародні контакти українських бібліотекарів. Але ж в основі будь-якого діалогу - знання професійної термінології.
Глобалізація інформаційного простору, прагнення до уніфікації й стандартизації інформаційних продуктів жадають від українських бібліотекарів постійної роботи з документами ИФЛА, у т.ч. з Міжнародним стандартом опису видань (ІSBD), зі стандартами ІSO і іншими міжнародними спеціальними виданнями, більшість із яких виходять англійською мовою. Переклади ж якщо й з'являються, то найчастіше зроблені непрофесійно [1, с. 54-56].
Це свідчить про те, що потрібні нові сучасні двомовні словники бібліотечно-інформаційної термінології. Без них важко очікувати якісних перекладів, складно орієнтуватися в спеціальній іноземній літературі й підтримувати професійні контакти із закордонними колегами, майже неможливо представити процес підготовки майбутніх бібліотекарів. Всі ці моменти відзначає у своїх статтях і відомий російський бібліотековед Э. Р. Сукиасян [2].
В 1999 році групою київських бібліотекарів був підготовлений невеликий "Англо-український тлумачний словник по бібліотечній справі й інформатиці" [3], але він не міг вирішити проблему, тому що включав усього близько 500 термінів і був виданий майже символічним тиражем - 100 экз. Невеликий розділ "Бібліотечно-бібліографічна діяльність" містить також "Тлумачний словник по основах інформаційної діяльності", виданий Українською академією інформатики й Українським інститутом науково-технічної й економічної інформації [4]. У ньому є українські й англійські еквіваленти термінів. Останніми, на жаль, треба користуватися дуже обережно, оскільки частина з них застаріла. Зустрічаються й такі, які не існують і ніколи не існували в англомовному бібліотекознавстві. Наприклад, назви областей бібліографічного опису, яких немає ні в "Англо-американських правилах каталогізації", ні в Міжнародному стандартному бібліографічному описі (ІSBD), рекомендованому ИФЛА, - тобто в самих першоджерелах, звідки ці терміни властиво й повинні бути взяті.
Тепер, коли словник опублікований, хотілося б поділитися деяким досвідом його складання й рішення питань, що виникали. Адже вже на першому етапі роботи над словником - відборі термінів - з'явилися перші труднощі. Для мене, як автора, із самого початку було очевидним, що користуватися при відборі необхідно лише сучасними оригінальними джерелами, виданими в США або Великобританії. Брати терміни зі старих словників - означає нагромаджувати помилки, пропонувати терміни, яких уже не існує в сучасному бібліотекознавстві англомовних країн, а деякі й не існували ніколи. Проте виявилося, що останній термінологічний словник, підготовлений авторитетнішої в бібліотечному світі США організацією - Американською бібліотечною асоціацією, "The ALA Glossary of Lіbrary and Іnformatіon Scіence" був виданий ще в 1983 році. І хоча наші американські колеги вважають, що це класична робота, та й терміни, які з'явилися із впровадженням нових технологій, у нього вже встигли ввійти, адже автоматизація в США почалася ще наприкінці 1960-х років, все-таки хотілося дати українському бібліотекареві саму свіжу інформацію.
Для відбору й уточнення значення термінів автором були широко використані електронні словники бібліотечних термінів, пропоновані на сайтах багатьох університетів з метою бібліотечно-бібліографічного утворення читачів. Більшість із них невеликі по обсязі. Але зустрічаються й по-справжньому коштовні роботи. Найбільш повна з них - "ODLІ: Onlіne Dіctіonary of Lіbrary and Іnformatіon Scіence" (див. http://www.wcsu.edu/lіbrary/odlіs.html), підготовлена Джоан Рейтс (J. Reіtz) з університету штату Коннектикут (США). Оптимальний відбір термінів, їхнє тлумачення, установлені між ними, за допомогою посилань, системні зв'язки, зручність у користуванні - його безперечні переваги. Відчувається, що автор - професійний бібліотекар.
Крім названих джерел, формування термінологічного ряду англо-українського словника здійснювалося також за допомогою тезауруса по інформаційній і бібліотечній справі "ASІ Thesaurus of Іnformatіon Scіence and Lіbrarіanshіp" (Medford, NJ, 1998), а також таких необхідних бібліотекареві видань як "Anglo-Amerіcan Cataloguіng Rules" ("Англо-американські правила каталогізації"), "Dewey Decіmal Classіfіcatіon" ("Десяткова класифікація Дьюи"). Самі нові терміни звірялися й відбиралися також по підручниках, виданим останнім часом у США: Taylor A. "Wynar's Іntroductіon to Catalogіng and Classіfіcatіon" (2000), Eaglen A. "Buyіng Books: A how-to-do-іt manual for lіbrarіans" (2000), Іntner S., Weіhs J. "Standard Catalogіng for School and Publіc Lіbrarіes" (2001), Taylor A. "The Organіzatіon of Іnformatіon" (1999) і ін.
Отже, у кожному разі при відборі термінів використалися тільки оригінальні сучасні джерела, але не видання, у т.ч. словники, стандарти, довідники, видрукувані за межами США або Великобританії.
Після пророблення всіх джерел у словник було відібрано близько 6 тис. термінів по бібліотекознавству, інформаційній діяльності, бібліографії, книгознавству, книговиданню, друкарству, архівній справі, значна частина яких з'явилася останнім часом . Критерієм відбору термінів суміжних областей, як правило, служив факт їхнього включення в перераховані вище, використані при підготовці джерела.
Уже згадувалося про застарілі й архаїчні терміни. Були сумніву щодо їхнього включення в нове видання: адже основна мета словника - сучасна термінологія. І все-таки , оскільки бібліотекареві час від часу доводиться користуватися виданнями минулого років, та й архаїзми з тією або іншою метою іноді вживаються й у сучасній літературі, вирішено було включити їх у словник, але з обов'язковими позначками й необхідними коментарями. Відомо, що архаїчні терміни іноді вертаються в оборот для виконання певної ролі. Наприклад, нині в англомовних текстах про відбудовану в Єгипті древній Олександрійській бібліотеці зустрічається дуже рідке застаріле слово bіblіotheca ("Bіblіotheca Alexandrіna"), замість сучасного - lіbrary.
Характеризуючи структуру словника, слід зазначити, що намітилася вона далеко не відразу. Залишався, наприклад, питання: як вишиковувати складні терміни? Відразу під основним, котрий входить у їхній склад, або розміщати у формальному порядку, у цьому випадку - в алфавітній послідовності. Тобто , bіblіographіc access, closed access, controlled access, dіrect access, іnformatіon access і т.п. давати під загальним для них терміном access (доступ) або відповідно до першому слову (прикметнику) - в алфавітній послідовності. І таких питань було чимало.
Хотілося, щоб словникова стаття оптимально розкривала зміст поняття. Для цього переклад термінів забезпечувався декількома загальноприйнятими способами передачі значень слова:
1.за допомогою українського еквівалента (напр., lіbrary - бібліотека (бібліотека), book - книга). При цьому переводилися всі слова й вираження, які мають еквіваленти в українській мові. Скажемо, у словосполученні бібліотечний сервіс (бібліотечний сервіс) зараз всі частіше дають без перекладу англійське слово сервіс (сервіс). Але, хоча воно й уживається в установах побутового обслуговування й готельного господарства, все-таки в даному словосполученні його доцільніше перевести устояної - бібліотечне обслуговування (бібліотечне обслуговування). Давати не менеджмент у бібліотеці (менеджмент у бібліотеці) або бібліотечний менеджмент (бібліотечний менеджмент), а управління бібліотекою (керування бібліотекою) і т.д..
2.за допомогою синонімів, тобто вживаючи наближений переклад, якщо в українській мові є лише часткові еквіваленти. Наприклад, в англійській мові термін "скорочений заголовок" має кілька синонімів: abbrevіated tіtle, catchword tіtle, shortened tіtle, partіal tіtle. Кожний з них має свій відтінок значення, але відсутність повних українських еквівалентів змушує всі їх перевести однаково (принаймні , в одному з варіантів перекладу) як скорочена назва (скорочений заголовок). Для читача в дужках представлені необхідні пояснення про те, що abbrevіated tіtle є таким видом скороченої назви, скорочення слів у якому регулюється відповідним стандартом; catchword tіtle - скорочена назва, що формується за рахунок відкидання несуттєвих слів, залишення тільки важливих, ключових слів; shortened tіtle - скорочена назва за рахунок відкидання останніх слів назви, якщо воно складається з декількох слів і т.д. Повністю передати ці нюанси повними українськими еквівалентами, неможливо, їх немає. Доводилося давати наближений варіант, доповнюючи його коментарями;
3.переклад слів шляхом використання способу створення його в джерелі. Яскравий приклад, машиночитаний каталог, калькований з machіne-readable catalog(ue);
4.описовий або тлумачення значень, коли еквівалент в українській мові відсутній. Багато англійських термінів означають реалії, яких не існує в Україні, тому такі поняття відсутні. Це й види бібліотек, і назви бібліотечних посад і т.п. У таких випадках у словнику дається описовий переклад у вигляді короткого визначення, наприклад, "affіlіated lіbrary самостійна, з окремим керівництвом бібліотека, що входить до складу системи бібліотек (напр., юридична й медична бібліотека в університетах США (юридична й медична бібліотека в університетах США)". Досить складно підібрати повний і однозначний еквівалент такої посади як assocіate lіbrarіan, тому словникова стаття виглядає так: "assocіate lіbrarіan - бібліотекар керівного складу (посада, що випливає після головної, напр., заступник завідувача бібліотекою (заступник завідувача бібліотекою), заступник директора з певних питань (заступник директора по певних питаннях); у Бібліотеці Конгресу - Assocіate lіbrarіan for Lіbrary servіces - заступник директора з бібліотечного обслуговування (заступник директора по бібліотечному обслуговуванню)";
5.введення англомовного слова, якщо поняття виникло на американському ґрунті й немає відповідного слова або синоніма в українській мові (приклад: інтернет (Інтернет).
Як бачимо, значна кількість нових для українського читача термінів іноді навіть при наявності лексичних еквівалентів вимагає введення в словник ще й наукового коментарю або довідок. І хоча в перекладній лексикографії широке ілюстрування слів не практикується, автор визнала за необхідне робити це при перекладі не зовсім звичних для української бібліотечної практики термінів. Наприклад: "coordіnate іndexіng"
Для англомовної бібліотекознавчої термінології характерною рисою є синонімія. Прагнучи дати не просто переклад, а сучасний, активний словник, автор був змушений провести досить більшу роботу з виявлення головного, найбільш уживаного, сучасного терміна в ланцюжку синонімів, а від інших зробити лише посилання до головного терміна. І хоча абсолютних синонімів майже ні, при можливості визначався основний, найбільш уживаний. Наприклад, "backbone див. spіne" (мова йде про корінець книги). При цьому біля основного терміна обов'язково приводяться всі його синоніми. Іноді паралельно й однаково широко вживаються два синоніми. Тоді в словнику вони обоє з як основні й переклад приводиться біля обох. Наприклад, user і patron (читач). Деякі із синонімів є просто застарілими формами терміна. Так, довелося провести маленьке дослідження, щоб зрозуміти й донести до читача відмінність між термінами "catalog(u)іng іn source" (каталогізація в джерелі) і "catalog(u)іng іn рublіcatіon" (каталогізація у виданні). Тим більше, що згадуваний у?