Курсовая работа: Історія цивілізації Майя

Повсякденне життя династії більшою своєю частиною було зайняте веселощами, танцями, бенкетами й полюваннями. В 1441 р. Майяпан упав у результаті кривавого повстання, піднятого вождями сусідніх міст, місто було розграбоване і спалене[21] .

Падіння Майяпана пролунало похоронним дзвоном над всією цивілізацією майя. Майяпан був останнім містом на Юкатані, якому вдавалося підкорити собі інші міста. Після його падіння конфедерація розпалася на 16 міні-держав, що суперничали між собою, кожна з яких боролася за територіальні переваги силами власної армії. У постійних війнах міста піддавалися набігам: захоплювали в основному молодих чоловіків, щоб поповнити ними військо або принести їх у жертву; підпалами, змушували хліборобів підкоритися. У безперервних війнах архітектура й мистецтво були занедбані.

Незабаром після падіння Майяпана, усього через кілька десятиліть, на півострові висадилися іспанці, і доля майя була вирішена. Колись один пророк, слова якого приводяться в «Книгах Чілам-Балам», пророкував появу чужоземців і її наслідки. От як звучало пророцтво: «Приймайте ваших гостей, бородатих людей, які йдуть зі сходу... Це початок загибелі»[22] . Але ті ж самі книги попереджають і про те, що не тільки зовнішні обставини, але й самі майя будуть винні в тому, що трапиться. «І не було більше щасливих днів, – говорить пророцтво, – розсудливість нас залишила». Можна подумати, що задовго до цього останнього завоювання майя знали, що слава їх потьмяніє й давня мудрість забудеться. І все-таки, немов передбачаючи майбутні спроби вчених викликати з небуття їхніх світів, вони висловили надію, що коли-небудь голоси з минулого будуть почуті: «Наприкінці нашої сліпоти й нашої ганьби все відкриється знову»[23] .

Індіанці, що належать до лінгвістичної групи майя, розділилися на три основних галузі: майя, кіче, хуастеки. Нащадки індіанців майя усе ще живуть у цьому великому районі. У наші дні ареал перебування майя поширюється на 5 країн – Південну Мексику, Гватемалу, Беліз, Гондурас, Сальвадор і його спадщину становить приблизно 6 млн. осіб. Звичайно, вони більше не живуть у могутній імперії, але сповнені рішучості не забувати традиції своїх предків. Вони зберегли традиційну культуру. Займаються землеробством, соляним промислом, рибальством, працюють на плантаціях кави. Деякі жінки наймаються прислугою в містах. У сучасних майя розвинені бджільництво, птахівництво, тваринництво (корови, свині, коні, кози, осли, вівці). Зберігаються ремесла: гончарство, вишивка, плетиво, теслярство, різьблення по дереву, у горах – візерункове ткацтво, виробництво прикрас, музичних інструментів, черепиці, човнів. Переважає прямокутне житло з жердин, очерету, соломи з високим дахом, критої пальмовим листям, часто білене зсередини й зовні. Традиційний одяг використовували по святах: чоловіки й жінки носять візерункові пояси, жінки – широкі спідниці, плащі[24] .

Дохристиянські культи й вірування тісно переплелися з католицизмом: культ гір, печер, колодязів, хреста, аграрна й поминальна обрядовості, шаманство, чаклунство, знахарство. У ритуалах користуються древнім календарем майя. Збереглася міфологія, пісні, легенди, казки, танці.

Мова майя існувала до заборони її церквою в XVI ст. А сьогодні в майя навіть немає єдиної загальної мови. Навіть іспанською (яка є державною мовою для країн, в яких проживають майя) володіють не всі. Лінгвістичне сімейство майя включає більше двох дюжин живих мов. Деякі (наприклад, мочо) на грані зникнення, а деякі (какчікель) процвітають. Сучасні майя користуються писемністю на основі латинського алфавіту.

5. Занепад цивілізації майя

Уже в ІХ ст. н. е. у південних районах проживання майя відбулося швидке скорочення населення в Юкатані. Міста залишають жителями, занепадали системи водопостачання. Із середини Х ст. н. е. більше не будували кам'яні споруди. Дотепер зникнення цивілізації майя є предметом суперечки дослідників. При цьому є дві головні точки зору на рахунок зникнення цивілізації майя – екологічна й неекологічна гіпотези. Екологічна гіпотеза ґрунтується на балансі взаємин людини й природи. Згодом баланс був порушений: постійно зростаюче населення зіштовхнулося із проблемою нестачі якісних ґрунтів, придатних для землеробства, а також з нестачею питної води. Гіпотеза екологічного зникнення майя була сформульована в 1921 р. О. Ф. Куком.

Неекологічна гіпотеза охоплює теорії різного виду, починаючи завоюванням й епідемією й закінчуючи зміною клімату й інших катастроф. На користь версії завоювання майя говорять археологічні знахідки предметів, що належали іншому народу середньовічної Центральної Америки – тольтекам. Однак більшість дослідників сумніваються в правильності даної версії. Припущення про те, що причиною кризи цивілізації майя стали кліматичні зміни, а особливо посуха, висловлюється геологом Геральдаом Хаугом (Gerald Haug), що займається питаннями зміни клімату. Також деякі вчені зв'язують крах цивілізації майя з кінцем Теотіуакана в Центральній Мексиці. Деякі вчені думають, що після того як Теотіуакан був покинутий, утворивши вакуум влади, що має вплив і на Юкатан, майя не змогли заповнити цей вакуум, що призвело в результаті до занепаду цивілізації[25] .

Список використаної літератури

1. Відкриття Америки. Збірник. – К., 2001

2. Галленкамп Ч. Майя. Тайна исчезнувшей цивилизации – М., 1966

3. Галич М. История доколумбовых цивилизаций – М., 1990

4. Гуляев В.И. Города-государства майя – М.,0 1979

5. Гуляев В.И. Давние майя: загадки погибшей цивилизации – М., 1983

6. Гуляев В.И. Загадки погибших цивилизаций – М., 1992

7. Гуляев В. И. Забытые города майя – М., 1984

8. Майкл Дж. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты – М., 2004

9. Де Ланда Диего. Сообщение о делах в Юкатане – М., 1955

10. Загубленый мир майя – М., 1997

11. История исскуств. – Минск, 1997

12. Керам К. Боги, гробницы, ученые – М., 1994

13. Кинжалов Р.В. Орел, кецаль и крест: почерки по культуре Месоамерики – С-Пб., 1991

14. Ламберг-Карловски К., Дж. Саблов. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика – М., 1992

15. Паркс Г. История Мексики – М., 1949

16. Посконина О. И. История Латинской Америки (до ХХ в.) – М., 2005

17. Рубель В. А. Історія цивілізації Доколумбової Америки – К., 2005

Періодичні видання

1. Де Бенавенте Мотолиниа, Горибио. История индейцев Новой Испании: (об обычаях древних и современных общин, об нынешних ритуалах и праздниках) // Латинськая Америка – 1993 - №1

2. Кнорозов Ю., Гуляев В. Заговоривши письмена // Наука и жизнь – 1979 - №2

3. Цивилизация доколумбовой Месоамерики: новые открытия и новые интерпретации // Весник древный истории – 1991 - №2

Інтернет ресурси