Курсовая работа: Характеристика маркетингового дослідження товару

За оцінювання з двох формул вибирають ту, за якою зростанню показника відповідає підвищення конкурентоспроможності (наприклад, для оцінювання продуктивності вибирають показник q_jі , а питомих витрат палива — показник ; якщо технічні параметри продукції не мають фізичного виміру (наприклад, зовнішній вигляд, відповідність моді), то використовують експертні методи оцінювання у балах.

Зазначимо, що ці показники лише констатують факт конкурентоспроможності аналізованої продукції за визначеним параметром порівняно із товаром-аналогом. Вони не враховують вагомість кожного параметра за вибору товару.

Для врахування вагомості параметрів застосовують групові та інтегральні показники.

Так, конкурентоспроможність за споживчими характеристиками визначають з допомогою групового параметричного індексу J_ci , який розраховується за формулою

,

де n — кількість аналізованих кількісних параметрів;

a_j — вагомість j -го параметричного індексу;

q_jі — параметричний індекс j -го параметра для і -ї продукції.

Параметричний індекс може бути визначений і для «м’яких» параметрів. Для того щоб якийсь «м’який» параметр подати у цифровій формі, необхідно зафіксувати ці дані з допомогою балів, які виставлятимуться конкретному значенню параметра. Крім того, треба знати вагомість кожного параметра показників. Для цього складають, заповнюють і використовують довідник ваг параметрів.

Варто наголосити, що оскільки конкурентоcпроможність, на відміну від якості товарів, визначається тільки тими властивостями, які становлять суттєвий інтерес для споживача і безумовно гарантують задоволення певних потреб, то для розрахунків необхідно вибирати з довідників як параметри, що характеризують якість продукції товарів (ці дані занесено у довідник на підставі інформації з відділів головного технолога та головного конструктора), так і параметри, які відбивають переваги споживачів продукції товару (ці дані занесено маркетологами у довідник на підставі анкетування, опитування споживачів, продавців, експертів).

Аналіз конкурентоспроможності за економічними параметрами виконується аналогічно аналізу конкурентоспроможності за споживчими характеристиками.

Оцінювання ступеня задоволення потреби споживача властивостями виробу здійснюють з допомогою групового параметричного індексу J_еі , який розраховується за формулою:

,

де m — кількість аналізованих економічних показників;

a_j — вагомість j -го параметричного індексу;

q_jі — параметричний індекс j- го параметра для і- ї продукції.

На наступному етапі розраховується інтегральний показник конкурентоспроможності продукції порівняно із зразком. Цей показник визначається на основі індексів конкурентоспроможності за споживчими та економічними параметрами. Обчислення виконуються за формулою:

К_і = J_nі / J_еі.

Показник загальної конкурентоспроможності, що спирається на технічні характеристики товарів, визначається за формулою:

К_і = J_tі / J_еі,

де J_tі — показник конкурентоспроможності за технічними параметрами i -ї продукції.

При цьому:

,

де і = 1, 2, …, n ;

Р_jі — абсолютне значення j -ї технічної характеристики параметра аналізованої і -ї продукції;

Р _0jі — абсолютне значення j -ї технічної характеристики і -ї продукції, яку взято за базову;

а_j —коефіцієнт значності j -го параметра;

n — кількість технічних параметрів, що впливають на конкурентоспроможність.

За результатами розрахунків виконується аналіз. Якщо К_і > 1, продукція товар конкурентоспроможніша за базову; якщо К_і < 1 — про